В Австралії далекій Із дуже давніх пір Носити сумки – моду Почав тамтешній звір Кладуть вони в ті сумки Своїх малих звірят, Ніколи не лишають Без нагляду малят. Відтоді, як так склалось Їх сумчастими звуть, Без зручної торбинки Нікуди не підуть. Втомилася малеча, Не хоче йти сама І мама вередулю […]
Monthly Archives: Січень 2022
133 posts
А на губах палкі цілунки, У серці ватра – звуть любов”ю, Яке ще б”ється лунко-лунко І плаче радості сльозою. Хоча воно й сумує часто Та ніжність ллється в нім струмочком. Оце і є те справжнє щастя, В житті якого кожен хоче. 2018 р.
Не розумію я чоловіків, В сучасному світі. Здаються на вид дорослі, А на справді, вони наче діти. Закохуються в стерв, а хочуть собі милих, Оцінюють напівголих красунь, собі шукають цнотливих; Вірних та слухняних, Не проти,щоб були в паранджі. Щоб слугували перед ними, постійно і в день, і в ночі. Закохуються в […]
Дивилась у вікно частенько,Все думала, ось-ось зненацька,Побачить, як іде він степом,Де стелиться доріжка сяйвом. Повернеться з війни коханий,Змахне із-за воріт рукою,Від щастя галасливо, жваво,В обійми побіжить такою… Як тяжко у тривозі жити,Роз’ятрене чеканням серце,Молитва…і скоріш новини,Надія лиш…біда ця щезне. Тож подумки плете хустину,З любові, теплоти та віри,Відчується в тяжку годину,Кохання […]
. . ЯК ДОБРЕ ЖИТЬ НА БІЛІМ СВІТІ . .Як добре жить на білім – білім світі, . .Коли є хліб і до хліба на столі, . .Коли радіють сонцю внуки, діти, . .Пшениця зріє у полі на Землі. . .Коли над головою небо мирне, . .Не чути залпів ганебної […]
-Чого за літом сумувати? – Я запитати хочу вас. Золото осінь розсипати Вже почала навколо нас. А як вона прощатись буде, За нею плакать теж не слід, Бо зима-зимонька прибуде І сіятиме всюди сніг. Він ляже на поля й дерева. На сонці сріблом засія. Як піде – жалкувать не треба, […]
. . КВІТИ І СИМВОЛИ… І ДАРОВАНА БОГОМ КРАСА… . .РОМАШКА… По-народному цю квіточку називають “невісточкою”. Чому заговорила про РОМАШКИ? Бо люблю їх, як і кожна жінка – господиня, яка кохається в квітах – дивоцвітах. Та по-особливому радіє – тішиться моя душа тоді, коли молоді жіночки та дівчата говорять про […]
Ходив собі їжачок, сонцю підставляв бочок, а сонечко усміхнулось, сонно голочок торкнулось. Їжачок заворушився, тупцювать не забарився і стирчали тут на спині яблучка червоні стиглі. Вже листочки кольорові на боках стирчать чудові, бо, де їжачок гуляв, там листочки позбирав. Їжачку, чи запасався, чи у листі заховався? Шарудів […]
Всю ніч хуртовина молотить пшеницюна борошно біле, пухнасте,У небі печеться пласка паляниця,аж шмаття летить попелясте.Остуджує вітер іскринки у печі,ганяючи дух небокраєм,Вже холод такий, що пронизує плечіта щічки рум’яні щипає.А вдома кутя, тепла юшка з грибамий цукерок солодких багато,Он янголи скоро з пустими торбамизлетяться з Різдвом нас вітати! © Денис Нарбут
Умо́м Росси́ю не поня́ть, арши́ном о́бщим не изме́рить… У ней осо́бенная ста́ть – ей удаётся всё похе́рить… Где сле́д оста́вил “ихтамне́т”, там то́чно ожида́й подво́ха… (ох, неуёмный наш сосе́д!) – …и это однозна́чно пло́хо… И сно́ва зарычи́т медве́дь, отбро́сит тень орёл двугла́вый… И бу́дет при́зраком висе́ть… Тяга́ются супердержа́вы… А Украи́на […]
Знаєте, чого хотіла б я найбільше: Повернути на хвилину час, Щоб тягнулась та хвилина повільніше – Обійняла б тата я ще хоч раз… І сказала, що люблю його безмежно… Що сумую тихо у ночі… Що без нього в серці так бентежно… Якось пусто й жалісно мені… Я б його за […]
Кохання в серці пташкою тріпоче І розправляє крила-почуття. Ми як голуб із голубкою воркочем. Хоч промайнуло майже пів життя. Теплих слів для мене не жалієш, Кажеш, що й досі любиш, як колись. В моїй душі кохання теж зоріє. Дарма, що час вже косу посріблив. У тебе також скроні побіліли І […]
. . СКАЖУ ВАМ, ЛЮДИ, – ДИВИНА ТА Й ГОДІ… . .Зима. Так і не діждалась снігу білого Природа, . .А небо плакало сльозами та й дощу рясного, . .Дива веселі і сумні довершує погода, . .Трава зелена інеєм покрилась з волі БОГА. . .Густі тумани вранішні про Осінь нагадають, […]
В далекім космічні і над небеснім, На високім престолі у славі своїй, Приймає молитву з уст безсловесних Господь-Пантократор в любові святій! Він нам дарує це вічне щастя з Собою Взирати історії людськой сторінки Переплетені зла і добра боротьбою, Написані кров’ю і болем рядки. Сьогодні змінилися світу закони І слово своє […]
Руки потерпли… Ржавіють суглобики, пальчиків не розігнути, стільки роботи в житті перероблено… Звечора годі заснути. Онде сорочка ще недовишивана, светрик дрімає в клубочках, як же усе це устигнуть завершити… Жаль, та нема в мене дочки. Ми би із нею намистом нанизали зоряну посмішку літа, де був мій розум, прости мене, […]
Ходить місяць-господар Із зірками поміж хмар Та донизу погляда, Де у річечці вода. Бачить личко своє срібне І подружок ясних зірок Сяють золотії очі, Про кохання все шепочуть. А те водяне люстерко Вітерець гойда легенько, Хвилечки хлюпочуть-грають. Про любов розповідають. 2020 р.
Уже рождається Предвічний, і нам надію подає! Не у палатах царських – вічних, в душі у кожного живе! Рождений від Отця,що в небі, зійшов до нас,як чоловік – не в шатах золотих й оздобі… Ми славимо Його повік! В яскині,в яслях для худоби Його нам Діва принесла – і Він […]