По ворогах стріляю – кажуть, що я золота. Я не хотіла до армії, просто хотілося так, Щоб у своїй країні жилося без біди. Світом керують лиш гроші. Отже, й вони золоті. Золото сиплеться й сиплеться – ворогу не шкода. Дивно, але очевидно: буде тривати війна. Очі засліплюють спалахи, вуха шматує […]
Україна, поезія
1223 posts
Зозулятко – Зозулятко, зозулятко, Де матуся твоя й татко? Де твоє гніздо родинне, Чи дупло, а чи хатина? – Є гніздо, є поряд рідні, Пташечки такі привітні. Приголублять: люлі-люлі. – Та хіба ж вони зозулі? – Не зозулі, то – вільшанки. Мелодійні з ними ранки. Всю турботу їх і ласку […]
У місті, місті тихому, куди війну приніс, Росли собі незламні ми, і гнів із нами ріс. Зрослись тілами й душами – і народилась злість. А злість ця справедлива дає нам безліч сил, Хоча й летять ракети до нас, в надійний тил. Кохання, що змальовує військовий силует, У серці-бомбосховищі сховалось від […]
Букет травневий на столі,Весняні зібрані акорди,Бузок, піони запашні…Й кудись поділися тривоги. У тиші бачиться мені,Все добре зараз на планеті,Пливу в незвичному човні,І знаю точно… я в безпеці. Яке ж це дивне відчуття,Блаженство світлом оповите,Немає страху, каяття,Тож просто жити…просто жити. І плине в злагоді буття,Що завтра станеться не знаєш,Прийнявши замисел Творця,Ти […]
. . . . . . . . . . . . .ЩЕ НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА . . . . . . . . . . . .Ще не вмерла УКРАЇНА, – . .Хлопці юні й молоді співали, . .Землю рідну і єдину . .Тілом та душею захищали. . .Ще […]
Хто у нірці? Вуж? Тушканчик? Ні, маленький тарбаганчик. Довгохвостий та прудкий Зайчик, тільки земляний. – Йди до мене, дам морквинку, Капустини половинку. – Й крок назустріч не зроблю, Їсти квіточки люблю.
Темні спогади Сонця Про віки невблаганної тьми, Коли світло було далеким І світ не пізнав себе. Світлі спогади Сонця Про почвар, що вовтузились У намулі теплому Часів папороті, Про людей, що ліпили глеки, Шанували коней і світло, І мислили зорями. Коли світ ще був молодим, Коли простір міряли кроками, А […]
Чиє місто горить?… Соледар, Бахмут чи Авдіївка? Навкруги все дзвенить Майже рік ненависна платівка. Неперервна система жаху… Захлинаються всі від болю. І обличчя в сльозах… Де ж та кара? Невже це доля? Боже, все зупини Та скажи мені, де є правда? Загорілася знов Ще одна поминальна лампада. Скільки ще? Це […]
Не можна ні пробачити, ні забути, Тисячі невинно полеглих душ, Що так мріяли жити, любити, А ви знищили все в одну мить. Як та нечисть з боліт насували, Із собою несли тільки смерть, Та не знали і не гадали, що священна та помста прийде. Що повстане народ, від мала до […]
Крадькома ішов до миски хитрий кіт,🐈 Планував схопити рибку на обід Та натрапив на клішню він як на гак, Бо не рибка в мисці тій була, а рак.
Коли складали майбутні плани, Батьки постійно казали, Слова, здавались дивними мені: якщо ми будемо живі. Всіх тих, хто пережив війну, Хіба могла тоді зрозуміти, Щоб дочекатися весну, Вони пізнали ціну вижити. Тепер у нас війна, треба збагнути, Знаходимось і ми, в передчутті весни, Та з ким воюють правнуки й онуки, […]
(для абетки літера “й”) Сонний зранку й босий Йосип йогурт просить. Йойкає й зітхає Як його немає: “Йогурт найсмачніший В світі наймиліший З тертим шоколадом, Можна й з мармеладом. З фруктами, ваніллю, Навіть з кропом й сіллю. Начинок багато Можу вибирати. Серденько не крайте, Йогурт краще дайте”
Everyone calls her Victoria though her real name is Ukraine. She is so young yet far from knowing nothing of pain. Her long-awaited summer covered with winter ice. She was too kind and patient, later she realized Being so good at forgiving sins is a huge sin itself. Her memory […]
Ми сміялись тоді і були аж до болю щасливими. Ми раділи, так ніби не буде війни і цих втрат. Ми не знали чужинців, що прагнуть ставати могилами, Бо насильство – це їхній єдиний великий талант. Ми не знали, що нам доведеться боротися з душами, Які ще не покинули тіл, але […]
Люди – не тварини, а дерева: П’ють воду і мають коріння. В когось вічна радість, в когось – сум осінній, Та об’єднує всіх віра праотцева. Лиш вона не дає пропасти. Вночі вимолюють, Удень виборюють Незалежність без домішок рабства. Люди – не тварини, а дерева: Ростуть і не вміють […]
. . . . . . . . . . . .ЧИ БУДЕ КРАЙ ЧУЖІЙ ВІЙНІ? . . . . . . . . .Війна, війна… Який тяжкий, нелюдський зміст… . .Війна – це горе, і біда, і вічний біль… . .Війна – це відчай, страх, щодня недобра вість, . […]
