Чи буде Божа Ласка з нами, Коли прокльонами та “матюками” Засипем прірву, що віками Нас розділяє з ворогами… Ні!!! Виправдань цим нелюдам немає, Їх злодіянь повік нам не простити, Але прошу Вас і благаю, Дітей своїх ненависті не вчити… Щоб ми, здобувши ПЕРЕМОГУ в цій війні, Одвічний морок врешті подолавши, […]
Monthly Archives: Травень 2022
221 posts
Ми мусимо навік запам’ятати Цей жах, що так хотілося б забути, Ісус нам заповів завжди прощати, Бо жага помсти, то страшна отрута… Але Бог свідок ми не по власній волі… Підніс нам силоміць сам сатана Гірку настоянку зі смаком крові й болі Та змусив пригоститися сповна. Не потом – кровью […]
Відшуміли травневі свята, проминуло уже і дев’яте -🍃 Сакральна для орди “побєдобєсна” дата🗒 Нам на цей день пророчили Хрещатиком парад😏, Та крахом завершився кремлівський маскарад!!!🎭 Тепер лютує, піниться їх бункерний стратег😤 Його вже не врятує шаманський оберег👿 Під них ми не прогнулися, міцний у нас каркас🇺🇦 Хоча усі здригнулися від […]
Всі укрАїнські мами щоночі Біля янгольських ліжок хлопочуть, Не змикають заплакані очі… До світанку чатують, воркочуть, Все молитви Господні шепочуть: “Ми благаєм, Небесний наш Отче, Відведи біду проти ночі, Хай не сміють кремля поторОчі На нас сипать ракетної жовчі” Мов сталевим, крилом лелечим Пригортають до серця малечу, Заціловують ніжно голубки […]
Для мужніх воїнів, Титанів із АЗОВА, Що Маріуполь наш тримають на плечах, Благаємо ми Божого Покрова В своїм щоденних слізних молитвАх. Не забирай їх, Господи, до себе Від куль ворожих милуй та храни, Бо хто, крім них, утрима наше небо, Хто спинить демона проклятої війни?! Нехай пребуде з ними Твоя […]
Із неба промінь засіяв, а може свого він шукав серед каміння, пилу і бетону, знайшов свою людину сонну? Свого – утомлений і тихий, лиш мить поки затихло лихо і вороги не наступають, чи після бою відступають. Свій промінь посилало сонце, заглянуло з бетонного віконця, наче питало: “Як ви […]
Знову сирени виють проти ночі І серце в грудях пташкою тріпоче, Мабуть, сховалося б охоче В найпотаємніший душі куточок… Та наче вітром зірваний листочок, Летить воно в безодню ночі, І відчай чорним вороном крякоче, Міцно вхопити нас за горло хоче, Огидним кігтем страх лоскоче, А підла смерть вже косу точить… […]
За сосну високу заховався місяць, Звідти добре видно йому поле й луг, Підморгує зорям, їх до себе кличе, Щоби розсипали золото навкруг. А воно поволі легенько лягало б І на воду в річці й на верби косу, На густі високі шовковисті трави, Всім подарувало дивну цю красу. 2018 р.