Воєнлікаря вітає Призивник Єгор: -Здравія желаю, Товаришу майор! -Знаєш будто стіх Ти знакі разлічія! А єсть в сємьє псіх С манієй вєлічія? -Як вам сказати?..- Батько однієї днини Став себе вважати Головой(!)родини!..
Daily Archives: 03.05.2020
-Взяв я”сотню”вдома Й пішов до ворожки;- Не любиш(узнав)ти,Томо, Мене а ні трошки… -Я б даром таке сказала (Почув тут Кіндрат);- Важкі тепер часи настали, А ти…марнотрат(!)…
. . СИНЬО – СИНЬО ЗАЦВІЛИ СИНІ – СИНІ ГАРНІ МУСКАРІ . .Так – так, ви правильно зрозуміли, сині чи темно-голубі МУСКАРІ у маленьких зелених кущиках зацвітають одними із найперших серед весняних квітів. . .Спочатку ці ніжні квіточки нагадували мені синенькі пальчики – стручки, настільки мініатюрними […]
Заголосила вдруг Душа… «От одиночества устала!» Мне, тяжело смотрев в глаза Ушла споткнувшись у причала Весенний дождик, моросил Траву, сухую, поливая… А я стоял, как вроде жил У края, пропасти не зная И лучик, солнца, золотой! Он ангелочек, послан свыше Несла Душа забрав с собой Лишь блик оставив на афише […]
Тобі я хочу зрадити…Авжеж! Насправді! Так! Віддатися заради тих, хто має певний смак. Давно уже ти з іншою. Дай, Боже, щастя вам. Я хочу бути грішною, чужою, хоч на грам. Узяти і забути все, хай пам’ять міцно спить. На попелищі скутими руками розтопить Багаття, що сягатиме вогнями до зірок. В […]
Я тобі розповім про весну, Про птахів і про квіти барвисті, Про берізку струнку й чарівну Та струмки гомінливії чисті. Я про літо тобі розповім, Про спекотнії дні й теплі ночі, Як співають в душі солов”ї, Серденько про кохання шепоче. Розкажу і про осінь тобі Золоту із намистом багряним. У […]
-Права була моя ненька (Оглянув Потап Аллу), Що усіх дівок гарненьких Дурні(!)…розхапали! Пролунало тут в момент: -Таки мудра твоя ненька;- Дякую за комплімент!!!;- Милий мій…дурненький!
Король втомився. Більше не веде До пекла загартовану дружину, Не хоче покоління молоде Потрапити в сталеву хуртовину. Розбіглися по замках паничі, Хто на бали, хто навіть по науках, Іржавіють негострені мечі, І тліє тятива на древніх луках. І побратими вже якісь чужі, І роздуми блука на самотині, І йдуть охороняти […]
Іди собі. Я не примножу люті, І викинь злі думки із голови, Я не із тих, хто ловить в каламуті Звабливий блиск тяжкої булави. Чи я дурний? Можливо й так. Не знаю. Та не вчеплюся у чужі чуби. Пощо той гонор, якщо кінь чекає, Свобода, шабля, вітер і степи? Навіщо […]
Я бачив сни. Я бачив чорні сни Про яв, яка сховалась в передвіку, Про хліб черствий, який не мав ціни, Про душі кам’яні, слова-каліки. Про випалені голодом лани, І тихий плач здивованої смерті Від того, що зуміли без війни Безмежжя поколінь з планети стерти. Про жадібність червоної імли, Про людяність, […]
Вище корогви! Встроміть їх у хмари! Нумо, хорунжі, не спати, брати! Хай не мине супротивників кара, Їх зачекалися в пеклі чорти. Досить шукати поганцям поживи! Досить плодити удів та сиріт! Досить топтати засіяні ниви, Хай пожалкують, що знають цей світ! Як там пістолі й мушкети? Готові? Зброя нагострена? Порох сухий? […]
В замку Шарля Кастельмора Не гуляються бали, Миші з’їли все в коморі, Млин – сусідам віддали. І селяни вже забули Як на панщину іти, Став втопився у намулі, В стайні – лігво самоти. Парк не знає про забави, Звір – неляканий в лісах, Шарль свою воює славу У віддалених краях. […]
Запитав Зураб Лучник В свата свого Гриця: -Ви,явно,підкаблучник (Жінка у вас-“киця”; А ще:”фея-чарівниця”, “Щастя чималеньке”, “Бджілка-трудівниця”, “Сонечко ясненьке”)… -Забагато вже дурниць Мелите ви,свате;- Я забув(сказав Гриць) Як її у біса звати!