Пуста кімната, пусті стіни і гуркіт машин за вікном, Темна кімната, темні стіни, бокал наповнений вином. Одна сльоза, одна причина та сотні божевільних думок. Один погляд, один дотик і ти дістанеш навіть до зірок. Слова правдиві, слова щирі й немає масок на лиці. Єдиний крок, єдиний вчинок і мрія у […]
В майстерні – тиша. Вікна всі закриті. Надворі під дощем зітхає айстра. Такій, на диво мужній, Маргариті Свого вдалося врятувати майстра… Містичний бал лунає відголоссям. Вона мовчить і світло не вмикає. Змарніле, наче сніг, його волосся Рука жіноча лагідно торкає: «Засни й на сни уваги не звертай. А я тепер […]
Маленька Надійка гралася улюбленими іграшками. У її уяві був ідеальний світ: світ, якому немає підлості, злості, самотності і пустоти. Дівчинка не знала жодного значення цих слів, але вона прагнула бути щирою і відкритою до людей. Маленькими рученятами, Надійка перебирала дрібні деталі дитячого конструктора і голосно смілась під пісеньку, яка […]
У ранковім чеканні весни Підведу я свій погляд у небо. В сонця променях згубляться сни І полинуть із вітром до тебе. А у них я з тобою удвох… Світла райдуга неба над нами. Нас кохання з’єднало обох Радість лине у небо піснями. Гріє дотик твій теплих долонь Слів ніяких у […]
Життя і слово, Cлово і життя – У пізнанні обох ми є щомиті, Бувають часом грозами умиті Наші шляхи… Буденна суїта, Зшиває , ніби голкою моменти, Немов із пазлів вибира фрагменти… А ми ідем, несучи людям слово, Можливо їм це буде ново, А може знаючи, корисне Вони для себе почерпнуть, […]
Закричала птаха в полі, Заридала мати. Вже не доля на цим світі Сина цілувати. Вже нема надії більше В очі подивитись. І лишилося одне: Тільки помолитись. Роки йдуть, і не змінилось. Все його чекає. І не хоче розуміти, Що в живих немає. Що не вернеться додому, Не піде до церкви. […]
Напевно, не варто писати тобі листи. Читати уявні твої й поготів не варто. Складаю в шухляду, і знову рахую втрати. Усі — неважливі. Болиш у мені лиш ти. Голодним щуром невідомість шматує дні: За що покарав ти? Навіщо отак покинув? Картається серце: «Я винна… я винна… винна!..» А розум нечутно […]
#1 Відкриваю очі, Сплю ножами, Ті дихання дівочі, Стоять між нами. Як міста і квартали, Зривали з нас, Простирадла вкривали, Голих, без прикрас. Терпіння не гак, Байдужість вражає, Я прийшов просто так, Тебе це вмиляє. Шафа хрустить кістками, Шпалери-оливки, таке, Дим над головами, Світу набридло все. […]
Пройти хотя бы раз По краешку твоей судьбы… (с) Леонид Дербенев Лёгким касаньем солнечных тёплых губ Каждый рассвет ложится в мою копилку. Бойко звеня, заливисто дни бегут. Шепчутся рифмы, стайками вьются пылко. Ты где-то есть… И солнце поёт внутри! Поит меня густым золотистым светом. Пульсом в висках рождается новый ритм. […]
Не говори і замри хоч на мить. Тихше... Ти чуєш, як літо мовчить Там за вікном й бродить зі сном Так невловимо, неначе фантом? Лагідна втома і сонний дурман. Пізно... Підкошує млявий обман. Ось й дрімота... Фішка проста: Ти її хутко впіймай за хвоста. Ніжна знемога і спокій німий Нишком […]
Ты есть мой свет, Мое дыханье. Мой мир, мой вдох Ты мой наставник. Моя ты жизнь, Ты Божий Ангел, Ты мой защитник И охранник. Ты радость послана с небес, Таких как ты не сыщешь в мире! И я горжусь, что рядом ты Такой любимый и родимый !!!
Харківським гнилим запахом, Кохалися димні труби. Удвох цілувались за цехом, Життєвим тремором, люди. Ти збирала мене рудим, Волоссям, на рукаві. Щоб я не казався нудним, Оглянись, ми вже молоді. І не згадуй мене п’яним, Що образи били нестерпно, Не одна ти, незвучно тьмяним, Страждала ображена вперто. Закривались між нами двері, […]
(Весняний натюрморт) Павлові Тичині Весна так безгомонно в’ється монотонно, Весь світ фарбує сонно й світло-срібнотонно, Малює землю пензлем зелено-нетлінно, Руками водить всюди золото-насінно... В повітрі тепер чути світопотепління. Швиденько проростає все першонасіння. Купається у сонці ніжнотонно місто. Дерева вже квітують рясно та барвисто. Одягнені красою білосніжно вишні Махають гілочками, наче […]
Жизнь – театр, а мы в ней актёры. И у каждого роли свои. Мы играем и жизнь наша длится, И не сможем её повторить. Не вернем все что было,поверьте, Нет возврата назад, вопреки: Всех побед, поражений, ненастья, И тревог, и прощений…увы! Изменить можем всё лишь однажды, В нашей пьесе с […]
Допоможи моїй країні, Боже! Бо від страждання стомлена вона, Ніхто уже допомогти не зможе, А Україна в нас – лише одна! Потік отрути ллється через жало На ігровий, чи жертвенний майдан; Шельмують гідність, залюбки, зухвало Ведуть в злиденний та жахливий стан. Допоможіть країні, добрі люди! У вас достатньо сили і […]
Добридень принцесо, дозвольте сказати, Сьогодні в палаці відбудеться бал. Ну, що ж, ви, маленька, не треба мовчати, Сам принц запросив Вас на цей карнавал. Не хочете на бал? Тоді зіграємо спектакль? Де головні актори - Ви і я. Спершу наповнимо ми келихи побляклі, Щоби не втратити прекрасний смак життя. Сценарій […]
Вулицею твого життя уже не вперше, Звучать одні й ті ж самі кроки… Скоро стане зовсім легше... Якщо засвоїш ти життєві ці уроки. Зроби яскравим ти своє життя, Не дивлячись на темні кольори... Хай серце твоє лиш радіє - це затям. І переступай через власні контури.. Меланхолію відкинь подалі.. І […]
Вечір. Темно. Вітер колише волосся. Переповнена маршрутка везе мене знову в метро. Вже вивітрився запах спирту - а ні - то здалося. Це життя - просто жарт. Причому давно. Подаруй мені, Боже, щастя пронизане вічністю, У вигляді дівчини з довгими чорними кудрями. У вигляді проспаних днів із повною безпечністю. Але […]