Рвані — догори Дригом — прапори. Прапор — той же хрест. Віям — ожелест. Втомлений хижак, Сльози наддержав, Пил на вітражах, Люди — то іржа Танків і рушниць, Лежать горілиць. Чорнота зіниць Ляканих синиць, Вітряні поля, Листя та гілля. Змерзле янголя Селами гуля.
війна
Схилившись над трупом убитої лані, Білують добичу мисливці захланні, А сонце в тумані сполоханих хмар, Серпанком встеляє кровавий пожар. Ніяк не втекти від русинської длані, Лезо у ножни ховають погани, А озеро міниться матовим блиском, Мов таця із срібла, схвильоване диском. Свічадо відкрило їх лиця понурі, Із ловів вертають накинувши […]
Лагідне море, пляжі піщані, Сонце висить на портовому крані, Вариться сталь, застигає прокат… Місто – трудяга, а нині – солдат. Постріли, вибухи, «гради», двохсоті… Нас занесло на крутім повороті. Злоба і страх роз’їдають серця, І краю не видно, не видно кінця!.. Так місто гартується, твердне, мов криця. Б’ється в руках […]
“Не реви! Ти чуєш? Не реви! Обіцяю, Він повернеться до тебе… Тільки ти надією живи, І проси про це частіше небо… Не сумуй! Ти чуєш? Не сумуй! Що казав, ділити навпіл треба.. Ти ві сні прийди і поцілуй… Вам обом є щира в тім потреба…” Говорила їй в той вечір […]
НІКОЛИ! МЕНЕ! НЕ ПИТАЙ! ПРО ВІЙНУ! Монотонне гудіння і трясіння автобуса заколисувало. А ще ж майже не спала цієї ночі. Проте не та натура (чи нерви, чи що там ще), щоб отак посеред дня, та ще й на людях, заснути. Сиділа скраю, майже біля виходу, на колінах – сумка, тож […]
Ти плачеш?.. Плачеш… Не соромся сліз. Ти вистояв в смертельному бою. Жахи із небуття ти переніс. І ось… Побачив донечку свою. Що нам оті прогнози лікарів? Тримай маленьку ручечку в долоні. Ти Смерть кістляву взяв – і обдурив. Життя – це усмішка малесенької доні. Мовчать жалобою затиснуті уста Чекав […]
– Матусю, а чому була війна? – Скажений звір прикинувся ягнятком. – Ну а чому ж закінчилась вона? – Пліч-о-пліч стали за свободу син і татко. – Матусенько, як не впізнали звіра? – Багатії з війни черпали зиск. А інші… Їх згубила підла віра У […]
“Пані не слухає, келих за келихом Перехиляє та все у нутро, Косу закинула, мугикає пісеньку – їй все одно!” «Нетвереза пані Смерть» Шон Маклех О, пані Смерть, Ви знову зовсім п’яна. Для чого Вам текіла чи коньяк!? Ви ж, начебто, така жорстока панна. Невже до смерті не […]
У світлі лампи фотографія твоя У світлі моїх дум горить твоя душа Цієї ночі все не так і я не я І спокій моє серце полиша У світлі фар блищить її лице У сяйві місяця – букетик хризантем І тільки подумки: а доля ця не ця Чи я живу не […]
А сердце рвется на куски А сердце рвется от тоски Звонок. Звонит твой телефон Ну, Слава Богу, это он Ало! Привет малышка Ало! Привет! Не слышно… И… тишина… вновь тишина И нету краю, нету дна Оборвалось. Опять звонок И вновь ответить он не мог Ало, ало, и тишина, ало И […]
Впервые мне трудно говорить. Впервые я чувствую намного больше, чем могу сказать. Нет слов… Точнее они есть, но они ничто в сравнении с моими чувствами: они пусты, они просты, они ничтожно малы и не достичь им этой высоты! Ту радость, когда ты вошел в дом Не описать словами, жестами, пером […]
Все будет хорошо Забудь об этом Все будет хорошо Проходит лето… Все будет хорошо Ты только не грусти Все будет хорошо За все меня прости Прости меня за все Прости за все печали Прости меня за все За то чего не знали За глупые надежды Пустые ожиданья Что я не […]
И снова нет тебя И снова дни и ночи И снова без тебя И нету больше мочи Во тьму я мчу Во тьму опять бросаюсь К тебе хочу Во тьме я растворяюсь Лишь мысленно и в дали К тебе я прикасаюсь Побыть вдвоем не дали Во тьму опять бросаюсь Дождем […]
И я уже спокойна И все не так уж страшно И жизнью я довольна Забуду день вчерашний Забуду я ненастье Забуду страх и горе И будет снова счастье Такая наша доля.
Не знаю отчего Душа рыдает, плачет Сострижено чело Не может быть иначе Не знаю почему Судьба так поступила И почему ему Она теперь уныла За что теперь за что Себя уничтожаю И в жизни все не то Что делать я не знаю И неизвестность снова Меня до тла сжигает Не […]