Лягла Купальська ніч на світ. У мить чарІвну свята Вже тисячі мільйонів літ Кохання звуть дівчата. З пахучих квіті в польових Плетуть вінки барвисті, Й святій воді кладуть до ніг, Мов почуття те чистій. Вогні свічок в нічній імлі Немов зірки палають, Лиш не на небі – на Землі, Та […]
про життя
4694 posts
Хай гомоном історії озветься Прадавньої бувальщини мотив, Як захисту оплот – Хотин-фортецю У битві Сагайдачний захистив. Були часи ті мов нашестя кари Для Неньки – Української землі. Її хотіли взять в полон татари, Скрізь битви йшли великі і малі. Володарем Європи прагнув стати Турецький хан – пожадливий Осман І став […]
Я ненавижу холод резких фраз И глаз твоих сиянье ледяное. Надменный взгляд холодный их не раз Лишал меня желанного покоя. Но я люблю твоей улыбки свет, Когда глаз синий лёд как- будто тает. И в мире ничего дороже нет, Хоть он лишь светит, но не согревает. Души воспоминанья теребя, На […]
Ко мне давно друзья не заходили, И дням без них уже потерян счёт, Те дни желанья встречи не убили, Лишь закружили будней хоровод. Я в хороводе том сама кружилась В потоке серых и обычных дней, И в вихре этом, так уж получилось, Что редко вспоминала про друзей. Они к другим, […]
Минуло вже три роки… Це багато? Чи мало? З дня, коли змінився світ, Коли у вічність відійшов мій тато, Залишивши дитинство в заповіт. Найкращий друг, з яким усім ділилась, Що сум з душі лиш словом відведе… Із втратою душа ще не змирилась: Він зараз поруч і завжди буде Він бачить […]
На Небі в мене є свій Миколай, Який з дитинства вів мене за руку. Тепер його домівка – вічний Рай, А я несу важку скорботи муку. Я відчуваю: поруч він завжди, Крилом мене від болю прикриває. Прошу: на мить хоч уві сні прийди, Мій рідний батьку, Отче–Миколаю. Не попрошу розкошів […]
Русь древня Володимиром хрестилась, Вода святою стала у Дніпрі. У день цей Християнство народилось, Раділи цьому всі: старі й малі. Немає більше Перуна, Дажбога, Лиш Бог-Отець єдиний на віки. Веде остання в дім Його дорога Й блаженства всі земні з Його Руки. Століття сплили за Дніпра водою: Вона погане й […]
А далі – осінній настрій, І небо таке… мій Боже! Розсипані плями айстр Й роса на земному ложі. Такі почуття глибокі, І думка така неспішна, І спокій, звичайний спокій, Який не буває лишнім.
Смотрю я на фото, где ОН и ОНА Счастливые книгу читают, В плену нежном счастья, забвения, сна Вдвоём в облака улетают. Вот вижу: два тела и души близки, Чарует несмелость касаний Влюблённой и нежно-горячей руки И жар полуночных признаний. На кадрах тех ссоры наигранной пыл, А вот ОН ЕЁ обнимает, […]
Хотела б я как Савитри пройти Вслед за любимым путь любви желанной, Но кто подскажет, как и где найти Мне милого для сердца Сатьявана. За ним чтоб не колеблясь я пошла Под землю, на вершину Фудзиямы И пламенем души своей спасла От властелина мёртвых – бога Ямы. Её любовь записана […]
Земля Луны закроет ныне лик – Ты загадай желанье в этот виг, Всё, что в душе на самом-самом дне, Доверь сегодня Страннице-Луне. Открой в душе с желаньями тайник В затмения Луны волшебный миг, Сомненья, робость, страх преодолей, Всё, что желаешь, выскажи ты ей. Волшебница исполнит те мечты, Что искренни, душевны […]
Пишу тебе, не знаю почему, Ты с ним – мне это как ножом по сердцу. Смогла ты дверь в Любовь открыть ему, Я ж в душу не захлопываю дверцу. Он для меня как айсберг, синий лёд: Холодный, твердый, непоколебимый, Тебе же дарит счастья дикий мёд И ласково зовёт своей любимой. […]
Прощаясь с летом, оглянусь назад: Что в осени о нём смогу я вспомнить? Ещё денёк и злато-листопад Печалью душу поспешит наполнить. Я вспомню то, что летом не сбылось: Желанье встреч со счастьем настоящим. Оно как скорый поезд пронеслось, И ждёт мечты вновь года долгий ящик. Как сахар тает лето, ну […]
Когда звук нежной лиры утихает И пустота звеняща и тиха, Когда душа мук творчества не знает, Молю я о явлении стиха: «Приди ко мне, посланник вечной Музы, Сними усталость строчкой, как рукой, Разбей оковы будничной обузы, Мне душу, сердце, разум успокой. Зажгись звездой на жизни небосводе, Что без тебя так […]
У зимову холодну світлу днину О вранішній ще зоряній порі До місця для останнього спочину Пішли зі стада мамонти старі. В тілах важких їх сила ледь жевріла. Шлях довгий до останньої мети, Та мозок, що згасав, єдина гріла Передсмертна думка: «Тільки б нам дійти». Вони долали найкрутіші схили, Низькі долини, […]
Була прекрасна сонячна неділя. В Єрусалим Спаситель на ослі Ввійшов. Його появі всі раділи: І літні і дорослі і малі. Христу осанни весело співали, Стелили пальми листя на путі… За тиждень маски радості зірвали – Його розп`яли люто на хресті. Він бачив злом спотворені обличчя, Що сипали прокльони без вини […]
М А Р І Ї Н І П О Р Я Д К И . .МАНЯ, моя тітка, була наймолодшою донечкою у великій багатодітній родині. Маленьку дівчинку – крихітку любили – голубили всі старші сестри і браття. І звісно ж, – і мамка та неньо, які трудилися у поті […]
Стояла весняна привітна днина, Співали дзвінко птахи звідусіль, Аж раптом згіркла радості хвилина – Проріс з землі Чорнобиль – чорний біль. Весни дзвінкої просто не впізнати – Вона враз стала чорна, мов вдова, Свого синочка проводжає мати, Молитви шепче трепетні слова: «О, Боже Правий, порятуй Вкраїну Від атомної згірклої «чуми», […]