Де б ти не був, І де би я не опинилась, Я знаю, ти про мене не забув І, що сьогодні я тобі наснилась. У снах тобі я ніжно шепочу І кличу поглядом кудись іти манливо, А ти не знаєш в сні чи на яву Торкаєшся до губ моїх […]
Monthly Archives: Липень 2021
264 posts
Золотом, золотом, золотом Листя в траву опада. Та спину ще гріє на сонечку Старезна розлога верба. Дупло величеньке у стовбурі, Кора вже потріскана вся. Узимку знаходять там схованку Синички й дрібна комашня. А сніг задзюрчить лиш струмочками – Зрадіє бабуся-верба Та затріпоче листочками, Вона ще не всохла – жива. 2017 […]
ВОНА Хоч у фаворі — серце в мінорі… Смутку вуаль, чиста печаль… Станом зваблива,та норовлива… Дика, як кішка, іноді (трішки!)… Сплячий вулкан, щастя вулкан… Або рабиня, або богиня… Ким же їй бути?…Хоче почути… Їй підкажи..,Допоможи… Бабинець Ю.Ю.
Чи уві сні, чи наяву З тобою зможу я зустрітись, Зав’яли вже осінні квіти, А я ще мрією живу… Схолов у чашці чай міцний (відчинене вікно зробило свою справу), А ти такий холодний, та не мій… І цукор додаєш у літню каву…
Бабусь…. Я пам’ятаю …. Як ти наполегливо просила пити тепле тільки здоїне козяче молоко. Я тоді не розуміла наскільки воно корисне. Дякую. Я пам’ятаю цукерки сливи і горіхи, що ти приносила нам гостинці в дитинстві. Дякую… Памятаю як колядували ми тобі з дідиком. Я памятаю, як купала ти мене і […]
Вічність кохання Я стану твоєю вічністю, Ціллющою… Неземною. Твоєю найбільшою цінністю, У спеку… ОбЕрнусь водою. Я стану солодким нектаром, Найпрекраснішим… Найяскравішим. Твоїм нагородженим даром, Якщо станеш зі мною ласкавішим. Я стану для тебе маревом, Під вітрилами… Поміж Мріями. У долонях, – захопливим заревом., У кохання шалене повірили. […]
Уходят люди, оставляя след… А что после себя оставишь ты? Наследие из пирровых побед? Долги? Или горящие мосты? Что сделано тобой — не для себя? На что смотреть ты будешь с высоты, Когда вдруг раз — и больше нет тебя? Так что после себя оставишь ты? Что люди будут помнить […]
Поволі розумієш добре,Щось робиться з тобою нині,Розбіжності життя укотре,Підкралися немовби тіні. Енергія жива неспішно,У просторі зникала дивно,Прострація… безмовне дійство,Зловтішна пустота …накрило. Ось тільки наодинці знову,Окутана серпанком ніби,Я вірші напишу з любов’ю,І душеньку мою це зцілить.
Довбуш Быв Олекса справедливый, він до дідичів* ходив – котрый дуже ґоноровый – з ленґіями суд вершив: “Король каже,по закону – так рішили – най буде…” Айбо што,кіть щи звирьх того дідич шкуру онь дере? Суд короткый – остра балта*, “Виноватый’ись – плати!” – и ясна горіла ватра*, мало з […]
Червоніють ягідки Вгорі на черешні, А внизу усі гілки Вже обскубав дехто. І не тільки ті плоди, А разом із листям. Вона ж може не родить На той рік вже більше. Не подумали оті, Хто ламав гілляччя, Що боляче також їй І деревце плаче. Але такі й біль людський Байдуже […]
Вернуться б этак лет на “,-цать”, где пацаном безусым бегал… Чтобы вживую увидать друзей, что монитор мне по́дал Сегодня в комнате моей, чтобы сказать мог напрямую (но от судьбы уйти своей не смог…) ,как сильно я тоскую… И где зима была зима (не это нынешнее “нечто”), где санки, лыжи, детвора […]
. . КРАСА, ДАРОВАНА ПРИРОДОЮ . .Замайоріли – засвітилися яскравими жовтими кольорами у моєму барвистому квітнику величні сонячні квіти – чарівні рудбекії, які заполонили неждано- негадано всеньке […]
Весны предчувствуя известность у близких, дальних берегов, запели птицы звучно песню, мотивчик повторяя вновь. И вновь, и вновь весны видение над снежным берегом стоит, невидима, лишь пение слышно, от дальних берегов звенит. Звенит весенним перезвоном то тут, то там от берегов и шелест крыльев, и видение вербы рисует […]
Знецінення Ковід 19 Це дуже страшный вірус, який торкнувся багатьох сімей. Та ми, чомусь, ніколи не задумувалися над тим…. Можливо, Господь, таким чином дає нам знак? Щоб ми осягнули, як ми живемо, що ми робимо, чи ми правильно робимо? В 21столітті так мало доброты. Безкористної, чистої, справжньої. Натомість, ми […]
Алена закрыла дверь на ключ и вышла из подъезда. Миссий на эту ночь у нее было две: купить корм Тишке и сделать, наконец, то, от чего подруги так долго и успешно отговаривали. Отговаривал и Витя. Тоже успешно, надо заметить. Слушалась, как дура, терпела. Пока в результате его же действий не […]
Море-море, чи ти є, чи за мить і не буде? Це не домисли історій, оце Ваттове тут море. Лиш приплив і море є, вітер хвилі принесе, а відплив скінчився враз, лише острівців запас. Лише залишки води, ходить хто туди-сюди? Сотня бувала птахів і рибалить хтось умів. Поміж […]
Табунами розхристаних гроз Пронеслися над горами хмари, У багаттях розкошланих проз Забриніли громами кифари. Розкололась, розверзлась земля, Розлетілися трави полями, Впало літо зненацька здаля І накрило рясними дощами. Розкошлатились темні вітри, Розплелися стихії і води, А на овид крутої гори Вже веселка напитує броду.
Заради Неї Тримав він міцно землю у долонях, А на чолі кипить багряна кров. Ніхто не винен в цих стражденних долях, Напевно так, Господь дає Любов. Напевно так, дарує Він прощення, Через пекельне коло ворогів. Вогонь готує бойове хреЩення, Помолимось за фронтових наших братів. Він стиснув зуби, стиснув автомата, […]