Сон героя не на ніч, сон героя вічний, Воркує вдалині десь сич, плаче дощ на вікнах, Замість ліжка з подушками лиш тісна струна, Замість радісної пісні лиш сумна струна, Квіти, що в саду у не неньки не для його ока, На могилу щодня ходить мати одинока , Фото в рамці […]
Monthly Archives: Січень 2022
Що її робити із твоїм зізнанням, Як тепер навести в своїм серці лад… Догоряє свічка полум’ям чекання, Сороміцькі мрії вас приводять в ад… Розглядає все це через призму Бога, А душа тривожна – все кидає в жар. І як же тут бути?! Де виде дорога?… І твоє зізнання?! А, може, […]
Ой, Василечку-Васильку. Твоє свято уже близько, Ти прийдеш ще на світанні І засієш в кожній хаті. Ой, Василечку-Василю, Щоб здоров”я мали й силу, Хліб й до хліба на столі, Мир та щастя на землі. Ой, Василю-Василечку, Б”ється трепетно сердечко, Бо чекаємо – засієш – Збудуться всі наші мрії. 2022 р.
. . КОЖНА КВІТКА ФАЙНА ПО СОБІ, . .- Казала колись бабка НАТАЛІЯ, дбайливо доглядаючи та акуратно підв’язуючи кожен кущик чорнобривців. . . – Ці, май високі (купчаки), треба садити попід хату, а низенькі, набиті (махрові) чорнобривці, треба класти поперед них. Так буде файно, та й люди любуватися будуть”, – […]
Любовь нежданно Так приходит, Когда её уже забыл. Она лесами Где-то бродит, Но туда где мир не мил. Приходит вновь И всё заводит, Сердце,душу и тела – Прилетает та стрела, Что тормошит Всю в жилах кровь. Любовь идёт. Где мол не звали, Где днём и ночью Забывали, Прятали свои сердца. […]
Про лінивого кота – Сиджу я на кухні та й думку гадаю: “Чому я не сокіл, чому не літаю?” – Ото ж бо – поповнив би свій раціон! – Та холодно там…Та й чи є в тім резон? Сидіти тихенько, чекати моменту… Горобчик “пурх-пурх!”…Мені прикро дощенту!.. І знову чекати – […]
Життя, читаємо, мов книгу,Дитинство, юності відраду,Пробігли швидко, безупинно,Як дощик теплий на світанку. Тож ночі сповнені безсоння,Кохання ніжність, поцілунки,Яскрава райдуга, здалося,Торкнулась щастя усміхнувшись. Все сплине…зрілість, як та осінь,Пора врожаю… все ж казкова,Згадає миті найдорожчі,Оце і буде післямова…
До Лютого прийшов у гості Квітень. Сніг розтопив, Підсніжник розбудив І Сонце по весняному вже світить, На світі й не таких буває див. Ще Зимонька повернеться з Морозом Та Вітром сильним, снігу вкине рясно. Але серед зими весняне диво – Наче “Дванадцять місяців” у казці. 2019 р.
. . “ЯКБИ МЕНІ, МАМО, НАМИСТО…” – Тарас Шевченко . . (“ЩОДЕННИК НЕСПОЛОХАНИХ РОЗДУМІВ”) . .Ось велично і поважно завітав – прийшов до нас славний гоноровий рік Новий – 2020. Як якраві миті – миттєвості, спалахували незабутні кадри прекрасних новорічних свят, які надовго запали в душу і серденько. Нас вітали, […]
. . СПИНИСЯ, МИТЬ! . .О, милий мій, о, любий мій, коханий, . .Я на побачення до тебе знов іду, . .Літа минають, час так невблаганний, . .Ще мить, я в юність нашу гляну і прийду. . .Здалося, під вербою ось зустрілись . .Веселі, життєрадісні і молоді, . .Припали до […]
Потік розбурханих емоцій,Полинув зрання, мов признання,Порушив вигаданий спокій,Й відтак зворушливість кохання. Той світлий образ малювала,Наївна жіночка укотре,Лишень спотворені дзеркала,Чинили дійство із захоплень. Життя суцільна є жертовність,Типові в кожного сюжети…Моралі діють як непотріб,Зів’ялий нібито букетик. В минуле гляну і дивуюсь,Чому заплутані дороги,Вплели вагання та спокуту?Душі… бажалося ж свободи.
(Д.Давыдов,1803 р.) Казати правду – небезпечна справа, бо той,хто править,має таке право: невгодна як,життя позбавить може… Отак “попав” якось старий вельможа… І ось – в опалі…”Голову на плаху! – Ну що ж…пожив я…віддаю без страху… Лестити анітрохи я не вмію… Та наостанок розказати смію тобі,монархові,таку от байку… Дитя мале і […]
Про традиції і звичаї народні. Колядки та щедрівки й засівання, Про все це дізнаємося сьогодні В літніх жінок, в селі що проживають. Є серед них писанкарі чудові, Навчать як випікать короваї На весілля молодій та молодому, Як це робили у свій час і їм. І вишиванками рясніє все навкруг У […]
Бажаю стати пташкою малою, Щоб полетіти за тобою, Бажаю стати тихою водою, Щоб литися з твоїм життям рікою…
Життя, мов річечка тече спокійно,Де чистий берег, навкруги поля,Там квіти ніжне розсівають світло,І душу гріє дивина щодня. Набігли хмари почорніло небо,А землю люто охопив вогонь,Ввірвався зопалу жорстокий демон,Зібравши військо кровожер потвор. Чому зробились небеса, мов прірва?Чому Господь не зупинив війну?Чому пітьма нам нав’язала відчай?Чому маразму перейшли межу? Будь ласка, знову, […]
Про що співає буйний вітер? Про те, що є дива на світі, Тендітні та духмяні квіти, Як весело сміються діти. Про сиві та могутні гори. Морів безмежнії простори. Ліси, степи, поля й діброви, Про стан дівочий, чорні брови, Про очі чорні й волошкові. Надії повні та любові. І про птахів, […]
. . КАТЕРИНА – “ДОЛЯ КАТЕРИНИ” – Частина 9 . .КАТЕРИНА сіла зручно на дивані, зітхнула із полегшенням, сперлася на спинку, й усміхнено промовила до себе: “Насилу… Де ж того здоров’я взяти, коли і здоров’я оте вже й не те, і вік нагадує про довгі літа… Але, слава БОГУ, дякую […]