Дно клепсидри, стіни - скло як ілюзія свободи. Із миттєвостей струмком зверху вниз. Час нелічено повис. Нам від нього нагорода - лиш година бід смерком. Парадиз! Смілість рук, незграбність слів - як ілюзія кохання... А від штори пів на пів - світлотінь. І, напевне, річ не в тім - перша […]
Iнтимна лірика
530 posts
Зупинися, послухай, скрипалю, – Твоя пісня до сповіді рветься, Нехай струни зізнаються далі І душа до душі озоветься. Зачекай, подивися на небо, Поклади на мелодію зорі І смичок хвилювати не треба: Все казатимуть хвилі на морі! Повернися, скрипалю, до літа, Пригадай біло-лагідну зиму, Пригорнись до весни і до […]
Зітхала ніч, зітхала тихо ніч, На перехрестя падала зірками, Вуаль чомусь спадала тихо з пліч, Схвильована осіннім до нестями. Зітхала ніч, зітхала ніжно ніч, Розчісуючи лагідно волосся, А я чомусь всміхнулась – дивна річ, Бо вперше це мені все не здалося!.. Зітхала ніч, зітхала дивно ніч, Гойдаючись […]
Чутлива ніжність в краплях трунку Зриває стрічку з подарунку. Метафоричні сині очі, Та пахощі нарцисів серед ночі. Лоскочуть краплі діамантів, що на тілі, Ми забуваємося, тонемо в ефірі. Болючі рани від помади на щоках, І спазми сковують судини на руках. Немов з води, ти дихаєш крізь сон, Крізь зaборони у […]
Розкажи мені казку ночі, Доки мліє трава у росі. Про що Місяць зорям шепоче, Як рука у твоїй руці? А шепоче він їм про єдине, Про нестримне, як течія… Ти зі мною у ніч поринув. Ти вже мій, а чи я твоя? Вабить темрява і обійми, Не дає […]
Ну вот и ночь покрыта серебром И дети спят и полночь за окном Ну что пойдем поговорим вдвоем А может кофе или чай попьем Вот день прошел, ненастный день Полон забот, решений, разных дел Устала ты, похожая на тень И ты наверно отдохнуть хотел А дети спят, что снится им […]
Ти мовчки куриш у ніч полохливу, Дощ охопив тебе вогким полоном. Гарячий, втомлений, дуже щасливий, Мовчиш і вдихаєш дим на балконі. Ліниво скрутилась на ліжку з утоми, Щедро наповнена, любий, тобою, П”яна від щастя, грайлива і сонна Вдихаю дим з ароматом любові. Бісики хитрі у погляді грають, Кличуть […]
Я хотів би бути Донкіхотом, Воювати з вітряками без кінця, І присвячувати всі свої походи Ясній вроді твого ніжного лиця. Я хотів би бути витвором Шекспіра Й серед днів буденних, навіть, злих, Почуттями захлинутися без міри І з тобою залишити світ живих. Я хотів би народитися у Трої... Я б […]
Закрий вікно, мене поранив протяг, По обличчі міцним ударом кулака. Зачекай, кохана, зупинемо цей потяг, Бо ти в мені так часто бачиш дурака. Сідай, востаннє побалакаєм про наше… Щось я тобі, а ти мені – побудем тихо. А знаєш, люба, надоїла ця душа пропаща, Що поглинала вічно всі твої стихійні […]
Мене пробач, що я така з тобою, у тобі… Що випробовую на міць моральні сили, Коли, в нікому невідомій боротьбі, Відлюдники-амбіції терори пережили. Знаю, що важко бачити релігію в мені І суперечити чужим уявленням про вічне… Ти б всім оту конфесію представити хотів, Щоб висміяти світ брехливий і цинічний. Бо […]
Шепотіти для тебе слова по буквах Під небом вечірньо-червоним, убогим… І цілувати б вічність на твоїх губах, Щоб більше на світі не хотілось нічого. Помовчати з тобою хвилину, Щоб згодом забути як вмів говорити, Бо ти – саме “та” найкраща людина, Яку неможливо колись розлюбити. Мені б міцно тебе обіймати, […]
Якщо мій світ розвалиться на труски, І шкереберть піде все за тобою – Не оглядаючись іди, мене відпустить, Коли замовкне сум в розмовах із юрбою. Якщо весь горизонт потоне у тумані, Бо сталось так, як не очікував ніхто – Ти йди, куди зібралась, без прощання, Щоб згодом я не взнав […]
Він думає про неї. Постійно і шалено. Про губи, що нагадують червоне напівсухе, про довгі пальці і тонкі вени. Думає про її лице. Він йшов полем і не бачив трав. Прокидався і не бачив ранків. І коли він, молячись, Бога собі уявляв, у Бога були її веснянки. У Бога було […]
Найжахли́віше те, що так, як тоді – не виходить Найпечальніше те, що я вірю в щасливі закінчення Що мене з цього русла чіпкого ніяк не виводить Хоч у крайнощі падай, хоч в відчаї Нам залишився попіл – ні пробачень, ні писаних істин Засинаємо в різних пустелях, ніби забуті Я ненавиджу […]
Мені байдуже, з ким ти спиш Байдуже, кому ти цілуєш вуста Кому даєш ковдру вкрити голе тіло Хто курить біля вікна, яке виходить на площу твого міста Мені байдуже, кому ти перебираєш волосся Кого зранку боїшся розбудити Ти робиш каву без цукру, та всерівно Чиї руки торкаються твого тіла Мені […]
Покосили покоси, Зорали у полі. Сивий чуб , сиві коси, А ще праці доволі! Не зібрали врожаю. Роботу лишили. Полетіли до раю. У жнива відпочили. Ох татусику, татку, Худенький, змарнілий, У холодній могилі Рученята зложили. .. Зимували ми зиму. Діждалися літа. Пам’ятаємо днину, Коли Вами віджито. .. Так багато змінилось. […]
Дарунок із неба, Малесеньке диво, Чисте зернятко – квітка життя розцвіла. Турбота є в тебе, Важливе є діло , Космос тримать – в любові плекати маля. Гарненьке, беззубе Вдивляється щиро В мамині очі – вітрила свого корабля . Покинути треба, Що є не важливо. Діти хороші – старість спокійна твоя. […]
Тихо гойдалася ніч у чеканні, Місяць затаєно мружився в даль: Все ще приховане в подих стрічання, Все ще заніжене тонко в вуаль. Музика кликала якось звабливо, Тіні горнулись у зоряний злет, Тільки дерева зітхали примхливо, Десь гомонів від душі очерет… Блискавка гордо вела візерунки, Грім намагався закашляти в […]