Такий тут час - людей глибоких, Якщо не чарівник - чекай згасання. Тут кожен хвалить лиш свої заскоки, А сенс шукає у татуюваннях. Тут заки́дають промінням світла, І втоплять всіх у хвилях позитиву, Щоб квітка смерті знову не розквітла. Ось, де чорт візьми, ініціатива. Її ти не посвариш, а похвалиш, […]
Люди с маршрутки идут уставшие. Шум разговора рядом сидящих пар. Крыши домов остывающие от палящяго… Антенн скелеты глядящие слепо вдаль. И нет ничего кроме, есть настоящее В котором за одиночество я б получил медаль
Перлинами розвіяв свою долю По цій землі – святій і дорогій! Всевишньому завжди за тебе молюсь, Уславлений чарівний краю мій. Пожовклі фотокартки із альбому Нагадують славетну давнину: „Чекай, і я повернуся додому…” – Короткий лист, як згадка про війну. Не раз Вітчизна кликала до бою – Мільйони кращих полягли синів! […]
Все дістало... Ти втомився і лежиш, мов труп, безсилий... Ти злякався й безнадії поховав себе в могилу... Ти заснув і заховався в непробудний сон на вік. Думаєш, що ти ліг спати й від суспільства просто втік? Не хвилюйся... Ти в безпеці. Спи тихенько і спокійно. Я в твій сон також […]
Моє літо немов посварилось із сонцем, І вранці я бачу перехожих в пальто. Тепер не поспиш із відкритим віконцем І каву тепер п'є зі мною - ніхто. Мені без тебе наввть кава не п'ється, А якщо навіть п'ється - то вона - це не те. Вона крізь серце діряве проллється […]
ожен з нас може бути доброю феєю, Або ж наркоманом з вулиці DE GRASSI. Тобі також може бути до фені Політика, гроші і плани усіх Вищих Сил! Але, якщо коли-небудь, як-небудь і де-небудь, Ти не знайдеш в собі сил дійти один, То я протягну тобі сво́ю руку, Як гордий царевич […]
Господи, ширше відкрий вікно, Світ обеззброєний обіймами ночі. Дощ. І хтось вдома відкрив вино. Стукіт. Двері. Жалю сповнені очі. Дуже хочеться мені, щоби жила Мати, не рахуючи ті копійки убогі. Всюди містом – золоті купола, Люди, а чи там, ви шукаєте Бога? Хочеться побільше сонця над землею, Ходять нею чоботами […]
Ти прочитаєш цього́ вірша обов'язково, а потім трішечки подумаєш про мене. Не викидай дарма душі моєї слово, Воно приховує в собі те почуття шалене. А я про тебе думаю не трішки, Ти у думках моїх ховаєшся весь день. Говориш про свою приховану усмішку, Повір, вона - найкраща із натхнень. Мені […]
Я намалюю небо голубе, Де нема місця жодній чорній хмарі , Поблизу селище розкинулось мале , Де не потрібно жить в печалі! Я намалюю квіти запашні , Що радувати око будуть людям , Веселочку грайливу ,що в журбі Нестиме гарний настрій усім людям! Я намалюю зоряную ніч , Де кожна […]
Дівчино, станьте для мене Алісою, Ми вип'ємо з вами зеленого чаю з мелісою. Разом привідкриємо стару завісу Прекрасну завісу Неповторної Країни Див. Ми разом швиденько туди заліземо, Не маючи грошей, документів і навіть візи... Я подарую тобі печиво із написом "З'їж мене" Якщо чесно, то цього я сам тебе і […]
У кожної людини на землі Є таке місце і воно єдине, Байдуже де: у місті чи селі, Що називається маленька батьківщина. Там рідне все і в кожного своє: Ліс, річечка чи волошкове поле І манить, і спокою не дає, Відгукується радістю і болем. Це край, де ти робив найперші кроки, […]
Средь листвы шуршит ежом под ногами осень. Желтым цветом заражен двор и старый парк. Дым прогорклый от костров так порой несносен. Мелкий дождик моросит, слышен лай собак. Грусть уютная, своя, добрая как в детстве, Свитер греет, от дождя прячет капюшон. И от этого всего никуда не деться, без чего октябрь […]
Ви помічали, друзі, що тюльпани Насправді дуже схожі на серця, На кров, чи може, на криваві рани Солдатів, що стояли до кінця? Що ворогові так і не скорились, За рідний край у битві полягли, Ризикували, але мужньо бились, Відстояли Вітчизну, зберегли… Горять, неначе полум’я, тюльпани, А я боюся, що настане […]
Тебе, на жаль, не знала і не знаю, Бо ти живеш у мріях і бажаннях. Приходиш потай коли засинаю На ліжко сядеш тихо, зовсім скраю, А потім десь зникаєш прямо зрання. Так іноді торкаєшся волосся, Слова шепочеш ніжні і казкові. Ти тішиш мене тим, що все вдалося І наче те […]
Бузок цвіте у рідному селі, Так ніжно заглядаючи до хати, – І спогади про радощі й жалі Не можу вже від себе відігнати. Щось кличе мене знову усадок, Де сливи синьобокі дозрівали, Де знала кожне дерево й куток, Й жоржини пишногруді зацвітали. Були вони, здавалось, до небес: Бузкові, […]
*** Жіноча доля, наче на мольберті, Або як тая сонячна струна: Її не передати у конверті І мерзне вона, як озимина. До неї не шукають в пару рими І навіть не гаптують кольори, Вона то усміхається незримо, То проситься в молитві догори. Вона, немов роса, в світанні плаче […]
Якщо чиєсь брехливе підле слово В душі залишить чорну порожнечу, Якщо до пекла, що палає, знову Мені безвихідь підготує втечу Якщо весь Всесвіт вибухне від болю, Уламком встрягне, де і так щеміло Якщо до страти підготують долю: Мішень – на груди шпильками у тіло, А ти стоятимеш із […]
Зажурилися очі в печалі, Грубий вітер повіяв умить, Серце плаче,а може ,й не плаче, Та душа чогось сильно щемить… Бо не знаєш,куди ж то подітись Від життєвих отих перешкод, І на думку не йде,куди бігти, Де сховатись від виру того? Та життя- то розгорнута книга, Яку маєш ти прочитати, Там […]