Светло чёрное настроение, Мысли где-то в лабиринтах слышны, И в стеклянное отражение дни и ночи мои, С кем ты смех не земное рычание, В ком-то смысл веков догорит, И обычное обручальное, Я люблю на тебя говорит, И земли с облаков не заметим мы, Слёзы хуже стали вены, И вплетают нас […]
Daily Archives: 22.08.2020
22 posts
Світить ясний місяць серпом над садами, а вже вечоріє, над дахами – хмари, над землею нічка крила простягла і вже пізній вечір, спати вже пора. Час землі заснути, та плоди ростить і їм дозрівати, щоб упасти вмить, дзвоном-перегуком бігти по даху, із тихеньким стуком впасти у траву. Блищала зірниця, шумів […]
Чого боїшся ти дороги? Де розум твій? Де запал твій? Едем просякнутий був Богом, Та навіть там знайшовся Змій. Знайди в собі, нарешті, сили Вагання розтрощити лід. Іди, інакше ляжеш пилом, Де інший хтось залишить слід.
Привітно метляючи хвостиком, на подвір’я забіг сусідський пес. Від недавнього часу він тут підробляв на чверть ставки, обгавкуючи усіх на його думку зайвих перехожих. За це він мав кісточки та залишки печені із бритванки з ароматом смаженого м’яса. Та цього разу візит виявився невдалим. Руда кицька саме здійснювала щоденний обхід […]
Високо-високо, на небесному острові, щось дуже голосно вибухнуло. Проте, антиграви витримали і величезний шмат землі, острів, що висить в повітрі, не впав, а залишився висіти на своєму законному місці. З островів неподалік донеслися гнівні крики, а на найближчому навіть, звісившись з краю, загавкав маленький песик. Ще б не загавкати, а […]
Ця історія почалася давно, ще за часів стародавнього Єгипту, коли тільки починали будуватися піраміди, а великі фараони прославляли бога сонця Ра. Саме тут, серед пісків і барханів, в тоді ще невеликому місті Каїрі, з’явився на світ хлопчик, чиїм батьком був фараон Хасехем, що володарював в ті часи. Саме з цього […]
По серпантину бесконечного хвоста Пойдем за Нильсом мы дорогой смерти, Нам нечего терять, за нами пустота И суета мышиной круговерти. Живущим в замках нашим братьям невдомек, Как сыро и уныло в темных норах. Давно уже угас последний огонек, Который согревал нас в жарких спорах. Где этот […]
Ти за руку тримай 1. Ти за руку тримай, І ніколи не відпускай. Сонце зійде за край, Кохаєш? Та цей келих вина, Він спустошив мого човна. У чому моя вина Знаєш? Повернись, моя люба пташко Зупинись, так без тебе важко ПРИСПІВ : Твоє кохання […]
” ЛЕДЯНЫЕ УЗОРЫ ” Красивая женщина решила выпить кофе. В этот зимний красивый вечер ей хотелось насладиться этим ароматным горячем напитком. И она вошла в маленькое кафе, в котором было тепло и по домашнему уютно витал волшебный аромат выпечки, кофе и рождественского волшебства. Она села за угловой столик на белоснежной […]
Мне кажется, что небу больно Когда салюты разлетаются, И почему все улыбаются?! Они не знают… Что небу больно, Когда стреляют!
♥Останній лист додому Я вперше взяв у руки автомата, Я пам’ятаю сльози на очах Старої неньки… Гордість тата, Коли я взяв у руки автомата І страх. Та я мовчав. Я відчував, що буде там нелегко, Що будуть гинуть друзі й вороги В снігах прокляті… Темне пекло, Я відчував, […]
Ты прости меня. Конечно если сможешь. Не злись, неоправданно виня, Я уверен, понять – сможешь. О бессилие моем не напоминай. Прекрасно я всё понимаю. Не глуп я – это знай! Но как помочь тебе – не знаю… Без ножа ты меня режешь, Говоря, как наплевать мне на твои дела… Люблю […]
Одержимість У чому моя провина? В тім, що очі кольору неба. В тім, що посмішка моя, як сонце? Прошу, не знущайся, не треба. У чому моя провина? В тім, що жити без тебе не можу. Я немов маленька дитина, Твоєї уваги прошу. У чому моя провина? В тім, […]
За улыбкой кроется печаль, О проблемах жизни я узнал измаль. В месте с вами весело смеясь, Я горько плачу в уголке кроясь. Мысли в голове текут рекой, Как убрать душевный зной? Печаль по венам ростекаясь, Спросить заставляет:”Как я живу улыбаясь?”
УСМІШКА НОЧІ. Одній ночі малий ведмедик Мишко довго не міг заснути. Отож вийшов трохи погуляти та побажати доброї ночі лісу. На квітці серед високої трави він помітив метелика, ніжно торкнувся лапкою до нього носика, а той усміхнувся уві сні. Певно йому снився якийсь гарний сон. А в траві лежало маленьке […]
Палкий вітер-гультяй на деревах розвішану тишу знімає, Небом хмари кудлаті, бешкетник, гонить. Ось, здається, зараз сльозу воно зронить. Але марно жаданого плачу немає. Небо сердиться наче, гуркоче та іскрами блима, Розпинає блискучим ножем, ніби щось не знаходить. Може, хижий чаклун там зі свічкою поночі бродить. Поживитись жадає думками-страхами чужими. Грим! […]
Коли сорочку одягаю вишивану Ту, що мені матуся дарувала, Таке тепло безмежне відчуваю, Ніби торкнулися мене долоні мами. Хча давно пішла вона у вічність Та залишила в спадок вишиванки, Добро та мудрість, гарну щиру пісню. За все, за все тобі вклоняюсь, мамо! 2020 р.
Присвячено подрузі КОГДА Я УМИРАЛА. А где ты был, когда я умирала, И бежал под кожей по моих венах искрами ток.? Ти даже не знаешь, как тело дрожало И душу вели за поводок. Ты больше не смей выворачивать на изнанку. Я больше не буду в объятиях рубашки твоей. Последний раз […]