Україна, поезія
1223 posts
Слова, слова, слова … Яка же їм ціна, У тиші цій, маскованій, між нами? І гори почуттів описують оті слова Котрі шепочуться коханими устами Слова, слова, слова … а правда де? Чи ж не обман то часом так солодкий, У хвилі цій, котрий з часом мине Залишивши присмак болю пекучий? […]
Солодкі святі звуки із дитинства Летять на крилах вікових птахів, Злітаються, щоб донести в скарбницю Й народу найцінніше зберегти. В скарбниці тій заховано чимало – Давнє минуле, коли правили князі, Що ворогів своїх на палях розпинали, Не даючи скотитися сльозі. Там солов’їна наша рідна мова, П’янить солодким, наче на душі […]
(до абетки Зеленого Гаю літера “Є”) Єнот Єремій прилетів до Єгипту Зустрів там на пляжі тварину єхидну. Яка прибула із Гвінеї Голки довгі й гострі у неї. Була вона милої й доброї вдачі Купатися ж поряд було з нею лячно. Надуті матраци та кола Єхидна, бувало, колола.
(до абетки Зеленого Гаю літера “П”) У Полінки на платтячку пляма – Так не гоже, – промовила мама. В той же вечір сукенку попрала Й задоволено донці сказала: – Пляття випрала я, пляма зникла. – Дуже шкода, до неї я звикла.
Йде мій кіт … . У печалях серце від важких новин, Виглядаю із вікна щасливих днин, Важко справу віднайти, що до душі І чомусь стають всі рідні мов чужі. Перекинувши сачка через плече, Незважаючи, що сонечко пече Йде мій кіт ловить метеликів на луг, Бо життя його легке і без […]
«…Поу сих же літех, по смерті братії сея, биша обидимі древляни і інимі околнимі. Наідоша я хозаре, сидящая на горах сих, в лісах і рєкоша хозаре: «Платіте нам дань.» […]
Чуєш, ворожий солдате, Якого ти племені-роду, Хто породив тебе кате, На лихо мого народу?!? Поглянь, ворожий солдате, Як доля жартує люто Ти нас прийшов визволяти, А сам у кайдани закутий. Пильнуй, ворожий солдате, Хоч як заховаєшся тихо, Тобі не уникнути плати За всюди посіяне лихо. Вслухайся, ворожий солдате, До кожного […]
Малюючи нам рабські перспективи, В наш родовід привнесли корективи. Кремля нечистими вустами Нас нарекли “молодшими братами”. Нащадки дикої орди лихої Рідні шукали поміж нації героїв, Бо цій слабкій до слави “мразі” Дуже кортіло різко “з грязі в князі”… Наш древній Київ вабив силою, красою Та бракло духу їм до величі […]
Мені здавалося, що наші долі, немов суміжні в полі дві тополі, Віти яких вже міцно так сплелися, Неначе ми навік обійнялися… Але прозріння веснянИм дощем ЗалИло в душу мою гострий щем, НезгОда звисла журавлів ключем Я при тобі росту диким плющем… Гризе сумління, мов по стовбурі різцем, Себе з корінням […]
Давно природа-матінка звільнилася від сну, Але в душі народ мій ще не відчув весну… Погода за віконечком привітна та ясна, І землю огорнула вже ковдрочка рясна, Сонце тепло дарує, а не одне лиш світло Дерева зодяглися духмяним білим цвітом, Додому повернулись із півдня всі птахи, Та не принЕсли крила їх […]
Мужній народе мій, незламної країни, Оспіваний в Тарасових піснях, Ти перед Богом лиш схиляв свої коліна І волелюбністю прославився в віках. Вкотре орда скажена сіє морок, Щоб твою душу вирвати з корінням… В подобі Сатани прийшов затятий ворог, Але не стах вселив в нас, а прозріння. З’єднались всі від Харкова […]
Чи буде Божа Ласка з нами, Коли прокльонами та “матюками” Засипем прірву, що віками Нас розділяє з ворогами… Ні!!! Виправдань цим нелюдам немає, Їх злодіянь повік нам не простити, Але прошу Вас і благаю, Дітей своїх ненависті не вчити… Щоб ми, здобувши ПЕРЕМОГУ в цій війні, Одвічний морок врешті подолавши, […]
Ми мусимо навік запам’ятати Цей жах, що так хотілося б забути, Ісус нам заповів завжди прощати, Бо жага помсти, то страшна отрута… Але Бог свідок ми не по власній волі… Підніс нам силоміць сам сатана Гірку настоянку зі смаком крові й болі Та змусив пригоститися сповна. Не потом – кровью […]
Відшуміли травневі свята, проминуло уже і дев’яте -🍃 Сакральна для орди “побєдобєсна” дата🗒 Нам на цей день пророчили Хрещатиком парад😏, Та крахом завершився кремлівський маскарад!!!🎭 Тепер лютує, піниться їх бункерний стратег😤 Його вже не врятує шаманський оберег👿 Під них ми не прогнулися, міцний у нас каркас🇺🇦 Хоча усі здригнулися від […]
Всі укрАїнські мами щоночі Біля янгольських ліжок хлопочуть, Не змикають заплакані очі… До світанку чатують, воркочуть, Все молитви Господні шепочуть: “Ми благаєм, Небесний наш Отче, Відведи біду проти ночі, Хай не сміють кремля поторОчі На нас сипать ракетної жовчі” Мов сталевим, крилом лелечим Пригортають до серця малечу, Заціловують ніжно голубки […]