Когда сама собой довольна Не думай больше ни о чем. Лови улыбкой взгляд невольно И все обиды ни по чем Улыбкою как лучик света Свой путь сама себе свети. И от заката до рассвета Всю боль слезой в подушку помести. Но только солнцу стоит появится, То как роса […]
біль
28 posts
Як боляче любов вмирала Морозом на траві осінній. І ніби серце битись перестало Стискало, розривало…Де спасіння? І холодом твої вуста Мені про щастя говорили, А в серці тільки пустота. Ти кажеш, що це ми зробили. Як паморозь лягали ті слова На полум’яну мою душу. Хоч паморочиться голова Та […]
Твої слова, що сказані у морок… Твої слова як скляночки стекла. Твої слова немов би їдкий порох, Так допекли коли сльоза стекла. Солона і гірка – все одночасно, Холодна і гаряча як смола. Вона текла і так собі нещасно Хотіла вверх та не могла. Котилася вона з гори […]
Ти просто плакала на кухні, Ховаючись у тім кутку… Втекти хотілося далеко, Але не було йти куди. Прокручувала – ті образи… Слова кусались, били фрази, Спинити це, – уже немає сили. Ви руки свої просто опустили. І сльозам своїм дала волю – Душило щось із глибини. Кричати … Рвалося щосили, […]
Тут біль, в душі, є смуток. В очах горить вогонь, Але чомусь він мутне. Тускніє… й лише димок. Летить, згаса, він вгору. І в небесах – про допомогу… Він ніби просить серед хмар. Бо вже немає сили, Терпіння більше – й сліз. Тремтить рука надії, Ледь віра мерехтить. Любов […]
Во мне нет грусти, сожаленья И я не злюсь, не плачу, не смеюсь И не приходит вдохновенье Я только жду, когда проснусь. Мне снится сон цветной и явный Пришла любовь и солнца свет. Такой земной необычайный Когда-то ты сказал «привет!» В одну секунду – все не важно. В […]
А що, як завтра я вже не прокинусь? Чи стане меншим і темнішим світ, Як вранці не скажу тобі «Привіт» І рук твоїх ніколи не торкнусь? Я більше не сердитимусь на тебе За обіцянки марні та брехню. Лиш піснею сумною задзвеню, Коли дивитимусь на тебе з неба. Не […]
Що ховається в сутінках й тінях? Щось магічне чи цукром присмачене? Що складУють у закутках й скринях? Мо’ хороше – для щастя призначене? Тихий розпач душі, яка гине в тенетах, Що в зчорнілих глибинах свідомості Розчленована й схована там у пакетах. Ось такі вже – правдиві відомості! Розрізане серце старими […]
Пробито дно. А там все чорно-чорне. Темрява тягне на глибину.пробито дно Там щось сидись. Жахливе і потворне. Просить ту червону рідину. Ті щупальці невидимого спрута Ніжно огортають та… Жеруть. Жеруть свідомість, в них якась отрута. Шалений розпач, цанід та ртуть. Пробито дно. Хоч стукала у двері. Заблукала в пустці та […]
А я стояла і мовчала. Це ж так природно,він пішов… Не вперше це було,я знаю. Вже так кидали цю любов. І звикнути уже могла б я, Вже в котрий раз один і той же біль. Чи це життя, чи я така незграбна. Все не знайду куточок свій. Вже котрий раз […]
Где-то далеко идет война, Под мирным небом люди погибают. Неужто жизнь вам для того дана, Чтоб убивать? Не понимаю… Услышьте крики маленьких детей, Которые хотят играть без страха; Гоняя разноцветных голубей, По площади носиться у фонтана. Им подарите детство, как у всех: С игрушками, улыбками и смехом. Нельзя расти под […]
Першою ввійша… зрада Холодна і безпринципна, Одягнена з голочки ПРАДА, Як мальва в саду розквітла. Не проникала, як злодій, Прийшла вона на запрошення Без подарунку щоправда, Проте, з щирим відношеням. Відкрила двері вальяжно, Розрізала скальпелем тишу І вибачившись люб’язно – Скорнала під корінь душу. Натхненно, мов на прохання, Зіграла на […]
Боляче. Так боляче. Чому? Ти не будеш? Будеш… знову явишся. Снишся. Досить. Це зайве. Кривавість. Вона вбиває. Гаряче. Гаряче. Боже, як гаряче. Так пече. Там. Десь там. В душі. А в твоїй душі ні. Там тихо. Тиша. Тиша в серці. В твоєму серці. Відпусти. Відпусти мене. Благаю, змилуйся. Дай жити. […]
Так — я не знаю, що таке війна, І як від пострілів буває страшно, І як це,коли гине вся рідня, Коли життя руйнують безшабашно. Коли за мить все те, що цінував, Все, що плекав, що серцю було мило, Твій ворог-твій же брат все зруйнував… І душу ненависть ураз затьмила. Так […]
Я заберу усі твої кошмари І ніч твою перетворю у день. Найбільший страх твій, Найперша для мене мішень. І тільки вороги твої, Будуть лити сльози. Шипи на їх нагострять, Усі мої рози. Постараюсь навіть час здолати, Щоб ти вічно поруч була. Бо стати кращим, Мені допомогла.
Полумрак, полусон, полу стон И мерцание в окнах вечерних огней. Краем ока смотрю сквозь окно В небо, что зажглось, словно в тысячу Ясных свечей Полусон, полутень, полу крик И в ночной тишине только стон Я приду, сквозь туман к тебе Даже если меж нами километров Будет миллион Полу жизнь получас […]
В порожніх храмах душ гуляє вітер Тут тихо стало й карантин давно. Минуле з пам’яті давно все витер І тільки спогади наче німе кіно В порожніх храмах душ гуляє вітер І все покрилось порохом давно Могильна тиша дихає між стін Спогадом красок, що колись було Того, чого не буде більш […]
Он уходил – она молчала А ей так хотелось заплакать, Она его ведь так любила И боль в душе не удержать. Он ей сказал, что уж не будет Встреч у них больше никогда. Что скоро он ее забудет. Сейчас уходит навсегда. Он уходил, она молчала И только слезы по […]