і настав новий рік, і тоді ти була жива, бо з-під снігу стирчали барвінок та кропива, і твоя голова ще шукала якісь слова; ти збиралася стати собою ще до Різдва, відсуваючи строки щоразу на день чи два; хтось казав: це хвороба — хронічна, бо вікова; і у вирі подій […]
Поезія
11820 posts
Небесній Сотні Молились нишком матері В зимове висмалене небо – Майдан безсилий вже горів І божеволів сам від себе. Молились слізно матері Без сліз навколішки до Бога, А лютий люто на поріг Ступав уже крізь їхній стогін. Молились вранці матері, Удень із відчаєм, щоночі, А в […]
Всміхнулося сонце в гармонії з небом, І ген в зелен-листі гойдає росу, А жінка щоразу дарує від себе Окрилену втіху й натхненну красу. Всміхнулися квіти в гармонії світу, Сплелися барвисто у мить кольори. У жінки літа розкошують у літі І вся височінь виграває згори. Всміхнулася серце в гармонії […]
Розгубились слова по краплині – Тільки біль, тільки біль, тільки біль… Розірвалось намистом в калині Звідусіль, звідусіль, звідусіль… Вже востаннє жалоба стікала У свічу, у свічу, у свічу… То напивсь ангел смерті немало – Досхочу, досхочу, досхочу… І сполохані птахи скорботні, Як і в Крутах, палили крилом: Що […]
Минає день – несе на крилах час Ще свіжий лист історії народу, І я скажу відверто, без прикрас – Я горда тим, що українка зроду! Не все дається легко у житті: Блукає доля зморено у хащах; Та подивлюсь на дзвони я святі – І вже одразу дихається краще. […]
Нам болить Україна по-різному всім, Кожне серце по-своєму б’ється: Хтось новими речами наповнює дім, А комусь ледь поїсти вдається. Нам болить Україна і вранці, і вдень, В горобинових краплях надії, Бережемо суцвіття вкраїнських пісень, Свого слова забути не смієм ! Нам болить Україна, пекуче болить, Та яскраві берем […]
Молились нишком матері В зимове висмалене небо – Майдан безсилий вже горів І божеволів сам від себе. Молились слізно матері Без сліз навколішки до Бога, А лютий люто на поріг Ступав уже крізь їхній стогін. Молились вранці матері, Удень із відчаєм, щоночі, А в Берегині угорі Калина плакала […]
Калиново вишита стежина, Запах рути-м’яти й споришу – То моя найкраща Батьківщина, Про яку душею я пишу! Береги єднають загадково Хвилі рік і серця голоси, В небеса зліта праотча мова Понад предковічнії ліси. Я молю за тебе, Україно, За найкращих дочок і синів, І сльози прозору намистину Щиро […]
Вишиваним дивом єднаємо долі, У барвах любов’ю гаптує краса, Калина червона і маки у полі Мережкою линуть уже в небеса. Виспівують птахи на зелен-листочку І стигле колосся гойдає росу, Прабатьківська мудрість – у кожнім рядочку Вплітається променем сонця в косу. В маленькій пелюсточці – ниточка роду, Мов Божою […]
Я в білих клавішів спитаю Про дотик лагідних двох рук Й одне бажання загадаю, І затамую серця стук… Я чорним клавішам віддам Усі зів’ялі свої квіти, Довірю казку я губам І полечу щасливо в літо. Я в білих клавішах замрію, Перемережу ніч і день – І тоді серцем, […]
Я рятунку шукаю в світанні, Задивляючись в погляди неба, Та в миттєвому цьому ваганні Повертаюся знову до тебе. Я втамовую сльози і болі – І в рядочках складаються рими. Ти прийшла колись тихо у долю, Щоби Ангелом стати незримим. Я встаю із колін, щоб літати, І пишу від […]
музика Михайла Рожка Пролягла українська дорога Крізь вогонь, смертоносні сліди. Йшли сини в невідомість з порогу І злітали увись назавжди. ПР. Україно моя, Україно, Боже, змилуйся, Боже святий! Захисти від страшної руїни, Від смертельного зла захисти! Україно моя, Україно, […]
У жіночої долі усе на долоні: І примружене щастя, й розхристана мить, Найдорожчі цілунки і сина, і доні, Й запізнілої рими притишене: «Цить!..» У жіночої долі усе за порогом: В когось – райдуга ніжно розводить мости, А комусь тільки блисне зухвало за рогом Або кине світанок самотні хвости. […]
Моїм батькам муз. Михайла Рожка Фотографій змінилося тло, А у косах побільшало цвіту. Ніби вчора весілля було, А в дітей підростають вже діти. Тільки сон сивини лиш один – Ми танцюєм у парі з тобою, І найкращі із наших хвилин Знову кличуть услід за собою. Я візьму голосистих […]
Весна торкається струни, Перемережує у серці І від тієї таїни Любов’ю мами озоветься. Той колір – маминих очей, Той колір – маминого зову, Усіх недоспаних ночей, Що пригортала колисково. Той колір – маминих долонь, Той колір – маминого неба, Її усмішок і безсонь, Що кличе лагідно до себе. […]
Я з тобою дихаю, Вкраїно, І збираю разом врожаї, Прокидаюсь вранці солов’їно, Обіймаю ріки і гаї. Я з тобою мрію, Україно, Про квітучу долю молоду, За доньку молюся і за сина, І за цвіт щедротний у саду. Я з тобою плачу, Україно, Аж до болю стиснувши струну, І […]
Моїй Ліні і всім заробітчанкам Вона говорила в сльози, Ковтаючи біль розлуки, В душі гуркотіли грози І мліли щомиті руки. Вона за вікно дивилась, Закривши печаллю очі, І тихо увись молилась, Як їхати вдаль не хоче; Як важко доньку лишати І в чужині роками За старістю доглядати, […]
Коли печаль – зігріє добре слово, Немов свіча, осяє темну ніч, Тоді єство, убравшись, як в обнову, Буденну сірість кидає із пліч. Коли журба затискує раптово І душу, і погляд, наче пелена, Тоді й воно, оте найкраще слово, Уже з колін, підійме, мов із дна. Коли навкруг […]