Задихатись від смаку ментолу, Що вкрапляється з уст на уста. Поцілунком жагучим, як перцем Проїдає аж мозок до дна. Обіймати за плечі широкі, Відчувати лиш впевненість у завтрашнім дні. Утонути б в очах заглибоких, Щоб сховатись від світу на дні.
. . РІДНЕ ДИТЯТКО – Частина 2. . .Надворі літо – літечко краснеє було вповні: літнє сонце світило так яскраво, що здавалося, воно ніколи не ховалося, аж ген далеко – далеко за обрій, заполонювало – обгортало своїм ласкавим теплим промінням всенький […]
. . ВЕСНОНЬКУ ПРЕКРАСНУ Я ЗАВШЕ ВЕЛИЧАЮ! . .Іду, мандрую я Травневою Весною, . .Вдихаю дивний аромат бузковий, . .Духмяні квіти ось вітаються зі мною . .У світлий день – і сонячний, й чудовий. . .Бузок цвіте – квітує всюди ніжно-білий, . .І фіолетовий красою тішить, […]
Наснився сон мені чудовий, У ньому був коханий мій, Сон емоційний, кольоровий – Це картина моїх мрій. Ми разом з ним малювали, Життя неначе у красивому кіно, І так щоразу яскравішими ставали, І пензлики,і біле полотно. На ньому вмить з’явився ранок, Теплий, золотий світанок, А потім літній вечір,темна ніч, Завжди […]
Чи пам’ятаєш Русю, дні свої веселі, Ляльки залізні, качечку, картуз, Як мчалась на іржавій каруселі, Утіхи повна під зав’яз рейтуз. Згадай той час, згадай радянські бганки, Карбід, резинку, класики в дворі, Які важкі здавались літні ранки, Коли на спину присмоктали банки, А вийти в двір кортілося тобі. Були ж часи: […]
Не вірю, що мене не любиш, Що мариш іншою в житті. Нічого ти із цим не зробиш, Бо ти живеш в моїй душі. Так часто іншу ти голубиш, Але в думках твоїх лиш я. Та своє серце не обдуриш, Тебе влаштовує ця гра. Коли вночі лягаєш спати, Шукаєш губи ти мої. […]
Одружився Гнат на Галі І в щасті від тоді. Тільки Галя не чекала Такої ось долі. По роботах зранку двоє, Ввечері ж удома, Галя посуд миє, кухню, Вечерю готовить. Гнат у гаджеті на танках Сидить віртуальних, Жінка в клопотах уся Тільки у реальних. Просить Галя хліб купити І винести сміття. […]
Іду… Куди?.. Та все одно… Топчу бруківку крок за кроком. Хмелію… Спогадів вино Вдаряє в голову нівроку. А день згасає, як свіча, Кидає видовжені тіні… Так довго без твого плеча Тебе забути вже повинна. Уривки спогадів п’янких І суєта вечірніх вулиць Сплелися у єдину мить І на години […]
Маленьке затишне кафе, улюблене місце для зустрічі з кимось чи просто аби прийти попити кави, хоча вона любила пити каву на вулиці, а саме в кіоску кави, де барист писав пророцтва на стаканчиках. Та цього дня, замість жартівливого приємного пророцтва він написав: «сьогодні вас чекають втрати – тримайтесь!». Навіть ці […]
Ця історія розпочалася задовго до того, як я вирішив написати ці слова… Уявіть собі звичне, маленьке провінційне місто, в якому живе самий звичайний хлопець, котрий з відзнакою закінчив школу, з університету ніс червоний диплом; в якого все добре, навіть є кохана дівчина, з якою він вже майже одружений; нормальна розмірена […]
Уявіть озеро… кришталево чисту, прозору воду… Берег, з котрого дерева дотягуються до води своїм гіллям… трава, котра покривається водою, коли дме сильний вітер… і квіти… багато квітів… гарних… тендітних… мов Вона, та, до якої, цим гарним берегом прямує Він… неквапливо, боячись, сполохати свої надії… боячись не отримати відповіді… взаємного почуття… […]
Він стояв і дивився собі під ноги, біля яких лежали кеди, з маленької дитячої ноги. Інстинктивно, по звичці, підняв взуття свого дворічного сина, з них стікало щось червоне, в’язке, краплі стікали з його рук і потрапляли у ціле червоне озеро, котре розкинулось на весь простір – від вхідних дверей і […]
З дитинства мене цікавила містика. Різні легенди, казки, фантастика та фентезі. Я почав спілкуватися з людьми, що вірили у все це. Зізнаюсь чесно, що того моменту, як я потрапив на так званий «шабаш», я вважав все це лише дитячою забавкою. Отже, я, разом із друзями, запаслися випивкою і осіли біля […]
Вступ Ви знаєте у світі так багато дивного та не зрозумілого,що іноді навіть лячно. Я теж був дивним,ще з дитинства, не настільки дивним, щоб мене запроторили до психлікарні та достатньо,щоб виділитись з-поміж решти. Народився я давно, хоча це відносне твердження. Де я народився, на даний момент не має особливого значення. […]
Уявіть собі звичайний супермаркет… Відділ іграшок для дітей… Любляча матір вибирає своїй донці іграшку… Тепер уявіть іграшку… Незвичайну з пластмаси а зшиту з тканини… Вона м’яка, яскрава та доволі незвична… Дитині напевно сподобається… Любляча матір купує «дивну» іграшку, з надією, що вона сподобається її донці… А тепер уявіть маленьку дівчинку. […]
Уявіть собі ранок, наближено шосту годину… якийсь звичайний тротуар… як скрізь – нічого особливого. Тепер уявіть хлопця років двадцяти чи то трішки більше, котрий посміхається без явної причини… зазвичай це признак біднуватого розуму чи то надмірного споживання чудодійних трав… Але причина дивної посмішки інша… Бунтарська, з викликом… І я з […]