Літо, шкільні канікули, а тобі, як в тому вірші Шевченка – «тринадцятий минало…», і все навкруги тобі в радість: і теплі сонячні дні, і по літньому яскраве та колоритне сільське життя, безтурботність чи то ще дитинства, а може вже й підліток десь тихо вмикає гординю… В селі добре: ранок приходить […]
Оповідання
184 posts
Навіть ця, найтемніша і найдовша ніч завершилася. Якою б нескінченною вона не здавалась. Перед світанком тиша та чорнота дійшли до абсолюту. А далі ледь-ледь засіріло зі сходу, додались тихі звуки природи: десь прокричала сполохана пташка, скрипнуло дерево, зашумів вітер по дахах. Потім прокинулись люди, запалюючи поодинокі вікна, що сполоханими метеликами […]
Клепсидра Для них і сонце сяяло по особливому. Тепліше та яскравіше. Вони це знали та сприймали як належне. Вони усвідомлювали, що їх сонце може згаснути кожної миті. Тому просто любили його, а також кожен прожитий день та одна одну. Вони раділи… Банально і по дитячому просто раділи тому, […]
Як довго світ лишався таким безпечним, таким ілюзорно тихим та непідвладним часу. Ми забула про небезпеку, не були обережні; наші думки полонила сама ідея стати богами, створювати нове, але яка душа, такі речі вона й створює. Знаючи, що грішні, підвладні Сімом гріхам, ми не могли створити щось дійсно гарне, а […]
Пізній вечір тихо спускався на землю. За вікном шумів вітер, під його музику ніби у вальсі кружляли сніжинки і повільно спускалися на вже вистелену білосніжну ковдру. Сьогодні, як і кожної п’ятниці, до великого будинку самотнього художника мала прийти його маленька учениця. Згодом пролунав дзвінок, це вона – подумав він, і […]
1. Каждый день уникален Учитесь каждый день открывать для себя мир по-новому. Каждый день удивителен и замечателен, если уметь замечать и удивляться. Как маленькие дети — они смотрят на мир широко открытыми глазами, вкушают каждый момент с удивительным аппетитом, радуясь и играя. Вставая утром, учитесь обращать внимание на маленькие приятности […]
Розділ 1. Я ніколи не вірила у кохання, не шукала його, я чітко знала, що романтичних утопій не існує, це міф. А шлюб! Чомусь молоді дівчата хочуть вийти заміж, народити діток, а потім, коли мета досягнута, хочуть свободи, часу на себе. Дорослішають, розумнішають… Невже не можна одразу так? Так, я […]
Олеся була слаба на голову і знала про це — погодьтеся, це вже немале досягнення. Другим своїм досягненням вона вважала власну наполегливість. Бабуся казала, Олеська вперта, як осел, що підтверджувало: дівчина мала власну думку. Ну а третім… Третім було невигідне, але справжнє вміння любити. Любити так, щоб у будь-який момент […]
Вона дивилася на хмари. У цьому спекотному задушливому місті їй не вистачало повітря. Хотілося втекти далеко, куди-небудь подалі від людей, щоб можна було кричати, вилити ту біль, яка ось уже кілька тижнів просто розриває душу. Як це витримати? І чому це все сталося саме з нею? Настя вдихнула на повні […]
Благословенна ріка Мамайка. Яке співуче у неї і’мя. То на честь славного козака Мамая дали, щоб славу його несла через віки і передавала від батька до сина. Заросла річка. Вода тоненькою ниточкою сонно крадеться крізь високі зарослі очерету і густої осоки. Городи виорюють їй в самісіньке серце. Болить воно, аж […]
-Лате, будь ласка, – підійшла я до автомобільної кав’ярні в парку, і не зводячи очей з телефону продовжувала зло бубніти. – Щоб ти здох, сволота, кіт облізлий, ненавиджу. Та я їй повискубую ту копну на голові. -Ем, пробачте, я не хотів вас образити. Та хоч скажіть, що зробив не так? […]
“Лізка, прикинь, у мене син народився! 3200 г, 54 см. ” Ліза замружила очі, струснула головою, ще раз глянула на екран телефона: ні, не помилилася, їй не здалося, саме так він написав. Їй раптом забракло повітря і вона підійшла до вікна, тремтячою рукою потягла за ручку кватирки. З вулиці війнуло […]
Новий, крутий, опозиційний *** Головний редактор газети був моїм шваґром. Але навіть таке панібратство не допомагало отримати підвищення зарплатні. Ще й ходили чутки, що фінанси надходитимуть нерегулярно… Не сказати, що я надто переймався через те. Просто дав сигнал совісті, аби вона дуже не мучила, коли коїтиму пакості родичу й рідній […]
Лягаючи спати ,Єгорчик все мріяв про завтрішній день. Закриваючи очі, уявляв як дістане свою довгелезну вудку і піде на риболовлю. Звечора і черв’яків накопав, і приманку, як дід навчив, замісив. Ото риби навуделе, повнісіньке відро. А другани як заздрити будуть… Так і заснув з цими думками. Ніч пролетіла, наче мить, […]
Богдан Легковажно заявив мені, що він ВІЛ-позитивний Про те, що я можу закохатися у залежного від наркотиків і горілки, та ще й ВІЛ-інфікованого, раніше мені навіть не снилося. Адже не курила, у компанії відмовлялася від міцних спиртних напоїв. Загалом вела цілком пристойний здоровий спосіб життя. Про СНІД чула лише […]
. . МУРЧИКИ І МУРЧИКИ МОЇ… . .Виглянула я на своє велике охайне подвір”я перед хатою – світлицею і серденько моє зраділо: надворі була справжнісінька сонячна весна. . .Поважне яскраве сонце поволі піднімалося вгору, ніжно зігріваючи ще холодну чорну землю своїми теплими променями. А вранішнє […]
Як тільки закінчувалася зима, починалися перші дощі, ми з братом «провідували» дубові бочки, які стояли в місцях, куди з даху стікала вода (по осені в ті бочки складали огірки, помідори, кавуни). Нишком брали у тата в сараї насоси, якими накачували камери велосипеда, набирали з тих бочок воду і бризкалися. Ну, […]
Перші дні в гуртожитку були насичені знайомствами. Дуже багато інформації, ми ходили з кімнати в кімнату; приходили до нас, спілкувалися, пригощали один одного чим було. Якось вирішили влаштувати дискотеку в себе на поверсі. Чого нам чекати, коли хтось нам дозволить? Зібралися в 225 кімнаті (напроти нашої 228-ої), включили магнітофон на […]