Снігопадом весняного цвіту, Глибиною небес висоти, Ти прийдеш, ніби загадка світу, Невспромозі від нього ж втекти. І картинами днів-павутиння Все писатимеш пам’яті сни, Не пізнавши де яв, де видіння, Не відкривши в собі таїни. Поєднанням свавілля й спокути, Неосяжністю долі доріг, Ти прийдеш, аби ще раз збагнути Те, чого вперше […]
про життя
4693 posts
«Від сну» Горнувши до себе так жадібно Вдихавши її аромат Шептати на вушко так лагідно Давай все вернемо на зад Ну з ким не буває, ти ж знаєш Кида в повороти життя Ти серця мого відчуваєш Нестримне, неспинне биття Невже повернути так важко Ту іскру, […]
Глибока мудрість криється у тиші, Противні їй бенкети голосні, Її гойдають хвилі найніжніші, Немов перлину на морському дні… Вона, як те дитятко у веселці, І в ній туман невиспаних ночей!.. Глибока мудрість в материнськім серці І на іконі в кутиках очей!
Кущі бузку і рути плекали рідні схили, Пахучі матіоли кохання віддавали… Ми можемо забути, про що, з ким говорили, Але, мабуть, ніколи – про те, що відчували!
Авторська пісня Я бачив, як за братом брат Стіною щільно крокували, І вибігали люди з хат, І ніби в ту стіну вростали! Над жовтим килимом ланів Розправив Ангел крила білі, І тисячами голосів лунало: «Слава Україні!» Нам грім бив в груди раз у раз, Як в дзвони на старих дзвіницях, […]
Сидить красива жінка за вікном. Я задивилась на цю юну вроду. Та враз вона повільно піднялась, І вразила серце своєю бідою. Красуня ця сама не ходить, А хтось її під руку водить. О,Боже,Ти пробач,що нарікаю, Бо ходжу я сама і помочі Сторонньої я не чекаю…. То ж світ оцей із […]
Ми не вмираєм, ні, то помирає час, Він помирає стрімко, непреривно! Ми житимемо вічно, повсякчас, І розквітатимемо серцем, несумнівно! Ми не вмираємо, лиш тінь стає ясна, А ми до смерті, мила, не причетні! Ми не вмираємо, знов літо, знов весна,.. Якщо ми любимо – ми вічні, ми безсмертні!
Коли біда тебе спіткає, Отямся, не заламуй рук! Вона нас грішних позбавляє Від вічних, невимовних мук. Бог вірним вмощує дорогу Не квітами і не шиттям! Душа в біді восходить Богу Смиренним, слізним каяттям. Бог знає лік твоїм чеснотам, Років гортає сторінки… Скоріш радій своїм скорботам, Бо це оплата за гріхи!
Якби ти знав, як часто чує Бог Твоє ім’я в моїх палких молитвах. Як я молю, щоб він для нас обох Зіслав кохання лагідне…і стиха. Щоб кожен день дарунком був для нас, Благословенням сповнювались миті, Щоб наших душ торкався кожен раз Небесний ангел – світла покровитель. Якби ти знав, як […]
Я сповідав людей, приречених на смерть! Тоді, в Абхазії, стояла осінь рання… Мене вражав сталевий блиск очей І неймовірна сила покаяння! За кожним з них був злочин на війні, І це були ще молоді солдати! Їх стрижені потилиці тоді Плекало сонце крізь сталеві ґрати. І страшно, але й вéлично було: […]
Коли довкола є причин багато, Аби скотилася та болісна сльоза – Ти подивись… що небо хоче дати, Щоб радістю наповнилось життя! Ти не шукай! А просто озирнися – Який Господь дарує дивний світ! Не поспішай! На хвильку зупинися! Дозволь душі здійснити цей політ! Нехай вона збере усі перлинки, Які наш […]
Авторська пісня Божа Матір прийшла у Кипляче, Одягнувшись в одежу просту, – Чи хтось з інокинь серцем побаче За цим одягом Діву Святу?! За вікном була осінь імлиста, З даху капало, наче з-під вій,.. Біля храму стояла Пречиста, Як бабуся, в хустинці простій. Коло сходів сестрички юрмились, Що на послусі […]
Вуста творять Ісусову молитву – І дух, мов голуб, лине до Творця!.. Ти виграєш свою запеклу битву, Що в серці точиться за Царство без кінця! Тримає світ Свята Гора Афонська, Стрункі оливки маряться з терас, Сичить загрозливо здаля змія масонська, Погрожує вкусить – та ще не час! Не час гасить […]
Упав на купол сніг, мов сивина… У храмі Божім спів ся зачинає, І близькі свому серцю імена У вівтарі священик поминає. Праворуч нього Ангел предстоїть І всі слова до Господа підносить, Душа небіжчика в віконечко бубнить – І пом`янути також її просить!
100 лицарів, лампадок сотня. І в небі, всіх зірок лиш 100. Кров на землі, і горя горні. Ви всі криваве полотно. 100 лицарів, вогню і диму! І пострілів, яким лиш мить. Ви підірвали ту безодню. Яка заснула мертво спить. Ваші слова, обличчя, віра! І сила що змітала все! Ви та […]
И снова дождь из обжигающе холодных слов, И снова жизнь как поезд под откос, И тянет душу от этих сквозняков, Лицо опухло от напрасных слез. Ты не исправишь этим ничего, И лишь работаешь как лошадь на износ. Если не ценит – отпусти его. Я подниму за это первый тост. Если […]
Испить до дна любовь свою. Испить моря все, океаны горя. Испить до дна судьбу свою, И волю заменить неволей. А эта боль сильней грозы: Раскаты грома, молния, порывы ветра И пламя ледяной слезы, Что по щеке скатилась вниз так слепо. Ах этот в голове туман… Когда же ты развеешься, исчезнешь? […]
В моем сердце бушует пламя Как извержение вулкана Катит дерзкий соляной поток В моем сердце воет вьюга Оно болит совсем немного Как небо в теплый летний зной Бывает так со мной порой Особенно по вечерам Когда и мысли, я с тобою там.