*** Різдво: від мами і до мами, З обіймів батька й до бабусі, Душа співа з колядниками І свято квітне на обрусі. Різдво: у таїнстві причастя, З живим вертепом й колядою, У тихім дотикові щастя, У вишиванці з таїною. Різдво у спогадах дитячих В душі ніколи не зів’яне, […]
*** Так хочу розправити крила Й дихнути різдвяно дивами І все, що згубила безсило, Зібрати душею й словами! Повірити щиро у казку, Хай навіть безсніжно-туманну, І дотиком Божої ласки Впустити надію різдвяну! Зігрітись в обіймах дитини, Змахнувши сльозу у долоні, І в тиші Різдвяної днини Душевне відчути осоння… […]
*** Потемніло навкруги, Смуток огортає. Тихий вітер ,на воді, Місяцем хитає. Вже невидно ніде світла, Пташки не співають, У хатину край села , Зорі заглядають. Бачать жінка за столом Голову схилила, З-під опущених повік, Сльоза покотила. Вже на скронях сивина, Сріблом пробиває, Зажурилася вона , Думка душу крає. Не така […]
Десь там за лісом сонечко сідає І літній день тихенько догора, Карпати ніжно вечір огортає, Вже спати всім, збиратися пора. Притулок ластівка знайшла десь там у стрісі- Втомилася вона за цілий день, Пташиний спів затих уже у лісі, Не чути голосу дзвінких пісень. Вмостився кіт в кутку на підвіконні, Згорнувшися […]
Тихо,вітер кедром легенько хита Тихо,пролітають невпинно літа. Тихо, чути запах зелених смерік, Тихо, так минає і ще один рік. Ніжно, мамин погляд мене обійняв, Ніжно, із портрета мене оглядав. Боляче, стало мені на душі, Боляче, бо ж портрет на гранітній плиті. Тихо,з наступаючим ,мамо, сказав, Тихо, свічку я запалив і […]
Коли матуся ще була жива, Ми на Різдво до неї поспішали, Цей спомин душу завжди зігріва, Бо навіть зорі в щасті завмирали. У спогадах я бачу рідний дім, Накритий стіл і неньку коло нього, Із димаря у небо рветься дим, Й душа взива до таїнства святого. А на столі смачніють […]
Дід із бабою жили, Частенько хворіли, Хоч пігулки і вживали Та не здоровіли. В переддень Нового року, Їх оповістили, Щоб із лікарем сімейним Контракт заключили. Декларація, так звана- Це вигідне діло, Лікуватиме держава, Щоб то не боліло. Паспорти дід взяв і коди Й подався в лікарню, Із надією, що впору […]
«Усмішка» Хіба усмішка має вік? Хіба серця можуть старіти? У когось час, так швидко стік У когось вже дорослі діти Хіба усмішка має час? Її так просто дарувати Усмішка краща із прикрас Так хтось її може чекати Бува усмішка і сумна Коли печаль серця […]
«Громовицею» І серце билось громовицею Від її уст таких п’янких Душа крилатою жар-птицею На зовсім крилах, ще ламких Звивала в небо височінню Жадала зустрічі, ще раз Кохання було просто тлінню.. Та хто ж був винен в цьому з нас? У пам’ять усмішкою в’їлася Твоя любов, […]
Ранок. На зупинці “Щирецька”, що у Львові мені завжди солодко пахне. Я купую маленький стаканчик розчиної кави і вчорашній круасан у кіоску і чекаю свій тролейбус. Відтоді, як я проживаю у Львові я не можу звикнути до думки, що я тут не тимчасово, це була мрія дитинства, яка здійснилась. Я […]
Як багато вражень і спогадів пов’язують кожного з нас із очікуванням та дотиком до новоріччя!.. Щось неодмінно виринає із райдужного трепету дитинства, дещо романтично лягає струна за струною із юності, щось раптом повертається яскравими спалахами із уже дорослого життя – але все обов’язково прокручується незримим пристроєм душі крізь розум, серце, […]
«Шкідлива звичка» Ти мене кохала? Я тебе ще дужче Ти мене прощала? Наче всюди суще Хибили стежками, грали почуттями Серце розбивали, пізно каяттями Вперто опирались, вірити не хтіли Просто бути разом, ми таки не вміли Потяг відпустили, вдалеч своє щастя Ми себе загнали, у лихі напасті Докори сумління, сутінками […]
Щастя …Несміливі вечірні сутінки легкокрило доторкнулись несподіваним теплом, мимоволі змусивши втішно зітхнути у передчутті чогось доброго і навіть трепетного… Душа по-дитячому сподівалась на справжнє новорічно-різдвяне чудо, тому враз притихла у погляді, що незримо завмер на відстані чогось казкового крізь втаємничене віконне скло… Раптом по той бік вечірньої прозорості з’явилася спочатку […]
Ми віримо в віру Ми віримо в силу Ми вірим в кохання з пісень чи з серіалів Я не твоя віра Ти не моя сила Ми лиш нейрони в величній галактиці. Бо “бути” – потреба Бо “бути” – безвихідь Бо бути удвох нас навчили інстинкти. Давай будем просто Давай будем […]
Йдуть часи навісні́ і запеклі Неймовірної зради і сліз! Будьте вірні Матері-Церкві, Не схиляйте гóлови вниз! Будуть сосни гойдатись тужливо, Розірвéться небес синій шовк, Врéшті-рéшт стане всім зрозуміло, Хто в кошарі овечка, хто — вовк!
Я цілував твої вуста через волосся, Твого волосся найніжніший водоспад, Я цілував твої вуста, щоб все збулося, Про що ти мріяла, кохана, мить назад! Ще твої руки були не зігріті, І ще був час прокинутись від сну, Це було так, як перший раз у світі, Я цілував! Я цілував! Твою […]
Які щасливі ми, що нам везуть пани Все «найцінніше» і «святе» з Європи! А ми, наче тубільці-дикуни, Не бачимо омани і жадоби! Які щасливі і наївні ми! А, може, ні? А, може, навпаки? Самі ми прагнемо, щоб «гості» нас дурили, Плекаємо плюгавії думки, Щоб губи нам солодким помастили. Відстоюємо збочинців […]
В садку відчували квіти, На ранок вдарить мороз, Любіть Україну, діти, За неї розп`явся Христос! А ще вони відчували До себе жертовну любов, Любіть Україну, діти, За неї пролито кров! І як неможливо землю Без квітів собі уявить, Так неможливо, діти, Без Бога на світі жить! І білих лілей аромати, […]