Мовчазний знайомийЧи просто неговіркий броНа ймення банальне ДжоСиньоокий як риба зубата,Що побачила пастора Сонце,Таки був безхатьком:Жив серед води солоноїТа гонорово прозорої(Зі смаком тібетського вітру)У дерев’яній скрині(Він не знав, що то скриня Пандори –Швачки, яку найняла КлотоМайструвати пеплоси сподіванняДля юних вакханок Аркадії)Скрині з модринових дощокЗі шматами полотняними коноплянимиНа антеннах соснових.*Він був […]
море
29 posts
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокій і відчуття польоту над океаном часу. На Маркізи я (навіть не я – ми) вирішив […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/zastelylsya-dyvnyj-vecher/ Шумит затейливо волна, хоть была ночка холодна, но пенный шелест от ветров, зима здесь воцарилась вновь. Шумит волна у маяка, насыпала зима снега, а ночка звёздочкой блестит, Луны увидим круглый лик. Ёлка гирляндами сверкает, закончится январь и отдыхают, но прячутся в укромном месте, пока сверкать в […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/rastsvely-podsolnuhy-v-sada-na-krayu/ Застелился дивный вечер будто рыжее пятно, сядет солнышко далече, но увидим всё равно. Рыжей стала вся округа, рыжим мир ставал вокруг, даже море таким стало, горизонт, что вдруг потух. Становился тихим, тёплым и прибудет в берега, с пеною бушуют волны, посильней в скалы бока. Где […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/utrennyj-svet-struytsya-skvoz-lysty/ Заходят в бухту корабли и снова парусник в ней реет, попутный ветер в парусах и он морской путь одолеет. Ведёт дорожка к берегам, обильно украшается цветами, ромашек, астр, рудбекий красота. опять люпины были с нами. Наперстянка будто молоко, у белого забора есть клематис, порхают мотыльки и […]
Милуюсь… Слухаю… Мовчу… Твій відчуваю кожен дотик… В твої обійми знов біжу… Моє натхнення, мій наркотик… Любуюсь… Дихаю… Живу… Мій цілий світ… Ти мій каприз… Ти ж знаєш, що тебе люблю… Твій тихий шепіт… Легкий бриз… Сиджу… Вдихаю морську сіль… І камінці лоскочуть палці… І теплі краплі твоїх хвиль Я […]
Предыдущая часть:https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chuden-bereg-s-oblakamy/ Вишенек в цвету весенний рай и радость вешнюю встречай у маяка и домика на берегу, а в нём окошечко в цвету. У садовой у дорожки так ярко расцветали тоже: тюльпанов дружная толпа и гиацинтов есть гряда. Розовые, жёлтые цветки, кирпичные бывали лепестки, был у дорожки сада […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chyornyj-kotyk-y-luna/ Бушует море на заре, не успокоиться волне, а только снова набежать и чайкам продолжать шагать. Интересно чаечке вполне, кто шлёпанцы оставил, где? И полотенце розовое здесь и раковин несколько есть. Куст лавра ли скрывает красоту и жёлтые рудбекии в цвету? Хозяйке возвратиться под навес пока пустынный […]
І знову та мить: наодинці з тобою, Легенько торкаюсь до гладді рукою… Лиш крок… І я повністю в тебе пірнаю… Твій дотик солоний на губах відчуваю.. Охоплює враз дивовижне бажання, І знов відчуваю твоє хвилювання… І твою безмежність, твій норов й характер… Як можна тебе не любити? Кохати… Кохати безтями, […]
Летом мысли о море. Краски бирюзовые с голубыми, струйками разливаются по холсту, сталкиваются, соединяясь в веселом танце и создают новые тона. Засыхают, обнимая шероховатую поверхность. Я улыбаюсь и смотрю на разноцветные разводы на руках. Захотелось смеяться, так мне хорошо стало. -А что Вы делаете? За забором стоял маленький мальчик, мой […]
Штормило море. Навісні вітри Вітрила рвали,рвали чайкам крила, Кололи скелі на самотні брили. І був у захваті від отакої гри Нащадок Тора. Штормило море. Мітинги,рубці- Хтось вже пропав,а інші-у полоні. І лиш на дні дрібненькі камінці Сполохано тулились у долоні Нащадку Тора. Штормило море…
Зустрілись якось мавка лісова З русалкою, яка неначе ледь жива Та каже: «Із журавлем, як уві сні Зустрілись поглядом. О ні! Він був, як лебідь у весні. Мов сокіл крила розпустив Над прірвою упевнено летів. А я… Немаю крил.. Я ледь жива. О, мавко, твориш ти дива Спаси мене! Ти […]
Моё лето расцвело веснушками, распустилось подсолнухами и напиталось ягодным светом. Воздух насыщенно пропитался ароматами зелени и нежностью маргариток. Ягоды клубники и смородины вот уже какой день просились в корзину. Солнце то и делало, что постоянно зависало в густых, кисельных облаках, наслаждаясь минутной прохладой. Детвору переполняла сладостная эйфория. С утра и […]
Надходить вранішнє натхнення, Як сонце сходить понад морем, І забуваються страждання, І забувається все горе. Гарячий диск в воді купає Своє рожевеє проміння, Здається все навколо раєм, Радіють всі живі створіння. Рожевий диск рясного сонця Засяяв знов на небосхилі, Почався день, а із віконця Видніє море ген на милі.
А помнишь это – « Баба сеяла горох…..?» Стою у самой кромки воды и внезапно понимаю -это оно!….состояние детской радости и непосредственности от пребывания на море! Это детская радость, когда ты нет, не купаешься, а именно «плюхаешься») у самого берег, где тебе сейчас только по колено, а раньше….) ну ты […]
Від марності зусиль нараз В очах проступлять сльози. Вогонь піднесення вже згас Й надій не діють дози. Розбіжність мрій з наявним У грудях щось притисне. Реалій грань з уявним Плач змиє ненавмисне. По спині буде піт текти В завзятих рухах тіла, Щоб ясний розум вберегти, Й бажань розправить крила. Всі […]
