. . . . . . .СИНУ МІЙ, ТЕБЕ Я ВІДЧУВАЮ, БАЧУ… . . . . . . . . .Тебе, синочку, виглядаю у вікно, . .Стою, чекаю я коло нової хати, . .Здавалося, що бачила не так давно, . .Кровинко, хлопчик мій, твоя я ненька – мати. . .Хоч […]
любов
3084 posts
. . . . ГОСПОДНЯ БЛАГОДАТЬ, А ЧИ НЕБЕСНА КАРА? . . . . .Весна… Весна ГОСПОДНЯ завітала, . .Зазеленіло скрізь – зраділи люди, . .Барвисті квіти та й подарувала, . .І вірилось – споконвікIв так буде. . .Світило – гріло на землею сонце, . .Заквітували мускарі, примули, . .Нарциси […]
Щоб в оселі нашій не було журби Принесемо матінці пагонів верби. Свята не чекатимем, у звичайний час І щаслива матінка приголубить нас. Віхола за вікнами в купки сніг згріба, На столі у вазочці квітне вже верба. Сірі ніжні котики – у пушку бруньки, Пригадає матінка їх через роки. Усміхнеться радісно, […]
. . . . . . . . . . . .ВЕСНА ІДЕ, ДУША РАДІЄ… . . . . . . . . . .Весна, Весна ГОСПОДНЯ завітала . .В мій рідний мальовничий славний край, . .Цілющі квіти та й подарувала . .І кличе в свій барвистий дивограй. . .Весна […]
. . . . . . . . . КОЛИ Ж МЕНІ ПЕРЕБОЛИТЬ? . . . . . . . . . . . .Сину, сину мій, синочку рідний, . .Чом не кличеш маму, чом тепер не йдеш? . .Світ без тебе вже не милий – бідний, . .Ой, не […]
Говорила мама оцелоту: “Не ходи, малыш мой, по болоту. Лапками увязнеш в грязной жиже Подберётся крокодил поближе. Он моргает жёлтыми глазами, У него большая пасть с зубами, Наблюдает зорко за добычей, Жертву утащить – его обычай.” Сколько я ходила вдоль болота В жизни не встречала оцелота. Мать свою внимательно он […]
Букет тюльпанів жовтих,Як промінь сонця ніжний,Щасливий теплий дотик,Усмішка мила жінки. Ну хто сказав цей колір,Розлуки вічний вісник,Хіба розкаже долі,Що буде, відблиск квітки. Милуйся дивом мила,Душа говорить щиро,Дивись, веселка вийшла,Леліє жовтий живо. Живи зігріта сяйвом,Де кожна барва в радість,Розбудить пташка ранком,А ти у казці справжній.
Запахла першоцвітами весна,Барвисті розстелились по долині,Пробуджується з ними теж душа,Лиш квіти пробиваються на схили. Ось тішиться струмочок ще здаля,Так світиться на сонечку незвично,Водиця кришталева, як сльоза,Світанок умивається цим блиском. Вражають дивовижні небеса,Де плинуть розкуйовджені хмаринки,І втішне особливе сприйняття,Вбирає незвичайності мотиви. Курликають привітно журавлі,Їх весело стрічаю, мов дитина,Емоції… найкращі повесні,У миті […]
Зайчикові сни У нірці хом’як спить, А що ж йому сниться? Що жито у полі уже колоситься, Що буде багатим цьорічний врожай. Спокійної ночі йому побажай. І білочка спить, Розмістившись клубочком. В своїм сні горішки складає рядочком. Запаси на зиму готує вона, Хай нічка спокійно для неї мина. А що […]
Пливла хмаринка, як лебідка біла, Їй чорна-чорна заслонила шлях. Заплакала вона і посіріла, А вся земля у крапелька-сльозах. Та незабаром чорну злую хмару Далеко так десь вітер відігнав І вона зникла, наче та примара. А білу тихо вітерець втішав: -Пливи, моя лебідко легкокрила, Куди захочеш ти собі пливи. Вклонилась вдячно […]
. . . . . . . . . . . . ВЕСНА ВЕСНІЄ – ЙДЕ… . . . . . . . . . . .Весна… Весна улюблена, прекрасна . .Та й завітала в рідний БОЖИЙ край, . .Природа зустрічала її красно . .І малювала дивом небокрай. . .І […]
Зозулятко – Зозулятко, зозулятко, Де матуся твоя й татко? Де твоє гніздо родинне, Чи дупло, а чи хатина? – Є гніздо, є поряд рідні, Пташечки такі привітні. Приголублять: люлі-люлі. – Та хіба ж вони зозулі? – Не зозулі, то – вільшанки. Мелодійні з ними ранки. Всю турботу їх і ласку […]
. . . . . . . . . . . . . . . .ТАК, Я ЩАСЛИВА! . .Люди нерідко мені кажуть: . . – ВИ ЩАСЛИВА МАМА. У вас чудові діти. Виховані, розумні, людяні. . . – Дякую, – кажу. – На все воля БОЖА. – І плачу, […]
У місті, місті тихому, куди війну приніс, Росли собі незламні ми, і гнів із нами ріс. Зрослись тілами й душами – і народилась злість. А злість ця справедлива дає нам безліч сил, Хоча й летять ракети до нас, в надійний тил. Кохання, що змальовує військовий силует, У серці-бомбосховищі сховалось від […]
. . . . . . . . . . . . . . ЛИСТ ДО СИНА… . . . . . . . . . . . . . . . . Добрий день тобі, сину мій рідний, мій РОМАНЕ! . . . .Ось вирішила я по щирості своїй […]
. . . . . . . .МАМИНІ РУКИ – Сільський етюд. . .Чи є на світі щось незабутніше, неповторніше, найпрекрасніше у житті, як МАМИНІ РУКИ ? Ніжні, ласкаві, добрі, теплі, приємні… . .Тільки народившись – з’явившись на світ білий – ясний, ми вдихаємо – відчуваємо […]
. . . . . . . . . . .ЗИМА, ЗИМОНЬКА, ЗИМА… . . . . . . . . . . .Зима, зима, зима… І сталось диво… Сніг іде… Білий – білий сніг… Із ГОСПОДНЬОЇ волі це диво сталось. Із ГОСПОДНЬОЇ волі зимній Лютий подарував нам засніжену зиму […]
Хто у нірці? Вуж? Тушканчик? Ні, маленький тарбаганчик. Довгохвостий та прудкий Зайчик, тільки земляний. – Йди до мене, дам морквинку, Капустини половинку. – Й крок назустріч не зроблю, Їсти квіточки люблю.