Душа і серце це – єдине, Та довірятися кому? Коли душа до когось лине, То серце скаже: я мовчу. Чому це різні в них думки, Хто більше з них життя це знає? Мабуть, підкажуть тут роки, Та швидко час усе ж минає. Це час розставить все на місце, І маєм […]
. . ТРОЯНДА – ЦАРИЦЯ ВСІХ ПРЕКРАСНИХ КВІТІВ НА ЗЕМЛІ! . .Одного гарного червневого дня виглянула – вийшла я на заквітчане подвір’я коло хати своєї… Як війнуло на мене ніжною прохолодою свіжого вранішнього повітря! Аж дух захопило! Як цілісіньку пригорщу цілющої джерельної води напилася… Так добре, легко, глибоко дихалося… . […]
Як від рання і до рання у котів було змагання: В кого до сметани вдача, хто солодший сон побачить, хто пролізе на горище, в кого вуса цікавіші, в кого більші хвіст і пиха… От мишам була потіха!
О прошедшем совсем не жалею, Только больно в душе очень-очень, Закрываю глаза и пьянею Твой расчет был безжалостно точен. Не спрошу я тебя: “В чем причина?!” Я сама обо всем догадалась. Позабыл ты, как больно ранима, Песня птицы в полете осталась. О былом забываю – не плачу, Может быть, нам […]
Пливуть по небу сірі хмари, Що обважніли від дощу. Розлило літо свої чари, Земля напилась до схочу. Дощ закінчився, краплі тільки Течуть по спраглому лиці. Ні-ні, не думайте, ні скільки, До сліз ці краплі не близькі. Не буду плакать я знечів”я, Для сліз є приводи другі. Я не заплачу від […]
Стояли біля двору три дуби, Їх тут іще прапрадід посадив, А поруч виросла струнка біла берізка, Тулилася до них так близько-близько. Оті дуби були, немов брати, Берізонька – то рідна їх сестриця. Свою країну захищать пішли Усі чоловіки з того обійстя. Залишилися в хаті мати й доня, Чекали рідних соколів […]
. . І ЧЕРВЕНЬ – КРАСЕНЬ МАНДРУЄ ВЕЛИЧНО ПО ЗЕМЛІ! . .Гонорово і повноправно заквітчаний червень – красень вступає у свої квіткові літні володіння, та й мандрує – величається неозорими просторами мальовничої матінки -Природи, дарує- роздаровує багатому рослинному світові дивовижні барви небесної веселки. Літо – літечко […]
Замріяно дрімає пізнє літо, До осені лишився тільки крок. Чому у сум тепло вже перелито? Ще жоден не злетів з дерев листок. Закуталось ти в пелену туману, Обсіли й заморочили думки. Свою тривожиш душу ти зарано.. Не слухай, що торочать язики.. Що буцімто зима прийде невчасно, Забудуть люди про тепло […]
День, натруджений спекою і думками людськими, Відлітає лелекою, Щоб набратися сили. Завтра, щоб відродитися, І почати все знову. Сонцю й небу вклонитися, Життя взять за основу. Попросився до хати, […]
Чи вас мільйони, чи тільки триста, Хто б вас не водив під своїми знаменами, Великі люди великі змістом, тільки не кількістю, тільки не генами. Великі люди душею ошатні, Вони не сіють думок полову. Великі люди – самодостатні, І слава для них – звичайнісіньке слово. Вони не рахують грошей та віку, […]
Ти запросив мене на вальс, Немов у вихорі кружляли, Усі дивилися на нас, Нікого ж ми не помічали. Лиш очі в очі.І рука У тебе на плечі тремтіла, Серце сполоханим пташам Все тріпотіло й тріпотіло. Звучала музика легка, Ти шепотів щось таємниче. Нас у полон кохання кликав Цей вічно юний […]
Ну хто не мріяв з нас про щастя, Та де і як його дістать? Чи всім пізнати його вдасться, Чи можна десь його застать? Зібрались мрії мої в зграї, В дорогу дощик окропив. Вони за щастям відлітали, Дощ від невезіння боронив. Знайти їм треба Синю Пташку, Що людям щастя роздає. […]
. . ЧУЖЕ ПОКАРАННЯ . .Захмарилось. Задощило. Холодний дошкульний вітер звіявся раптово зі сходу і змітав сердито, здавалося, усе живе довкола. Він розхитував щосили багаторічні дерева, згинав додолу молоді саджанці, зривав густе зелене листя, що розліталося в холодному повітрі, а барвисті […]
ВЕЧІР спадає спека хмари втомлено присідають на землю трава вмивається росою ховається сонце за горизонт з околиці прохолодою віє де-не-де миготять ліхтарі приходить вечір СТЕЖИНА заростає бур.янами стежина по якій наше кохання бродило кликало на побачення хотіло нас поєднати і ми ніби не проти були пішли розмови у яких правди дуже […]
Я втікаю туди, де до неба лишається йота, Де торкається краєм до хмари гора. Я тікаю туди, де мій спокій — моя нагорода, Де , напевно, по -іншому дихає моя душа. Я втікаю туди, де струмком дзеленчить у повітрі, Де смереки стоять, як сторожі над казкою гір. Там в медовій […]