Никогда не стоит, братцы, Пауков лесных бояться. Ни один такой паук Не привёл меня в испуг. Но от ужаса дрожу По лесу когда брожу И наткнусь на паутину — Страха моего причину.
з життя
Знайомтесь, знайомтесь, мене звати Кузя. Зі мною знайомтесь, мене звати Манза. З Гвінеї далекої, ми – кузіманзи. Цікавтеся нами, приходьте у гості. І ви нам цікаві бо ми – довгоносі. А хто довгоносий, допитливий, в русі. Сходіть в зоопарк, ми чекаємо, друзі.
По ворогах стріляю – кажуть, що я золота. Я не хотіла до армії, просто хотілося так, Щоб у своїй країні жилося без біди. Світом керують лиш гроші. Отже, й вони золоті. Золото сиплеться й сиплеться – ворогу не шкода. Дивно, але очевидно: буде тривати війна. Очі засліплюють спалахи, вуха шматує […]
Кенгуру орёт спросонок: – Потерялся кенгурёнок! Только что в траве играл. Ну куда же он пропал? Ведь ещё совсем ребёнок, Неуклюжий кенгурёнок, Ниже высоты травы. Вдруг учуят его львы? – Голова твоя в тумане. Ну какие львы в саванне? Нет нигде, все знают дети, Львов на нашем континенте. Лучше прекрати […]
Щоб в оселі нашій не було журби Принесемо матінці пагонів верби. Свята не чекатимем, у звичайний час І щаслива матінка приголубить нас. Віхола за вікнами в купки сніг згріба, На столі у вазочці квітне вже верба. Сірі ніжні котики – у пушку бруньки, Пригадає матінка їх через роки. Усміхнеться радісно, […]
Говорила мама оцелоту: “Не ходи, малыш мой, по болоту. Лапками увязнеш в грязной жиже Подберётся крокодил поближе. Он моргает жёлтыми глазами, У него большая пасть с зубами, Наблюдает зорко за добычей, Жертву утащить – его обычай.” Сколько я ходила вдоль болота В жизни не встречала оцелота. Мать свою внимательно он […]
Зайчикові сни У нірці хом’як спить, А що ж йому сниться? Що жито у полі уже колоситься, Що буде багатим цьорічний врожай. Спокійної ночі йому побажай. І білочка спить, Розмістившись клубочком. В своїм сні горішки складає рядочком. Запаси на зиму готує вона, Хай нічка спокійно для неї мина. А що […]
– Расскажи-ка, барракуда, Приплыла ты к нам откуда? – С моря Красного ушла я через Порт-Саид, До сих пор от шумных кранов в голове гудит. В Средиземных водах тёплых отдыхала я Захотелось в Чёрном море показать себя. К Балаклаве подплывала, Ай-яй-яй и в сеть попала.
На старім табуреті в бабусі, Так довгенько, для квітів незвично, Все стоять запашні чорнобривці, Та нагадують зараз дитинство. Рідненька насівала їх всюди, А потім ще збирала насіння, Любила роздавати всім людям, Приходила пора як осіння. У садочку незвичний був запах, Бо ці квіти, вони особливі, Милувалась, коли поливала, Й примовляла, […]
Зозулятко – Зозулятко, зозулятко, Де матуся твоя й татко? Де твоє гніздо родинне, Чи дупло, а чи хатина? – Є гніздо, є поряд рідні, Пташечки такі привітні. Приголублять: люлі-люлі. – Та хіба ж вони зозулі? – Не зозулі, то – вільшанки. Мелодійні з ними ранки. Всю турботу їх і ласку […]
Вот уже около получаса, как я стоял на мосту, соединяющем два района нашего города, наблюдая удивительную картину. На льду, сковавшем канал, образовались островки воды. Лужи на льду, крутилось в моей голове. Почему вода не замерзает? Возможно, у природы существуют свои пропорции состояния льда и, в данном случае, его толщины. Следовательно, […]
А за вікном лютує лютий. Чи дощ, чи сніг не розумієш. Зима… Закінчення прелюдій, Ти вмить від холоду вся млієш. І крижане летить намисто, І старе місто завмирає. Бруківка стала чуть ребриста І вітер гілочки гойдає. Зима… Ти розумієш вчасно, Що час настане для розмови… І кава львівська… Своєчасно Розкриється […]
. . . . . . . . . . . . . . . .ТАК, Я ЩАСЛИВА! . .Люди нерідко мені кажуть: . . – ВИ ЩАСЛИВА МАМА. У вас чудові діти. Виховані, розумні, людяні. . . – Дякую, – кажу. – На все воля БОЖА. – І плачу, […]
Песенка гусят За гусынею гусята Чачалапают к пруду. Учит мама вдоль дороги Их искать себе еду. Вот для вас гречиха птичья – Аппетитная трава, У неё и стебель сладкий Также сочная листва. Ряска на пруду та тина, Одуванчик на лугу, Все о лакомствах секреты Для детишек берегу. Чтобы весело и […]
У місті, місті тихому, куди війну приніс, Росли собі незламні ми, і гнів із нами ріс. Зрослись тілами й душами – і народилась злість. А злість ця справедлива дає нам безліч сил, Хоча й летять ракети до нас, в надійний тил. Кохання, що змальовує військовий силует, У серці-бомбосховищі сховалось від […]
. . . . . . . . . . ЖИВУ І ДИХАЮ ТОБОЮ, СИНУ… . . . . . . . . .Я дихаю тобою, сину, і живу, . .Назустріч йду тобі, мандрую, . .Здається, знов тебе я бачу наяву . .І голос рідний завше чую. . […]
. Й ЗАСЯЄ МИРНИМ СОНЦЕМ НЕБОКРАЙ . . . . . . . .Поглянь навколо – скрізь життя триває, люди . .Живуть у вирі всіх сьогоднішніх подій. . .Війна… Війна… Війна страшна й кривава всюди – . .Живи, борись, тримайся – світом володій… . .Такі реалії буття у цім столітті, […]
. . . . . . . . У СПОГАДИ СУМНІ Я ПОРИНАЮ… . . . . . . . . .У спогади сумні я поринаю кожну мить, . .Хотілося б всміхатись, сину мій РОМАНЕ, . .Та серденько згорьоване давно мене болить, . .Коли ж душа моя боліти […]