Дівочість не даремно надається — Це є ворота до жіночої душі. Як їх відкриєш — так життя складеться: Чи будеш в позолоті, чи в іржі. Дівочість… Перед нею завмирають! Її оспівують в дібровах солов’ї! Але ніщо так легковажно не втрачають Сьогоднішні дівчата, як її!
Євангеліє від Матвія 28.29 28. Коли ж Він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли Його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. Вродливіше я Гра́да вік не знав, Я так плекав і цінував твоє батькі́вство! Мій Києве! Коли […]
Ромашка з давніх ще віків В серцях коханих сумнів будить – Зривають руки пелюстки : “Не любить… Любить !” Комусь всміхнеться мило доля, Комусь покаже люто спину, Комусь судилося загинуть Ромашкою в чужому полі. Цікавість вколисати тяжко : Чекати щастя чи розпуки ? Хто лиш одну згубив ромашку, А в […]
Авторська пісня Де мені тебе гукати? З ким сьогодні маєш спати? Україно! Україно! Вій моїх гірка сльозино! За яку брехливу казку Віддаєш ти свою ласку? Нащо ти себе мордуєш? Я ж помру без тебе, чуєш? Ти в моїх очах до болю Все залишишся святою, Я не кину тебе, мила, Це […]
А ми, неначе не тутешні, Ми загубилися в світах… І запах стиглої черешні Знов відчуваю на вустах. А ти, немов зоря незга́сна, Моя сльозинка золота, Ось ти ідеш, така прекрасна! З тобою лине чистота… Таку не можна не любити, Любить до самозабуття, Без тебе неможливо жити, Бо ти і є […]
Авторська пісня Люби мене безгрішно, новорічно! Люби, як гладиш квіти по весні! Люби мене безхмарно і навічно! Люби мене в зірках! Люби вві сні!.. Люби мене, коли палають крони, Коли вогонь відблискує в очах, Люби мене коли вітри, прокльони Доносяться — і коло горла страх, Як гостре лезо, прорізає шкіру, […]
Вітри сьогодні були невблаганні, Ламали квіти, різали в очах. Слова злітали змучено – фатальні, Немов боролись двоє на мечах. Летіла фальш, образи долинали, Колючий холод серце обіймав. Дві долі щастя руйнували, А вітер їм у цьому помагав. Чужі чи рідні? Їхні чи свої? Губились долі в крутняві життя, А вітер […]
Тихо падає сніг, засипаючи рани асфальту. І самотній листок свій останній зробив пірует. Стихли оплески віт вслід грудневому мокрому альту, що складав уночі під мелодію вітру сонет. На довкілля лягла спопеляюча спокоєм тиша. Заворожений світ не забруднено слідом людей. От би все так, як є, Бог у стані […]
Як скали душа у розлогому лузі. Кричить пустота, і луна по окрузі. Немає шумів, лиш бушує вітрисько. Горланять в горі, ті дерева барвисті. А голос птахів, як сонета у залі. І ніби кінець ми доріг написала. А ліс, все заманює в хащі далекі. Де щастя нема, Тільки страх, скрізь нестерпний. […]
Навколо занадто багато слів. Хочеться просто тиші. Закутатися в серпневу ніч, дивитись на зорі, що наче миші. Жар роз’їдає ребра, самотність будує нові рубежі і, як ножі, просікають погляди східного вітру. Ми занадто далекі. Ми занадто чужі. Втомлені лелеки завтра прилетять до тебе із запахом ранкового туману і принесуть рядки […]
Так ніхто не кохав, Бо лише в небесах вміють віддано серцем кохати. Бо лише з-попід хмар посилають весну Перед цим її треба чекати. А любов – то весна і лице її – спів Простягає вона свої руки. Чую голос її – це мінорна струна, Не порветься, вона бо від Бога. […]
Навіщо так нас зводить доля, Якщо не взмозі ми кохати без війни? І крик душі посеред поля… Навіщо так…чи пам’ятаєш ти? Думки повільно тліли, завершувався кисень Кохання ще жевріло, не вистачало рішень. Ховали свої лиця від поглядів суворих В коханні, як годиться, приймали участь двоє. Разом тонули в щасті, немов […]
«Між вітрів» Шумлять гаї мені про неї Співає вітер про вуста Бракує ніжності твоєї Немов безбожнику хреста Немов повітрям нею дихав Неначе світлом нею жив І билось серце її з тиха Так сильно ним я дорожив Та хто ж любити її буде? Коли зі світу пропаду…. Невже за мить […]
Моя пташко, ти назавжди залишишся поруч, там де струни бринять і щемить вся печаль незграбно кинутих фраз. Твоє вічне “малий”, ранковий щебет, години вечірніх розмов, десятки образ, таких банальних, таких потрібних, будуть там, де вічність збирає у жмуток час, і крила стають попелистим снігом. І у сяйві п`янких […]
Краще б тебе не було, Краще тебе і не буде. Ми пролетіли удвох По автомагістралях Крізь мури. Наче тебе не було, Наче й ніколи не будеш, Йти під зірками удвох Поміж будинків І вулиць. Більше не будем там, Де б’ють серця-гармати Все промайнуло враз – Молодість, любов, Втрата. Краще б […]
Ховаюсь я в твоїх очах – Моя присутність непомітна… І ти мені людина рідна, Та маю я великий страх, Що ти мене, любима, втратиш… І вже ні в кому цюю затиш Я не відчую і навіки Самий залишуся без втіхи!
Недоторканності узор Лежить величною красою, Співає щось незримий хор Під диригентською рукою. В ранковій тиші – голоси Зігріли холодом стежину, А відблиск сніжної краси Мене розрадив на хвилину. Я напишу на тому тлі Найзаповітніше бажання, Зберуть сніжиночки малі Ту таємницю-сподівання. Перемережу на мінор Слова замерзлою рукою І […]
Я ніколи не скажу “Привіт” Тим, з ким серце не знало болі, Коли ввечері йшли поміж зір Тримаючи дружбу в міцних Долонях. По гарячих слідах, По забутих стежках Стою мовби бажаю зустріти… Але все ж, я не скажу “Привіт” Тим, хто зрадив мовчанням Столітнім.