Зовсім недавно в неї на долоні з’явилася нова родимка. Прямісінько на мізинці. То була одна із десятків пігментних плям, що сузір’ями вкривали її молочну шкіру – з ніг до голови. Вони ланцюжками тягнулися вгору по руках, закінчувалися десь на лопатках і продовжувалися вниз по ногах аж до самісіньких п’яток. Вони […]
Проза
1169 posts
Зимові дива – це дитячий сміх з вуст дорослих людей. Я ніби проживаю своє дитинство кожного дня, як бачу свою маленьку трирічну донечку. І ось знову під Новий Рік ми беремо санчата і вирушаймо на гірку, в парку з нею зїжає вся малеча у нашому малому містечку. Донечка Софійка каже […]
І ще шматочок оповідання…. Дарина заснула в очікувані стискаючи в руках телефон, ніхто не знав де зник Остап, після бою поранених були сотні. І ось довгоочікуваний дзвінок розірвав нічну тишу. Дарино Василівно? Так! Вас турбують з 35 тої міської лікарні, до нас поступив пацієнт…. Він живий? Дарина перервала голос медсестри […]
Частина перша «Початок Війни» Мамо чому люди воюють?? Під гуркіт снарядів сидячи в темному підвалі запитував Сергійко. Не знаю синку… така їх природа. Обережно тремтячими руками мати пригортала сина до себе. А грім все не вщухав, скрегіт металу пронизував мов зубний біль. Лоскотав кожну клітину тіла. Така їх природа» вбивати, нищити одне одного рушити […]
Вечоріє…прохолода ..небо.. Ще один минає день, Куди втіка ніхто не знає, Що залишить по собі, коли піде? Можливо, горе, а може й надію.. Що буде в душах у людських горіть. Ніхто не знає, знає тільки небо, Що десь далеко блакитним маревом горить. ©Анна Силка, 16.12.2015
1. Палуба аж сяяла чистотою: і вона сама, і усміхнені пасажири теплоходу за смугастими столиками в стилі доміно, і сніжно-білі серветки на тих столиках, і кришталеві келихи та чарки, які виблискували під променями призахідного сонця. – Я й не сподівався, що тут буде так затишно і навіть чарівно. Але я […]
1. Палуба аж сяяла чистотою: і вона сама, і усміхнені пасажири теплоходу за смугастими столиками в стилі доміно, і сніжно-білі серветки на тих столиках, і кришталеві келихи та чарки, які виблискували під променями призахідного сонця. – Я й не сподівався, що тут буде так затишно і навіть чарівно. Але я […]
Навіть якщо на душі нереально важко… Просто посміхнись, і стане трішки легше… На Землю опустилась весна… Вона пахнула життям, молодістю, коханням… Вона була незвичайною, таємничою, чарівною, але їй не подобалась весна… В її очах відбивались лиш калюжі, багнюка, надмірна вологість повітря. Її ніхто не кохав, та й вона давно вже […]
Травневий день добігав свого кінця. Та і сам травень вже майже прощався з весною. Ольга, молода дівчина років шістнадцяти, сиділа в кімнаті, за книгою, і уже вкотре перечитувала 28 параграф підручника історії. Готувалася до державних іспитів. Денна спека вже спала. За вікном легенький вітерець лагідно перебирав листочки на старій липі, […]
“ТИ ВІДКРИЙ ПОДРУЗІ ДВЕРІ, АЛЕ СЕРЦЕ ЇЙ НІКОЛИ ТИ НЕ ВІДКРИВАЙ…” слова народної пісні. Юля сиділа на кухні за столом, охопила голову руками і невтішно ридала… Як же він її набрид зі своїми п’янками! Що ж за доля така дісталася їй? За що? Чому ж доля її матері повторюється до […]
Вечір тягнувся густий, імлистий. Осінь навсібіч розкидала крихку позолоту. Небо, здавалося, тріщало по швах, розтікаючись брудно-сірими брижами. Ляпка на ляпці – гірше ніж в зошиті з правопису останнього двієчника. Настрій у Сергія Анатолійовича був, м’яко кажучи, кепський. На фірмі ніби все ладилося. Замовлення на годинники сипалися стабільно. Ось тільки додому […]
Літо не тільки спекотна пора, а й час для відпочинку багатьом школярам, адже не потрібно ходити до школи і вчити нудні домашні завдання. Максимко дуже любив приїздити до своєї бабусі в гості на канікули . Степи, луки, лани, ліси, ріки, озера – все було до вподоби малому Максимкові. А […]
Дотягнутись до зірок і просто, і складно водночас. А він це зміг зробити. Досягнути своєї мети. Зараз, їдучи додому, пригадував події і думав, що все ж таки його мета залишилася лише мрією. ****************************************************** П’ята планета сузір’я Ориноко зустріла його пусткою. Він вийшов із шатлу, повільно ступив на поверхню. Озирнувся. У […]
коли ця жінка говорить в будинку її літають повітряні змії з чебрецю і гвоздики у відчинені навстіж вікна визирають пуп’янки снів у цих снах дуже затишно навіть нічним примарам які безпомічно тануть у безкінечності млості наче у молоці розправляючи крила метеликів у її снах з нею радяться птахи як потрапити […]
Ты знаешь,(а если не знаешь,то будешь знать)из всех людей на всём белом свете, именно тебя хотелось бы обнять.И,что б улыбка до самых ушей. И,что бы всё,что ни сказанно – в самую точку! Ты понимаешь некоторые вещи и видишь то,что другие не видят. Есть просто люди в твоей жизни,так…прохожие,пришли-ушли,а есть Люди,которые […]
У моєї бабусі є кіт Васько. Він не ангорський і не сіамський, а просто український кіт- рудий з білими лапами. Васько дуже хитрун і ласун. Коли на кухні запахне чимось смачненьким, він тут як тут, і починає прохати- лапкою чіпає мене за ноги, дивиться у очі та голосно муркоче. Він […]
Настала осінь. Дні все більше і більше ставали коротшими, а ночі холоднішими. Наближалася гроза. Зайчик Капустянчик поспішав додому. Він біг через поле. Втомлений і голодний, він сів на хвильку перепочити, щоб перевести власний дух. Роззираючись довкола Капустянчик побачив поле на якому росло кілька качанів капусти. – Оце так поталанило! – […]