Каким-то боком рядом с табуреткой Правду говорят, что ничего в этом мире не бывает просто так. Все в нем сложнейшим образом переплетено, перекручено, перевернуто и наворочено. А все для того, чтобы получить результат. Пару недель тому назад я прочла на сайте yapishu. net миниатюрный рассказ “Табуретка”. Автор нашел […]
Оповідання
184 posts
Итак, школа, 9 класс. Я училась в Н-ской средней школе. В этой школе учился мой старший брат, и благодаря ему, я знала всех учителей и особенности их характера раньше, чем пришла на учебу. Так как он учился очень хорошо, на меня возлагались определенные надежды. Не успела я переступить порог школы, […]
У дитинстві мене не пускали на річку. А мене, мов магнітом, тягнуло до неї. Ще б пак! Вона ж у городах! Мама страшенно боялася, що я можу втопитись. Приказувала старшому брату, щоб він приглядав за мною. Брат старший на 7 років. Ну а я із своїх років п”яти серйозно псувала […]
Воїнам УПА присвячую Хто не відвідував села Тру ханова? Хто не бачив легендарних скель Довбуша? Склі Довбуша… – того німого свідка і очевидця тих далеких подій, коли втоптані у багно кріпаки не корилися долі, бунтувалася рабська кров і ті, що донедавна раби-попихачі, грізно дивилися у вічі своїх панів, […]
Як ви знаєте, студентське життя наповнене навчанням, заліками, конспектами, практичними, практиками, парами та бажанням навчатися… Хоча ні, це скоріше студентське життя тих, хто і справді дуже хоче вчитися, а не працювати в фастфуді і на корпоративах хвалитися тим, що в нього диплом економіста чи юриста чи ще якийсь там диплом. В цей […]
Маленьке затишне кафе, улюблене місце для зустрічі з кимось чи просто аби прийти попити кави, хоча вона любила пити каву на вулиці, а саме в кіоску кави, де барист писав пророцтва на стаканчиках. Та цього дня, замість жартівливого приємного пророцтва він написав: «сьогодні вас чекають втрати – тримайтесь!». Навіть ці […]
Ця історія розпочалася задовго до того, як я вирішив написати ці слова… Уявіть собі звичне, маленьке провінційне місто, в якому живе самий звичайний хлопець, котрий з відзнакою закінчив школу, з університету ніс червоний диплом; в якого все добре, навіть є кохана дівчина, з якою він вже майже одружений; нормальна розмірена […]
Уявіть озеро… кришталево чисту, прозору воду… Берег, з котрого дерева дотягуються до води своїм гіллям… трава, котра покривається водою, коли дме сильний вітер… і квіти… багато квітів… гарних… тендітних… мов Вона, та, до якої, цим гарним берегом прямує Він… неквапливо, боячись, сполохати свої надії… боячись не отримати відповіді… взаємного почуття… […]
Він стояв і дивився собі під ноги, біля яких лежали кеди, з маленької дитячої ноги. Інстинктивно, по звичці, підняв взуття свого дворічного сина, з них стікало щось червоне, в’язке, краплі стікали з його рук і потрапляли у ціле червоне озеро, котре розкинулось на весь простір – від вхідних дверей і […]
З дитинства мене цікавила містика. Різні легенди, казки, фантастика та фентезі. Я почав спілкуватися з людьми, що вірили у все це. Зізнаюсь чесно, що того моменту, як я потрапив на так званий «шабаш», я вважав все це лише дитячою забавкою. Отже, я, разом із друзями, запаслися випивкою і осіли біля […]
Вступ Ви знаєте у світі так багато дивного та не зрозумілого,що іноді навіть лячно. Я теж був дивним,ще з дитинства, не настільки дивним, щоб мене запроторили до психлікарні та достатньо,щоб виділитись з-поміж решти. Народився я давно, хоча це відносне твердження. Де я народився, на даний момент не має особливого значення. […]
Уявіть собі звичайний супермаркет… Відділ іграшок для дітей… Любляча матір вибирає своїй донці іграшку… Тепер уявіть іграшку… Незвичайну з пластмаси а зшиту з тканини… Вона м’яка, яскрава та доволі незвична… Дитині напевно сподобається… Любляча матір купує «дивну» іграшку, з надією, що вона сподобається її донці… А тепер уявіть маленьку дівчинку. […]
Уявіть собі ранок, наближено шосту годину… якийсь звичайний тротуар… як скрізь – нічого особливого. Тепер уявіть хлопця років двадцяти чи то трішки більше, котрий посміхається без явної причини… зазвичай це признак біднуватого розуму чи то надмірного споживання чудодійних трав… Але причина дивної посмішки інша… Бунтарська, з викликом… І я з […]
Як іноді хочеться повернутися в дитинство… Забути про всі турботи… та навіть про радості дорослого життя…Щоб дивуватися всьому що бачиш… Викинути весь свій модний одяг… загубити телефон і забути про Інтернет… Взяти до рук улюблену іграшку і спокійно заснути… Як іноді хочеться забути минуле… всі свої помилки…викинути весь свій життєвий […]
Уявіть собі звичайну театральну середньостатистичну, таку собі, провінційну сцену. В залі сидять найрізноманітніші люди, унікальні чи не зовсім, особистості. У кожного в руках по два прапорця, білий та червоний. На сцену виходить молодий чоловік, одягнений у матово-чорний смокінг, до блиску натерті черевики, наче вони щойно з вітрини магазину. Із щирою […]
Як не дивно, чи то навпаки – логічно, що робота мене знайшла сама… Все трапилося як завжди – випадково. Про роботу я подумав в перше, серйозно подумав. Після виключення з університету, хоча ні, підчас процесу виключення. Я пішов садити вазончики та сапати газончики, за сто гривень в день. Гарне заняття […]
Тут і військо в паперових латах і німфи у коротких сукнях, досконалі моральні потвори, лорди мрійних королівств і клоун плачучий рядками творів. Кохання, що рівне розпусті, серця холодні мов лід котрі не прагнуть тепла. Світ, що схожий на театр, де не впізнати справжнього обличчя. Життя, як суцільна вистава, де немає […]