“Осіній лист” Осінній лист упав на землю і заснув Він був, він жив, і в одну мить забув Забув як мріяв і любив, забув навіщо жив Лишень тихенько покружляв й додолу мертвий впав В калюжі в бруді під дощем Ніхто його не вкрив плащем Він бачив весну, пив росу Небес і світу всю красу І дихав […]
«Тиша» На пасіці панує тиша Нечутний бджілок дружній гул Лиш в листі десь шурхоче миша Яку ще кіт не проковтнув Напрацювавшись усе літо Бджоли сховалися до клубу Коли у осінь все оділо Свою пожовклу, мерзлу шубу Їм сняться сни, про цвіт і квіти Коли акація цвіте Їм треба довго ще терпіти […]
“Небокрай” Вже брат на брата йде діставши зброю Не знаю я куди впаде цей світ Людей серця наповнені журбою Немилий буде їм й калини цвіт Коли поринуть люті ріки крові І трупами покриється земля То буде вже тобі не до любові Й не сіятимеш в землю ти зерня Так […]
Вечер, как стеклянная картинка Из мозаики замысловатой. Горизонт покрылся желтой дымкой, Растворилось лето сладкой ватой. В чаше слезы осени-царицы. Ветерком прохладным дышит вечер. Парусом плывут по небу птицы В южный край, где правит лето вечно. Плачет колокол церквушки дальней, Возвещает он о дне Покрова. И от этого еще печальней… Но […]
А я все більше закохуюсь В оцю морську глибину, Все більше нею захоплююсь, І нею я, мабуть, живу. 30.12.2017
Там, за дверима, чекає весна.. Настане й та мить, коли зайде вона. Нам залишилось зробить перший крок: Цю зиму холодну зігріти удвох. 12.11.2017
Звучить мелодія в душі якась печальна, І я вповільнюю по вулиці свій крок… Як квітка в дзеркалі, мені ти не реальна, І золотий на шиї ланцюжок… До твоїх кроків ніби прислухаюся, І що таке в мені ти віднайшла? І, Слава Богу, я не оглядаюся, Бо, ненароком, щезнеш, як прийшла!
Авторська пісня Я люблю тебе так, Наче сніг ніжно землю покрив, Я люблю тебе так, Як нікого ніхто не любив!.. Як самотній вітряк, Що у полі зірвали вітри! Я люблю тебе так, Наче падають зорі з гори! Хочеш, завтра ім’я твоє Винесу, як на парад? Хочеш, ляжу до ніг Твоїх, […]
Лице людини – загадкова річ, Вуста всміхаються, а очі геть байдужі! Якщо б ми жили в темряві, не бачучи облич, То ми б закохувались тільки в душі!.. Він обіцяв їй гори золоті – Тепер вона покинута і плаче! Найважливіший дар у цім житті – Це, очевидно, серце мати зряче!
Нехай небесна бірюза Щасливий шлях Вам осія, Дарує мир Вам і добробут, І миті радості у побут. Хай щастя дім не покида, Й завжди живе в нім доброта. Хай діти Вас завжди шанують, У свято це Вас зацілують. Здоров’я, віри в майбуття – Бажає вся ваша рідня! ©Анна Силка, 20.10.2017
Сонце заховалося за гору, В небі темнім блиснула зоря, Вийшов місяць, стукають у дзвони- Вечір тихий все до нас склика. 12.10.17, ©Anna Sylka
Літо вже не за горами. Залишилося кілька діб. Малюй і створюй нові барви, Живи й кохай у сяйві днів. ©Анна Силка, 27.05.2016
А у саду моєму – тиша! Ледь чутно вітер шелестить. Ховає промінь сонця небо,- Усе готове вже спочить. ©Anna Sylka, 12.06.2016
Вечоріє…прохолода ..небо.. Ще один минає день, Куди втіка ніхто не знає, Що залишить по собі, коли піде? Можливо, горе, а може й надію.. Що буде в душах у людських горіть. Ніхто не знає, знає тільки небо, Що десь далеко блакитним маревом горить. ©Анна Силка, 16.12.2015
Сонце сховалось за гору – Ще один день догора. Я забуваю про втому – Спокій мене окриля. Сонце втікає за обрій, Промінь лишивши вгорі, Він для нас світлий художник – Створює нам нові дні. ©Анна Силка,19.12.2017
Прощай, синьоокий пухнастик, Прощай, моя сніжна краса. Тепер тебе поруч не буде – Летиш ти уже в небеса. Там райдуг яскравії барви Покличуть тебе, ти не бійсь, Розстелять зеленії трави Серед пологих узвишь. Тепер, в тому краї казковім, Для тебе завжди буде день, І серед небесних просторів Літатимеш ти день-у-день. […]
Ми, ніби всі, йдемо по колу І робим з часом помилки, Звертаєм все на нашу долю Та все шукаєм самоти. ©Анна Силка, 07.02.2017
(Переклад вірша Ф.Г. Лорки) 6 струн… Гітара, Сумуєш ти про мрії, Й ридання душ вже втрачених Все ллються крізь вуста. І, як тарантул, згублену Зірку долі десь ніччю пряде. І нижком собі, прислухаючись- Страждання у чорній хвилі несе. ©Анна Силка, 10.04.2013