Колись ти мене пригадаєш— Прокинеться серце: тух-тух. Сумні сторінки пролистаєш, Але ти вже навіть не друг. Тривожно душа схаменеться— Коли ж встигло все закінчитись? Де зникла мала, що сміється В той час, коли треба журитись? А знаєш? Вона намагалась До тебе тоді достучатись. Мовчання, як смерті, боялась. Та сталось, що […]
кохання
2509 posts
Ну чого ти зажурений знов? Я тебе назавжди покохала. Ти сказав: в мені щастя знайшов. Ну, а я в тобі долю впізнала. І, нехай, вже роки пролетіли. Ми зустрілися—це головне. Я з тобою, у серці, мій милий. Смуток, він—тимчасовий. Мине. Пригадай мої сяючі очі. Загораються лиш від тебе. Як не […]
Що більше до душі тобі: Любов чи заздрість, що ти маєш? Слова, слова, вони пусті, Якщо в душі ти зло плекаєш. Вони вбивають і живлять. Чи крила небо подарує? Емоції без світла сплять, В натхненні ти крізь час мандруєш. Крізь біль, негоду та журбу До сонця доторкнись руками, Ласкаву в […]
Мов папороть тоненька, проростаю У серця твого дивовижний світ. Я кожною клітинкою кохаю І відчуваю свій весняний цвіт. Коли душа, затихла від морозу, Зустріне промінь блиском на щоках, Ти не лякайся – то блищать не сльози, То вранішня роса на пелюстках Мене тримаєш ніжно, мов стеблину, Цілунком надаєш життєвих сил. […]
У ній було, щось добре і лихе, Переплетіння зла і ніжність слова. У ній було, щось істинно живе, Якась таємна сила невагома. Світились очі повні доброти, А усмішка лукава і лиха. До неї не зверталися на «ти», Щоб вберегти її від злості і гріха. Томатний сік любила до нестями, […]
У вібруючі струни вивільнює ніжність пружини. На храмину кохання обернена скромна каплиця: Мармурова підлога, вівтар, інфернальна криниця. Він обожненням вріс в несвідоме чужої дружини. Мозаїчним портретом лягає римована смальта. Синкопують чуття, триголосна малюється фуга: Не коханець, не ворог і навіть не схожий на друга. Він – стрибок у безодню, […]
Я зайду в твою осінь агатовим бабиним літом, Поки ліс твій самотньо не вихолов і не пожовк. Ти зустрінеш мене листопадом неписаних літер, Огорнешся у сяєво тепле, ніжніше за шовк. Дочекайся, прошу, наші долі – нещадні маруди, Навісне́ хмаровиння заломить в заграві ману: Ти поринеш у неї, торкаючи сонячні […]
Про жінку написано в безлічі хронік: Іпатія я, вчений-неоплатонік, Катована натовпом в центрі агори, Як відьма в намисті з корінь мандрагори. Від мене спокуса прийшла до Адама, Дзеркалять мій лик вітражі Нотр Дама. Мов сарна смиренна, відверта сирена, Тірольська Марго і троянська Єлена. Не раз продавала себе й дарувала, Пила […]
Авторська пісня Сніжинки тануть на долоні, І наш вишневий сад посИвів, Лоскоче вітер твої скроні, Розтали спогади про Київ! Ми зустрічаєм білий ранок За столиком на тротуарі, Мигтять обличчя парижанок, Милую очі ніжно-карі… Парує кава, музиканти, З вікна театру визирають, І мармурові два атланти Будинок моди підпирають! І я дивлюсь […]
Холодні сльози обпікають щоки, Ще вчора ти сміявся із сліз моїх, Та прийде час, ти будеш одиноким, І хтось сміятиметься із сліз твоїх. Не буду за тобою сумувати, Й ночами сльози проливати І об подушку теплу витирати Пустими мріями усе це заїдати. Я виросла уже із цього віку, я не […]
..она меня чувствует больше..чем я себя чувствую сам.. ..мысли удавкой душат..сердце напополам.. ..мысли глотаю жадно..память листаю вспять.. ..зачем возвращаю время??..зачем всё в себе опять??.. ..она меня по крупицам..а я себя на куски.. ..то что дано единицам..до гробовой доски.. ..мысли с клубка да в кучу..перемешалась явь.. ..даже не знаю..как лучше..знаю лишь что не прав.. […]
Загубилася душа… побита, ображена, приречена… Вона пішла шукати щастя та не повернулася… Хто побачить – убийте щоб не мучилася… Інакше їй буде ще болючіше… Кожного дня вона спотикається, як та мала дитина , серед натовпу! Куди іти!? І що робити?! Як кохання своє на половину поділити?! Убита, спустошена і мовчазна, […]
Авторська пісня Пташина з морозу б`є крильцем в вікно, А гості смакують червоне вино невблаганно!.. До вінця вуста доторкнулись ледь-ледь – І личико ваше зблідніло, як смерть, моя панно! І плачу я снігом за вами вві сні, Позаду минуле горить у вогні, мов Помпея!.. Та бачу віконечко ваше здаля, Де […]
Авторська пісня Милує осінь краєвидами І ароматом стиглих трав, За мною ти заплачеш квітами, Що я з любов`ю дарував. Туман, наче білизна, стелиться, І буревій вербу зламав, І все прекрасне не повернеться, Що я в очах твоїх впізнав! Твій світ з глибокими озерами І кришталевії струмки, І твої привиди з […]
Когда по телу льётся дрожь, Слегка подкашивая ноги, Когда летишь, а не идешь, И благодарно шепчешь Богу… Когда счастливая молчишь, Купаясь в собственном дыханьи, Когда средь ночи всё не спишь Вот в этом трепетном молчаньи… Когда, дождавшись вновь звонка, С любовью сердце замирает, И нежно тянется рука – […]
Сила кохання.. мої почуття.. щиро від серця до серця несу я.. як не кохати??.. як ти є життя.. серцем своїм твоє серденько чую.. Прийди коханий.. эдиний..жаданий.. ніжно слова.. мов молитву.. шепочу.. тисне в душі.. час чекання задовгий.. чом такі довгіі ночі??.. Прийди..благаю тебе.. моє серденько.. я пригорнуся.. і час наче […]
..радуга слов отражает дыханье.. трепетной мыслью слова между точек.. ..ты есть и будешь в моём подсознаньи.. нежностью смысла.. созвездием строчек.. ..рыжим рассветом с прохладною дымкой.. нежно по краю тревожного сна.. ..с радужным светом идёшь невидимкой.. ищешь глазами глаза.. 2012
Колись і я впаду у небо, Дістану хоч би промінчик сонця Кинувши його із неба до землі. Проллється воно ріками із твоїх очей, Крізь безмежну кількість темних ночей… У всього є початок, Так само, все має і кінець, Але, то все замикається у коло; Перетворивши всю безмежність, В ту саму […]