Ні я, ні ти, ні ті, хто знає навіщо жити, ні світи, в яких з реальністю щезає чиєсь аморфне «відпусти», ні ті, що гинули ночами за день, якого вже нема, ні ті, які свій вік мовчали, щоб не прокинутись дарма, ні волі пишної коханці, ні перелічені, немов худоба Божа, серця […]
Daily Archives: 01.09.2020
70 posts
Від стінки до стінки, від краю до краю у темряві тіло тривожно сковзає, крізь призму туману від холоду лячно, від тіні, прониклої в дім, стає страшно. А десь за вікном п’янке місячне сяйво, таке чарівне і таке ж недосяжне, мене вже не вабить, не кличе, не гасне, воно вже […]
Веліли зорі впасти з неба, велів Господь на світло йти! Сказала доля, що не треба, шляхами відчаю пройти. Вона веліла в мирі жити, схотіла в пахощах цвісти. Вблагала серце — мужньо бити, в чеснотах душу берегти… Такі прості ці повеління, але які важкі шляхи, коли в полон бере сумління — […]
Ти зважишся, я знаю… Час невпинний і змушує миритися без сліз із тим, що Ти віддав їм світ і Сина, а з них ніхто і серце не приніс на твій вівтар. Безглуздо все… безглуздо… І мить ідеї… й п’ятничні труди… і шанс для них торкнутися розпусти, щоб потім стерти вицвілі […]
Історичне 1 – ше вересня Нестандартне, таке незвичне Перше вересня у дітей, В них у масках маленькі личка, А всередині сто ідей. Небувале…, ще сотня правил І обмежень для малюків… А вони уже ловлять гави І під носа бубнять пісні. Незабутнє, запише мозок, І історія всіх країн І вимоги безпеки […]
Він пішов захищати Вітчизну, А матуся молилася вслід І, напевне тому не загинув – Захищала молитва від бід. Відчував син матусі тепло, Хоч від рідного дому далеко, Згадував те подільське село, Де батькам приніс сина лелека. Душу грів горобини вогонь, Що росла недалеко від хати І матусиних ніжних долонь Доторк […]
А жизнь, как дождь ,- Пройдёт,- и не заметишь … Возможно, что и слёзы, где прольёшь, А может, жизнь собою ты осветишь… Никто не знает, как ты проживёшь!.. А жизнь, как дождь… Прольются дни за днями… И верить в чудо уж перестаёшь, Отмерив жизнь свою календарями… Ты не живёшь, от […]
А лета осталось – на донышке… Тепла на минутку осталось… И осень зажжётся в сторонушке… А к лету нить оборвалась… Так хочется лета побольше, И солнца, тепла, неуныния. И отдыха летом подольше, Чтоб неба увидить иссиня. А лета осталась – капелька… Улыбок на секунду осталось… Слезою стечёт лета крапинка… И […]
Вот и до осени осталось – “ничего”… Всего один листочек календарный… Я не грущу…Ну да, ещё чего!.. Ведь цвет у осени – янтарный!.. А я люблю осеннюю пору!.. Есть в ней и сказка, и загадка… Не верю я в осеннюю хандру… Плохая в человеке ведь повадка!.. Мне нравится теплынь у […]
Його величність ” випадок” 1 частина Лола сиділа на підлозі і розглядала фото… Дитинство…Час радощів, веселих ігор, смачних солодощів і,- безтурботності…Найкращий час!.. Чомусь саме спогад про дитинство може навернути на очі сльози,- при чому, як правило, не смутку, а радості…Сльози радості…Лола просльозилася…Мабуть, якби можна було повернути час назад, Лолка погодилася […]
Життя вирує, б’є, Спиняє в час розпуки. Пустою душа стає. Тільки не опускайте руки… Можливо, прийде момент, Відчай у час розлуки. Почуття розіб’ються вщент,- Тільки не опускайте руки… А може, саме життя Спинити надумає згуки. У вир відійти, в небуття… Тільки не опускайте руки… Час тихо все понесе. І будуть […]
Ностальгія,- то стежина, Справді, дуже тонка нить,- В те, що більше неможливо, Ні вернуть, ні воскресить… Згадки мчать самі собою В час, де не було біди. Де щасливою рікою Дні плили туди-сюди. Хтось згадав своє дитинство- Безтурботне і святе… Хтось юнацьких днів шаленство,- Таке щире і просте… Може, хтось відчув […]
Сьогодні останній день квітня… Так швидко минає ж бо час… Природа, оживши, розквітла, І настрій піднявся у нас… Так довго усі ми чекали, Коли заквітують сади; І сонце, й тепло в нас вселяли Надію на дні без біди. Так гарно, ошатно й осяйно Весна одягнула усе. І колір веселки так […]
Травень, прошу, будь щасливим, Мирним, добрим, галасливим, Щедрим, плідним, працьовитим, Теплим, щирим, незлобливим, Дощовим, врожайним, справним, Кропітким, веселим, жвавим, Милим, любим і ласкавим, Справедливим, нефальшивим, Говірким, смішним, красивим, Нехвастливим, неплаксивим, Нелінивим, некрикливим, Будь нам, травень, ти грайливим, І смішним, і несопливим, Дивовижним, справді, ніжним,- Просто будь!!!
” Mi Amore» Відчуваючи втому приходжу додому Але ти заспокоїш мене Оу-е-е Дотиком, словами, медовими вустами Amore, як море моє Ти мене поклич А-у-у У шалену ніч свою-ю-ю Тут флюїди пролітають Щастя наше відчуваю-ю-ю […]
Я так люблю дощ, Що Вам і не снилось… І змокнуть, як хлющ, Щоб личко умилось. Така насолода Від того дощу, Що хоч і негода – Гулять досхочу. Не хочеться зовсім Додому іти… Коли блискавиця і грім Надворі… Це музика щастя, Відлуння життя. Нема там нещастя, А є почуття. І […]
Справжня бідність- бідність ДУШІ, Коли ,справді, відсутні ЦІННОСТІ, Коли ЛЮДЯНІСТЬ не до душі, І немає ГІДНОСТІ, ЧЕСНОСТІ… Справжню бідність не змірять нічим,- Носієм її є абстрактність… Хоча ні! Серцем палким, Для якого мірило – ШЛЯХЕТНІСТЬ. Ми живемо у час бідноти, Папірцями вимірюєм СОВІСТЬ. Душі наші страждають від дрібноти, Й ГОРДІСТЬ, […]
Я йшла крізь вибухи, Зриваючись на щасті, Тонула у кленових вишиванках. Я йшла між липами І бачила прекрасне, А Осінь цілувалася із Ранком. Я йшла – не думала, А мрії розліталися, Ховалися у гіллі горобини. Я йшла і слухала, Як Вечір, щось співаючи, Немов на струнах грав на павутинні. Я […]