Велика країна, яка неодмінно долю свою веде. Могутня держава, велична й яскрава виховує дужим мене. У небі наш прапор, на серці наш стяг, і гімн України у нас на устах. Ми всі українці, ми вільний народ! Ми кроком рішучим йдемо до висот!
Daily Archives: 06.08.2020
53 posts
Здається, щось знову померло, так і не народившись. Холодно? Так, але холод колись та й мине. Ти казав, що так буде, і душа навпіл розколеться. І, можливо, ще менше стане в мені мене. Ти багато казав, а я надто багато вірила. Вірш ПОЛАМАНИЙ, так, та душа моя – зовсім ні. […]
Матінко моя, як голубка біла. Радість і любов в серці берегла і турботи денні кожен день носила, але тяжка доля на твій вік була. Руки твої ніжні і ласкавий погляд серце й душу завжди зігрівав мені. Чи в весняні ночі, а чи в зимній холод, чи в дощі осінні, […]
Вірні професії все-таки старіють. Віні коханим бувають зраджені. Вірні ідеям себе обмежують І добровільно стають незрячими... Вірні країні вмирають першими. Вірні обов'язкам — себе зв'язують! Вірні багатству стають залежними: Гроші керують і їм наказують... Вірних собі стережуть ілюзії. Вірним народу — хрести вготовано! З вірних, буває, жартують друзі: Вірність з […]
Ти прийшла до мене уві сні, Пригорнула ніжно у своїх обіймах. Ти прийшла до мене уві сні, Я тебе відчула неймовірно. Ти прийшла до мене уві сні, Я розгледіла тебе, як на яву, І я не марю, зовсім ні, Я побачила тебе, немов живу. Образ твій, і посмішка, […]
Не болить, тільки дуже мглисто, І печаль замітає листя Із опавших дерев-каштанів, Бо під ними я вже не стану. Інші будуть всміхатися й жарти З хвилюванням ділити навпіл Лиш не я, бо в житті треба вміти Вчасно визнати й відступити. Відпускаю і не жалію, бо здійснились дитячі мрії, Бо чекають […]
Не болить, тільки дуже мглисто, І печаль замітає листя Із опавших дерев-каштанів, Бо під ними я вже не стану. Інші будуть всміхатися й жарти З хвилюванням ділити навпіл Лиш не я, бо в житті треба вміти Вчасно визнати й відступити. Відпускаю і не жалію, бо здійснились дитячі мрії, Бо чекають […]
Все починається із тебе, як з кави день, як поклик з неба, як чиста ранішня роса, господар ти свого життя. Твої думки і рухи тіла, і перші спроби не умілі, і перший твій гучний провал… Це лиш початок, не фінал. Коли думки блукають вперті, але розмови не відверті, бо говорить […]
Я піднімаю очі до зірок, краплини срібні падають на коси. Ні не дощ це, це-з зірочок вінок, який мені подарувала осінь. Я загубилась десь серед сторіч і невблаганно час стискає біло, а моя доля ходить обабіч і моя пісня десь не долетіла. І я не я, життя неначе […]
А люди казали, що завтра прийде весна. Зараз ніч, за вікном сильний вітер та мокрий сніг. Зараз мінус дванадцять – на вікнах така краса! Майбутній морозний ранок ляга на поріг. А люди казали, що ми живемо не так. Що чути якісь голоси, довго світло горить. Та в мене в душі […]
В светлой комнате очень темно… И в июле вдруг стала осень… Сделав вид, что нам все равно, Застелили навеки простынь…. И… безумства, друзья, вино… И планета другая вовсе… Нам вдруг стало так все равно… Что в июле пришла к нам осень. Год и два, и почти что век, Мы пытались […]
Почему-то опять устала… Снова осень, дожди и грусть. Я давно себе обещала стать сильнее. Не вышло… Пусть… Почему-то назад два шага, хоть так труден был первый раз… Для меня только ты – награда, а вот слабость – давно уж казнь…. Почему-то лишь кофе греет и к полудню моя постель. Почему-то […]
Воскресну в 5:30. Ще темно. І Слава Богу. Лежу я і мрію поспати десь до десяти… Не спиться… Дрімаю… Та є на душі тривога. Хоч все вже готово. Та треба ж уроки вести… Цю ніч я не спала, печатала і виправляла… І різала, клеїла, думала, як то зробить. Будильник «на […]
Всем я не понравлюсь, ну и что же? Ставить точку в свои тридцать лет? Не могу сказать, что я хорошая. Не святая. Это не секрет. Мил не будешь всем, простите грешную. Только я живу, как я хочу. Но сегодня я уже не прежняя, Больше вижу, знаю и молчу. Моя жизнь, […]
Запроси мене у свій сон, Залиш мене наче в полоні, Розкажу тобі казку про сон, У якому блукаю і досі… Запроси мене у свій сон Покажу тобі мрії-світанки, Розкажу, що життя – це полон, Де надії зникають у ранці… Запроси мене у свій сон, У моєму ти вже оселився, Мрії […]
Я грілась чаєм в знайомому кафе. Надворі січень, сніг давно мете… Ти підійшов, із кавою присів, Мій телефон настирливо просив. Роздратував від кави аромат. Ти сік мені приніс «Фруктовий сад»… Не дам я номер свій, ти так і знай, До речі, в мене в чашці стигне чай… Я думала, що […]
Прости, мой друг, меня за то, Что я ушла вчера из дома. Была в душе моей истома, И не поймет меня никто. Я по бульварам лишь гуляла, Бросала листья в высоту, И танцевала, танцевала, Смотря на эту красоту. А ты курил, переживая, Все время думая о нас… Я просто счастлива […]
У кожного є мрії і думки, У кожного на серці темні шрами… А спробуй, і створи свої рядки, Нехай ці почуття стануть віршами. Тоді, колись, як все перегорить, І біль ця стане набагато тихше, Навчи ти свою доню так творить, Подарувавши свої власні вірші. І вже тоді, як доня підросте, […]