Пасмурну осінь сховаю в кишені, Чаєм зігрію стурбовану душу. Полум’я печі в куточку оселі Ніжністю спогадів серце зворушить. Пильно погляну у стомлені очі, Кучері сиві ласкаво розчешу… Я пам’ятаю недоспані ночі, Мамину пісню…тихеньку, сердешну. Так зачаровує спокоєм кухня, Сонна вітальня обіймами манить. Буря душевна безпомічно вщухне – Знову врятована серденьком […]
Колише, обійнявши, місто у зорях затонула тиша. І море піняво-ігристе нічну поезію нам пише. А хвилі марево шовкове простелить до небес дорогу. Чудне, омріяне, казкове на обрій виринає з нього. Там все реальне – наші мрії, не треба так лякатись злету, коли пухнасті крила віри малюють дужі піруети. І кожну […]
У темряві ночі думками навиліт душевні тривоги у обрисах милих. Сховати б від лиха п’янку та кохану. Сказати слова, що не встиг, безталанний. Та тиша у тінях завершила прозу. Пожухла надія схилилась додолу. Коханий учора, шість років до того… Сьогодні знайомий З сусіднього дому.
Пройшов між пальцями пісок… Отак і ти пройшов крізь мене. Тебе впустила без думок В життя своє таке буденне.. Куди ішли ми? Невідомо. Та лиш шукали спільний сенс Життя, або того, що в ньому Всі називають – інтерес… Так думав ти, а я ходила Ледь-ледь торкаючись землі. Якась невидимая сила […]
. . БАРВИСТИЙ СВІТ ОРЛИКІВ У КВІТКОВОМУ РОЗМАЇ… . .Того сонячного травневого дня яскравими барвами усіх веселкових кольорів і відтінків розцвіли мої чарівні ОРЛИКИ. Сині, голубі, малинові, рожеві, бузкові, білі ніжні квіти заполонили всеньке подвір’я. Дивлюся – любуюся – очі розбігаються… Милувалася кожною квіточкою, […]
Дитя в душі лишається дитям, нехай років нацокало вже вдосталь, і ти летиш над вижатим життям в свою останню в цьому світі постіль. Й було всього: людей глуха стіна, холодний дім, баланда в битій мисці, але іще існує дивина, і знайдеться пригодам завжди місце.
Ховаючись у міських двориках, мрійливістю кленів похилених малює емоції в дотиках безхатченко-вітер квапливо…і… Записує знову у спогади веселощі, палкощі, посмішки. Зігрітий у каві, ховається, вплітаючи осінь у “хвостики” Пестливо-замріяним порухом дописує літо симфонію. У ковдрі, усміхнене, міниться, малиновим чаєм напоєне. Туркочуть за шибкою голуби, В серцях відзиваючись спокоєм. Виводить тремтячу […]
Винно-багряною далеччю, чайкою зморено-впертою, вітром, що виє безжалісно вечір закінчив лібретто…І.. Він причаївся у спогадах, нові сюжети шукаючи, сльози із серця, мов зіроньки, знову безжально зриваючи…
Небеса зайнялися вином, говорили про це від учора. Зачарує мереживним дном По-осінньому пінисте море. Оксамит почуттів на зорі Обійме тебе ніжно за плечі, Тут малює мелодію снів Так замріяно-заспаний вечір. Із акордів вітрів доліта, зачаровує ніжністю пісня, що цілунками серце трима… кольорове, відкрите, іскристе. Небеса зайнялися вином – описати картину […]
Вишиванка із знаків питання. 26.02.2016. як епіграф ,,Чи чуєш ти ці барабани?,,- репліка божевільного володаря часу із ,,Доктора Хто,,(2005) Вишиванка із знаків питання. Мати вишила мені сорочку знаками питання. Як бути,як жити,чи треба жити? Багато питань вишиті на сорочці ; На шкірі виший питання ці , Щоби не забути! Так […]
Сонця останній відблиск Легко забарвить хмару Ніжним рожевим світлом І рознесе по небу Тихий привіт вечірній. Сонця гарячий промінь Вечір палає в ночі Вечір горить востаннє Бо відцвіте прощанням. Травень прощає весну Травень зігріє квітом В ріку сідає сонце Спогад на довгу осінь Зоряний щедрий знак.
Вставало сонце із-за лісу, Проміння золото лило. Туману сірого завісу, Мерщій з лиця свого зняло. І осушило дрібні сльози, Що залишились від дощу.. Лише далеко чулись грози, Я в душу промені впущу. Весна холодна – стане тепла, Всі негаразди відійдуть. Не вся ще радість з душі щезла, Проміння хай й […]
Вишивана сорочка – матусина доля, А барвистий рушник – діточкам оберіг. Простеляє на стіл скатертину вже доня І на власні узори кладе святий хліб. Любить це рукоділля онучка маленька, Рученята умілі теж має дитя. Щоби наша держава Україна-ненька Завжди так квітувала, як це вишиття. 2015 р.
Вечір на дворі і тиху казку Я на добраніч тобі розкажу А ти заснеш мій маленький В мене на руках – сину Спи мій маленький Спи мій ангелику Час засинати тобі Я пригорну тебе до Свого серденька Люленьки люлі – засни Моє малятко – ти моя пташко Хай янголи бережуть […]
В обіймах духмяних світанків Іриси дарують красу, І ніжаться в променях ранків, І пестять на стеблах росу. Жовтіють яскравим убранням На ніжках тендітно струнких, Їх погляди з щемним зітханням У сутінках мліють лунких. Вся зелень у ніжних поливах Дарує весні кольори, Відтінки квітучої зливи Під пензлем травневої гри.
Як пояснити можна це душі, Що не завжди буває так, як хочеш? Ну як знайти до неї тут ключі? Переконати вряд,колись чи зможеш. Вона така проста, тендітна, ніжна, Довірлива і вірить у добро. Можливо, часом бува грішна, Не вірить, що в житті бува всього. Наткнеться на камінне колись серце, Поплаче […]