На схилі неба зірки-крапки Палають у вечірній тьмі, А на столі лежать нотатки І спати не дають мені. Я знову зошит відкриваю, Складаю римами думки, В рядочках я себе лишаю, Плету віршовані вінки. Віночки заплету словами, Крильми думок торкнусь небес, Вже сходить місяць над полями І срібло стелить на овес. […]
Monthly Archives: Листопад 2020
414 posts
Загубився місяць по дорозі, Темно так, хоч сонечко вмикай, Певне, залишився вдома Бозя І малину кидає у чай. Якби вийшов, то було б все ладно, І світився б серпик у вікні, Тільки Бозі нині листопадно, І так само, може, як мені.
Дойшов самітник до пустелі — шляхи сумління привели. Посіли ворони на скелі, на крилах тіні перенесли. Сидять на крилах чорні душі Чикають відповідь на те… Що той ченець — спитати мусить. Коли ж розплати час прийде? Самі бояться не питають, в них страх випитує давно. Коли ж Господь їх покарає, […]
Бувають дні, їх хочеться спинити, Буває час, його би розтягнуть. Бувають очі, що не відпустити І в них щомиті заживо тонуть. Буває небо, вічністю глибоке, Крилаті мрії зійдуться в одну. Буває серце довге і широке Й не видно того серця глибину. Буває пісня, хай би прозвучала Дзвінким відлунням давньої душі. […]
Ти сильніша, ніж знаєш про себе. Сумніватися навіть не смій. Бо з тобою і сонце, і небо, І надія в душі твоїй. Перепони усі здолаєш. І досягнеш своїх вершин. Ти ж найкраща. І ти це знаєш. Тож не бійся ніяких змін.
В гольф клубе состоится – панихида – Убит на службе был трудяга- крот. Собралась вся поместная элита, Чтоб на поминках набивать живот. Венки на драйвинг рейндже, крест из клюшек, Фривольности дресс кода нет границ. Все водку пьют из логотипных кружек, Занюхав хлебом – им же кормят птиц. А что погибший? […]
Є такі сльози, які треба виплакати обов’язково, в будь-який час дня і ночі, виплакати, щоб все всередині перегоріло (Стівен Кінг) Невиплакані сльози – тяжкий тягар для душі, міцні окови для серця. «Поплач, дитинко, легше буде», – колись давно шепотіла своїй онучці бабуся та гладила її по голівці. Чим старшою ставала […]
Ти просто плакала на кухні, Ховаючись у тім кутку… Втекти хотілося далеко, Але не було йти куди. Прокручувала – ті образи… Слова кусались, били фрази, Спинити це, – уже немає сили. Ви руки свої просто опустили. І сльозам своїм дала волю – Душило щось із глибини. Кричати … Рвалося щосили, […]
Віхола, віхола, віхола Жовтогаряча легка Усе довкола завіяла. Надворі уже листопад. Срібною, срібною, срібною Зранку здається трава, Це морозець стелить інеєм, А згодом буде розтавать. Сонячно, сонячно, сонячно З нами вітається день, Увечері знов стане холодно І зимная нічка прийде. А листопад усе міряє Кроками стежечку вдаль. Його вже зимовая […]
1 Що таке щастя?… Це радість кохання, Рідна земля, Батьківщина моя… 2 Що таке щастя?… Золоте світання, Сонця проміння Загубленого покоління… 3 Що таке щастя?… Блакитна зоря, Оріону сузір’я , Дитинства подвір’я… 4 Що таке щастя?… Мудрість життя, Коли […]
1 Я бачив скелю Олекси Довбуша В карпатському селі Більче Золоте, Але там царювала Господня тиша: Смерек, садів, блакитних небес… 2 Кажуть, що сам Олекса Довбуш Щоночі піднімається на цю скелю, Щоб подивитись на ворожу здобич Панів, які грабували мою Україну… 3 Я знаю, […]
. . МАНДРУЄ ОСІНЬ ІЗ ЛИСТОПАДОМ ПО ЗЕМЛІ… . .Красується калина у червоному намисті . .Осінньої величної ГОСПОДНЬОЇ пори, . .Фарбує – розмальовує Осінь зелен-листя, . .Ще сонце пригріває – усміхається згори. . .Укрилась позолотою матінка – Природа, . .І небо ніжно прихиляє голубу блакить. . .Мелодію краси […]
Львів і осінь. Тонке поєднання. Львів і осінь.Поезій струна. Львів і осінь. Десь поруч – кохання. львів і осінь. Століть сивина. Львів і осінь. Летить павутиння. Львів і осінь. Парад львівських площ. Львів і осінь. Химерне творіння. Львів і осінь. І тиша. І дощ…
..Дощами зустрічає листопад.. ..то стихне..то завзятіше закрапа.. ..то знову мрячить..Небо затягло.. ..за сонечком сумує..ніби плаче.. ..Ще верби над водою зеленіють.. ..трава зелена вздовж доріг..як є.. ..така волога і доволі тепла осінь.. ..лиш тільки мряка смутку додає.. ..А десь у горах знову випав сніг.. ..і білим покривалом вкрило схили.. ..земля готується […]
Осене, прошу застинь, Залишся хоча б на хвилину. Чуєш, у небі ключ Пісню співа журавлину. Осене, ти тільки глянь, Твій ліс жовто-багряний. У цій неймовірній красі Залишся ще трішки із нами. Осене, ти не спіши, Дай оку намилуватись. Як в твою спокійну красу Можливо не закохатись. Осене, благаю застинь…
«Незнайомка» Ти загубилась в осені, як листя у калюжах, Між перехожими, і між облич, закутих в маску. До почуттів твоїх цей світ зовсім байдужий Шукаєш ти, щоб щезнути хоча б одну відмазку Ти загубилась в осені, у вітрі й холоднечі Вони так підло пронизали до кісток […]
1 У гуцульського весілля Є Божий вимір : Батько і матір – Це Христос і Богородиця… 2 Наречений і наречена Стоять на колінах І благословляють закоханих Батьки урочисто… 3 У гуцульського весілля Є подих століть І сонця мідь, І вічне кохання…. 4 У […]
Тут біль, в душі, є смуток. В очах горить вогонь, Але чомусь він мутне. Тускніє… й лише димок. Летить, згаса, він вгору. І в небесах – про допомогу… Він ніби просить серед хмар. Бо вже немає сили, Терпіння більше – й сліз. Тремтить рука надії, Ледь віра мерехтить. Любов […]