Monthly Archives: Грудень 2021
169 posts
Лиш волосся мого ти губами токнувся І сп”янів. наче випив терпкого вина, Міцно-міцно до моїх грудей пригорнувся. Та зізнаюсь тобі – не моя в тім вина. Це, напевне любисток так чарами діє, У якому волосся я мию щораз. Все ж у серденьку також кохання лелію. Чуєш, як воно ніжно співає […]
Што покладе́ Микола ми в топанок? Біґарь?..Та вроді я ся справовав… Печеньку-снікерс-мандаринку у подарок?.. Святому ж я письмо не написав… Бо и писати…Пошта наша туго ходить – напишу ннись му, а коли дійде́?.. Нє, най Микола нич ми не прино́сить! Попро́шу го, усьим най принесе́ Мир (в першу очерєдь!) – […]
Наш брак с тобой как старое тряпье. Стирай и штопай только проку мало. Собралось, каркает, как воронье Соседство муз с ума сойду, ДОСТАЛО…. Боюсь писать, стихи мои, ПРОРОЧЕСТВА. Тревога душу вновь взяла в тиски. Наш посетило дом ее высочество. Разлука шепчет: » Ну, давай плесни». Я не плесну и так испито горести. Я умоляла гордость отступить, […]
Любіть матусь, їх бережіть ,благаю! Сирітська доля то є справжній ад. Моя “пішла” але я все чекаю. Скажіть, а як то, маму обійнять? Роки дитячі сповнені печалі. Одне питання : Боже чому я? Я ніжності в очах чужих шукала. Бо вчила бабця ,будь як те “теля”. Горнулася ,я так тепла […]
обов’язкова передмова, бо це з давнього…але я так і не визначився, що воно – проза, верлібр, поезія?…не знаю… …коли відлічуєш час не миттєвостями, не секундами, а годинами у дні лежачі у простирадлах строкатих на топчані і дивися тупо крізь ґрати у вікно, в якому видніється небо… – чекаєш на появу […]
Змайстрували годівнички Для маленької синички, Для горобчиків хай буде Й снігурів червоногрудих. Хай і сойка прилітає, Їсти тут всім вистачає. Є зерно та хліба крихти, Соняшникове насіння. Є також і гарбузове Та сальця смачного трохи. Ми про це потурбувались, Всіх птахів нагодували.. 2016 р.
Нема незамінних (це ча́су питання) – якщо не вгоди́в – то зітруть без вагання… Немає невинних – є ступінь вини… Немає безсмертних – усі смертні ми… Всі смертні – та смерть дуже різною є (на небі життя чийсь болід спалахне?)… Нема непідкупних – ціна лиш різни́ться, якщо “попере́к” – мов […]
. . ПОГОВОРИ ЗІ МНОЮ, СИНУ… . .Ходила я, ой, ходила знову до синової хати нової… Ось – ось завершується будівництво. Хата новозбудована є, а господаря мого немає… Мого рідного господаря, мого любого сина, мого РОМАНА… нема. І не буде тут, на цій грішній Землі. . .- Ой, сину, сину […]
Кава, скло розбите й ти, У вікні морозні квіти. Передаєм в листах «привіти», І ставим крапку в знак самоти. У стін питаємо секрети. Допивши каву і прибравши скло, Допоможе друг забути, що було, І спалить всі її портрети.
А про що мрієте ви ? Про здоров’я у родині, Про сім’ю ю кожній дитині. Про ялинку, подарунки І коханого цілунки. Неба мирного країні, Серця доброго людині. Щоб щасливими були, Щоби вірити могли. Відвернути біди й горе, Щоб везіння було море. Щоб дорослі і малі Злі ніколи не були. Сподівання […]
Сумні стояли й тьмяні дерева, Омиті часто холодним дощем, Мабуть, душі потрібна перерва, Думок багато приходить щодень… Покрив сніжок настирні печалі, Біленькою ковдрою відтепер, Немов сильніші стали надалі, Майстерний до діла – гіпнотизер. Як ніжне сонечко зранку світить, То рясно сипле сріблом на землю, А тільки місяць зіходить й тішить, […]
1. Мороз гуляє по селі вечірнім, Навкруг панує білосніжний сон, Лиш недалечко, звуком непомірним Собака свариться з набридливим котом. 2.Їх сварку сніг із вітром замітає, Вже шерсть промокла повністю в обох, А коли сила врешті полишає, Вони заснули, гріючись, удвох. 3.І стало тихо знов, лиш вітер чути, Ривком майстерним творить […]
Хлипала. хлипала, хлипала осінь, Хлюпала й хлюпала дрібним дощем. Вже і зима. але мокро і досі, Снігу нема й не морозить іще. Надворі погода на зиму не схожа. Суворих давно ми не бачили зим. Хлипає, хлипає й хлюпає досі Зимним набридливим дощем своїм. 2021 р.
. . “ГОСПОДНЯ ЗЕМЛЯ, І ВСЕ, ЩО НА НІЙ…” . .Вийшла я на своє велике охайне подвір”я, встелене густою зеленою травою, що нагадувала справжній витканий килим, на якому ніжно виблискували – переливалися краплинки вранішньої роси, і застигла… Як війнуло на мене свіжою прохолодою весняного повітря! Чи, можливо, осіннього? Але ж […]
Ну что за блажь, вальсировать в полете, Отсчитывая такт рядами кресел И ритм вращений вальса на три счета На удивленье милой стюардессе. Над сладкой ватой облачной пустыни Вальсировать на высоте ветров, Парить в небесной турбо – бригантине Над лоскутами стран и городов. Вальсировать над миром слов без слуха […]
Життя в коханні не підкорене дню тижня, Про нього все не скажуть зорі й гороскоп, Ранковий настрій може стати миттю слізним, Думки веселі вмить набратися незгод . Одна хвилина розділитися на сотні, Приємних слів турботи й колючки образ, В холодні зими може здатися спекотно, А ясний розум взяти дурощі для […]