Авторська пісня Я люблю тебе так, Наче сніг ніжно землю покрив, Я люблю тебе так, Як нікого ніхто не любив!.. Як самотній вітряк, Що у полі зірвали вітри! Я люблю тебе так, Наче падають зорі з гори! Хочеш, завтра ім’я твоє Винесу, як на парад? Хочеш, ляжу до ніг Твоїх, […]
кохання
2509 posts
Лице людини – загадкова річ, Вуста всміхаються, а очі геть байдужі! Якщо б ми жили в темряві, не бачучи облич, То ми б закохувались тільки в душі!.. Він обіцяв їй гори золоті – Тепер вона покинута і плаче! Найважливіший дар у цім житті – Це, очевидно, серце мати зряче!
Ожинове літо наших зірок впало мені до ніг. І, навіть мій кіт, що у зливу змок, На грудях твоїх приліг. Він на сьогодні – мов кардіолог, Наші серця відчува – Треться об тебе, ходить по колу, Щоб ти не пішов бува… Не залишав його господиню, Ожиновим літом прирік. Він помурчить […]
Знову Осінь… летять птахи! Заблукали, у минуле мої сни Ті хто поряд, шляхами йшли Залишили біль пекучий у душі Нескінченними, йдуть дощі Вітер, віє і співає, у журбі… Те, що було, не повернеш знов Серце стиле не зігріє жаром кров Віддалилось все, не має вороття Сумом бавилось, таке воно буття […]
Через тисячу довгих днів, Серед сотень чужих людей, Ми зустрінемось навесні, У звичайний, якийсь, день. В світі створеному з протиріч, Переплутано все,- але ж… Ми зустрінемось віч-на-віч, Ти шукай мене, і знайдеш. І воскресне любов в мені! І душа заспіва пісень! У звичайний, якийсь, день, Ми зустрінемось, навесні.
В вечірніх сутінках мов розчинялись сквери, Лист під ногами ніжно шелестів… Я погляд твій впіймав — це погляд був пантери, Я не злякався, я цього хотів! Серед колон твій профіль дише миром, У кріслі застигає мармур рук, Серпанок місяця завмер над небосхилом, — Сердець і потяга далекий перегук! Ми вже, […]
Немає явища гарнішого у світі, Аніж лице коханої людини, І білі плечі, шаллю оповиті, І голос, який чуєш щохвилини… І тільки її посмішку перлинну Довічно споглядати очі хочуть, І якусь тайну, вічну і нетлінну, Її вуста завжди тобі шепочуть!
Я стану сильною, мов камінь віковічний, І гордо буду нести постать і думки, І поглядом спиню я потяг залізничний, І рознесу ущент про слабкість всі чутки. Такою сильною я стала не моментом, Це ти зробив мене залізною, мов танк. Не одарив ні жодним компліментом, А все знецінював, немов банкрутний банк. […]
1. Палуба аж сяяла чистотою: і вона сама, і усміхнені пасажири теплоходу за смугастими столиками в стилі доміно, і сніжно-білі серветки на тих столиках, і кришталеві келихи та чарки, які виблискували під променями призахідного сонця. – Я й не сподівався, що тут буде так затишно і навіть чарівно. Але я […]
1. Палуба аж сяяла чистотою: і вона сама, і усміхнені пасажири теплоходу за смугастими столиками в стилі доміно, і сніжно-білі серветки на тих столиках, і кришталеві келихи та чарки, які виблискували під променями призахідного сонця. – Я й не сподівався, що тут буде так затишно і навіть чарівно. Але я […]
Кохай її так, як тільки можна кохати, До стуку у скронях, до сильного болю в груді. Пиши їй, дзвони, ніколи не змушуй чекати, Цілуй її губи такі молоді. Люби її так, як люблять життя, Вдихай, як повітря – поволі. Пробач їй характер, вона ще дитя, Та в серці любові доволі.
«Двом рабам» Давай кудись сховаємось від світу? Лиш ти і я, навіщо решта нам? Довіримо своє життя лиш вітру І в океані білим кораблям Давай сховаємось в проміння сонця Що гріє так світанком у вікно Знайшла своєму сну ти охоронця Впустивши в свою душу мов вино І зникнув цілий […]
Травневий день добігав свого кінця. Та і сам травень вже майже прощався з весною. Ольга, молода дівчина років шістнадцяти, сиділа в кімнаті, за книгою, і уже вкотре перечитувала 28 параграф підручника історії. Готувалася до державних іспитів. Денна спека вже спала. За вікном легенький вітерець лагідно перебирав листочки на старій липі, […]
“ТИ ВІДКРИЙ ПОДРУЗІ ДВЕРІ, АЛЕ СЕРЦЕ ЇЙ НІКОЛИ ТИ НЕ ВІДКРИВАЙ…” слова народної пісні. Юля сиділа на кухні за столом, охопила голову руками і невтішно ридала… Як же він її набрид зі своїми п’янками! Що ж за доля така дісталася їй? За що? Чому ж доля її матері повторюється до […]
Что толку от бесплодной красоты? Увянет лик прекрасный неизбежно, исчезнут идеальные черты, любимые поклонниками нежно… Останется лишь память-пустота, слова одни, легенды и портреты, в которых суть твоя мертва, не та… Быть может, иногда ещё поэты, увидев образ твой, черкнут сонет, в безделье поэтическом скучая… Тебя, красы земной, давно уж нет… […]
Промайнув так швидко час, І невпинно летить життя. Немає більше нас, Є тільки ти і тільки я. А може нас і не було, А то були лиш мої мрії. І тепле літо промайнуло, А осінь вбила всі надії. Та чому не можу я забути Твій погляд і твої слова, Чому […]
GIOVANNI MARRADI – With you ..под музыку дождя и пенье птиц.. под перекаты.. что волнуют мысли.. сердце.. пишу тебе.. о том..как воздух чист.. о том..какое счастье.. что есть ты.. протяжный выдох..и улыбка.. миг блаженства.. есть ты.. и большего не надо.. глаза закрыв.. уносятся мечты.. в наш нежный мир.. в наш мир.. где ветви сада.. где […]
Цвіте і пахне солодко акація мені, Здається, цілий світ я обіймаю! Мигтять вогні відрадно вдалечі,.. Що трапилось? МабУть, її кохаю! Вдивляюсь в білі тіні теплих хат Із горщиками руж на підвіконні, Мабуть, вона найкраща із дівчат, І падають зірки їй на долоні! Ось йде вона! Ховаюсь за паркан І роблю […]