Як іноді хочеться повернутися в дитинство… Забути про всі турботи… та навіть про радості дорослого життя…Щоб дивуватися всьому що бачиш… Викинути весь свій модний одяг… загубити телефон і забути про Інтернет… Взяти до рук улюблену іграшку і спокійно заснути… Як іноді хочеться забути минуле… всі свої помилки…викинути весь свій життєвий […]
Уявіть собі звичайну театральну середньостатистичну, таку собі, провінційну сцену. В залі сидять найрізноманітніші люди, унікальні чи не зовсім, особистості. У кожного в руках по два прапорця, білий та червоний. На сцену виходить молодий чоловік, одягнений у матово-чорний смокінг, до блиску натерті черевики, наче вони щойно з вітрини магазину. Із щирою […]
Як не дивно, чи то навпаки – логічно, що робота мене знайшла сама… Все трапилося як завжди – випадково. Про роботу я подумав в перше, серйозно подумав. Після виключення з університету, хоча ні, підчас процесу виключення. Я пішов садити вазончики та сапати газончики, за сто гривень в день. Гарне заняття […]
Як і кожна історія, ця розпочалася з випадковості… Як відомо, всі дороги ведуть в Рим, та чомусь, всі шляхи, котрими йшов я, перетиналися в доволі цікавому місті Умань… Саме це місто і стало тою відправною точкою, тою випадковістю, котра лягла в основу цієї історії. Отже, випадковість… Все почалося з гуртожитку, […]
Тут і військо в паперових латах і німфи у коротких сукнях, досконалі моральні потвори, лорди мрійних королівств і клоун плачучий рядками творів. Кохання, що рівне розпусті, серця холодні мов лід котрі не прагнуть тепла. Світ, що схожий на театр, де не впізнати справжнього обличчя. Життя, як суцільна вистава, де немає […]
Він з дитинства мав бурхливу уяву. Та саме з дитинства в нього з’явилося бажання бути першим, бути керівником. Спочатку це були лишу фантазії, потім, він почав розповідати вигадані історії друзям, потім, в нього з’явилася дівчина і фантазії почали втілюватися в життя… В них розпочалося все випадково, з випадкового знайомства, випадкової […]
Біля стежечки вузької на узліссі Трьохсотлітній дуб старезний ріс, Він оберігав тут мирну тишу, Варту безвідмовно завжди ніс. Його звірі поважали і дерева, Прислухались мудрих слів птахи, Бо поради слушнії життєві Всім допомагали в час біди. Навіть грім небесний всемогутній Не чіпав його та обминав, Чулося глухе його відлуння, Коли […]
На зло вітрам, холодній непогоді, Крокує по планеті тут і там Любов, яка не знає перешкоди, Дарує щастя стомленим серцям. Уважно подивіться: не на вас чекає? Давно за вами ходить по п”ятам. Кому воно потрібне, добре знає, Хто вміє дорожить цим почуттям. Прийміть його в обіймі свої ніжні, Тримайте міцно, […]
Сніг з дощем, як два в одному, Вечір спостеріг, Десь пройшло відлуння грому. Це – зими розбіг. Радість й сльози пополам, Нащо буть такому? Може, це на зло вітрам, Збити, щоб оскому. Намочити крила вщерть, Громом налякати, Все ж руйнує вшкереберть, Досить допікати, Будеш знати, ти вітрисько, Як бешкетувать. Не […]
З тобою холодно, то жарко, То носиш, ніби на руках, І відганяєш в небі хмарки… А то дивлюсь – поїхав дах. Рівняєш все, що на дорозі, І клявсь: Не буду вже любить! Візьмеш і душу заморозиш… Та раптом інший вже за мить. І знову ніжний, милий, рідний, Дістати зірку обіцяв. […]
. . РІДНЕ ДИТЯТКО . .Яскраві сонячні промені ласкаво зігрівали велике мальовниче сільське подвір’я, даруючи багатій матінці – Природі усю ГОСПОДНЮ благодать. Оте гарне заквітчане подвір’я потопало у бездонній зелені пишних високих яблунь із молодим тендітним листям на міцних розгалужених гілках та густих […]
Вишиває зорі ніч травнева, В пахощах бузку стоять сади. Пам’ятають ще степи широкі Постріли далекої війни. Журавлі летять понад полями, Розцвітає кожен рік весна Але не повернуться ніколи Ті, кого забрала в нас війна. Розцвітають вишні кожну весну І летять над полем журавлі, Та уже ніколи не повернеш Тих, хто десь загинув […]
Колись, можливо, цьому я й повірю, Та тільки повагаюсь й промовчу. І думати навчуся все ж повільно: Пробачить, не пробачить втікачу. Давно пішов ти, зачинивши двері, Що скрипнули, неначе по душі. Це ще одна з знайомих мені серій, Що крутиться в життєвій метушні. Цей ранок в непогоді народився, Із злістю […]
Ой гори, гори — сиві душі, стовпів базальтових хребти, холодного мовчання кручі в безсмерті прожиті віки. Вас не здолає лихом смута, не вжалить скрутою печаль, мечем не скорить сила люта, не зачарує синя даль. Гранітних скель кілкі колони, туманів сірих пелена… В відлунні б’ють печерні дзвони, лунає слави давнина! Розкрили […]
-А скажи-но нам,дідусю, Чи ти був колись малий?- Питають Люба і Маруся. -Звісно.-відповів старий. -Тряслися всі квартали (Висновок зробила Люба), Як із тебе…реготали(!!!), Що ти лисий та беззубий!..