З тобою холодно, то жарко, То носиш, ніби на руках, І відганяєш в небі хмарки… А то дивлюсь – поїхав дах. Рівняєш все, що на дорозі, І клявсь: Не буду вже любить! Візьмеш і душу заморозиш… Та раптом інший вже за мить. І знову ніжний, милий, рідний, Дістати зірку обіцяв. […]
Daily Archives: 06.05.2020
. . РІДНЕ ДИТЯТКО . .Яскраві сонячні промені ласкаво зігрівали велике мальовниче сільське подвір’я, даруючи багатій матінці – Природі усю ГОСПОДНЮ благодать. Оте гарне заквітчане подвір’я потопало у бездонній зелені пишних високих яблунь із молодим тендітним листям на міцних розгалужених гілках та густих […]
Вишиває зорі ніч травнева, В пахощах бузку стоять сади. Пам’ятають ще степи широкі Постріли далекої війни. Журавлі летять понад полями, Розцвітає кожен рік весна Але не повернуться ніколи Ті, кого забрала в нас війна. Розцвітають вишні кожну весну І летять над полем журавлі, Та уже ніколи не повернеш Тих, хто десь загинув […]
Колись, можливо, цьому я й повірю, Та тільки повагаюсь й промовчу. І думати навчуся все ж повільно: Пробачить, не пробачить втікачу. Давно пішов ти, зачинивши двері, Що скрипнули, неначе по душі. Це ще одна з знайомих мені серій, Що крутиться в життєвій метушні. Цей ранок в непогоді народився, Із злістю […]
Ой гори, гори — сиві душі, стовпів базальтових хребти, холодного мовчання кручі в безсмерті прожиті віки. Вас не здолає лихом смута, не вжалить скрутою печаль, мечем не скорить сила люта, не зачарує синя даль. Гранітних скель кілкі колони, туманів сірих пелена… В відлунні б’ють печерні дзвони, лунає слави давнина! Розкрили […]
-А скажи-но нам,дідусю, Чи ти був колись малий?- Питають Люба і Маруся. -Звісно.-відповів старий. -Тряслися всі квартали (Висновок зробила Люба), Як із тебе…реготали(!!!), Що ти лисий та беззубий!..
Спинити мить і в пам’яті сховати, Від плину часу вкрити обережно, Де серця дзвін нестримано калатав, В собі вмістивши почуттів безмежність. Тремтіння вій на півшляху спинити, Щоб рідний погляд не бринів сльозою. Спинити слово, аби ним не вбити, Не зрушити лякливого спокою. Спинити мрію на самій вершині, У […]
Сонце світить, та не гріє, Обертається Земля, Галю тихо, Галю тихо! - Гопа, гопа! Труля-ля! Штукатурка облітає, Пекло з радості стриба, Чуєш Галю? - Гопа, гопа! Галю тихо! - Труля-ля! Польське радіо не чути, Галю чую тільки я, Галю тихо! - Тринди-бринди, Чуєш Галю? - Труля-ля. Сонце вже втекло за […]
На базарі молодик Ще з ранку торгує: -Ондатра-супершик (Будь-кому пасує)!!! Підійшов один дідок- Товар став оглядати: Пом’яв шапки передок І таке почав казати: -Не дуже оригінально “Надуваєте”,юначе;- Адже це натуральне Хутро…собаче(!!!)… -Тихше!Вип’єм чарку (Лиш би ви мовчали)- То ж мою…вівчарку… Ондатрою(!!!)звали…
Я прижму тебя к себе руками, Горячо и нежно обниму. Ничего на свете нет дороже, Доченька, я так тебя люблю! Укрывает курочка пушистых цыпок Крылышками нежно обхватив, Кошка в безопасном месте прячет деток Всех перенеся. Ей хватит сил. Своего детёныша мартышка Держит крепко, чтобы не упал. Кенгурёнка в сумке охраняет […]
. . “РОМАШКА – ЛЮБОВІ КВІТКА У ЗЕЛЕНІМ ХРАМІ…” . .Свою щиру розповідь про чарівні РОМАШКИ розпочну чудовими віршованими рядками, які написала НІНА ВОРОНЮК: . .НА РОМАШЦІ БІЛІЙ ПРО ЛЮБОВ ГАДАЮТЬ: . .ЛЮБИТЬ ЧИ НЕ ЛЮБИТЬ? – ПЕЛЮСТКИ ЗРИВАЮТЬ. . […]
Ти все ще лежиш, але подумки в ніч ідеш, Крадешся стіною, рухомим, чітким силуетом, Виходиш у двері, у двір потойбічних меж, У світ недоледі, в сумління недомакбетів. А двір весь облизаний тінями листя дерев, І місячний камінь в калюжах лежить селенітових, Надщерблений молотом в шабаш нічних королев, Що зорі змітають […]
-Мені щось дивне снилось (Зранку сказав ішачок): Ніби в пустелі опинились Віні Пух і П’ятачок… Почав П’ятачок теревені: -Що ж будем робить? -Стрілять(!)по мішені… “Кабан,що біжить”!!! -Напекло тобі в маківку (Де дістать її,скажи)? Віні Пух бере гвинтівку І кричить…”Біжи”!!!
-Із яких ти виліз нетрів?;- За три рази беруть,Муртаз, Довжину в 17-ть метрів, А ніяк аж не…за раз(!)…
Він був музика. Нотний чарівник. Дієзи щедро сіяв та бемолі. Ходив довкола неспокійний вік, тримаючи небесну парасолю. Хтось десь молився. Правив. Жито жав. За війнами летіла смерть з косою. А він роботи іншої не знав, як дивною ділитися красою. Вже інший час у вікнах розтає. Проблеми скрізь нові і всюдисущі. […]
На стіні картина ” Пізня осінь”, З підписом: Напам”ять, це – Тобі.. Цей момент я пам”ятаю й досі, Тільки не осінні були дні. І далеко не осінній настрій, Не забути теплі літні дні. Вже не повернути день вчорашній, Може, повернеться колись в сні. Все в житті на раз перемінилось, В […]