Сто літ минуло, згинули мільйони, А Україна – знову на війні: Тримають оборону батальйони, Там гинуть наші доньки і сини. Там гине степ, земля гниє від болю (Уже – не місяці, ідуть роки), А верховоди все про землю й волю Торочать, нагостривши язики А ми – у спогадах […]
ДОРОГІ НАШІ! МИЛІ! ЛЮБІ! РІДНІ! ЧАРІВНІ! Яка чудова мить квіткова ніжної, весняної, казкової пори! Який життєдайний, світлий і прекрасний день! БОЖЕСТВЕННИЙ і неповторний – для кожної дорогої ЖІНКИ – матері, дружини, коханої, дівчинки, бабусі, сестри, подруги! Тож хай у цей чарівний і святковий день – 8 БЕРЕЗНЯ – і […]
Весна у слові розцвіте, Й в тендітній квіточці шафрану, В степу і в полі проросте, В зелених хвилях океану. Весна розплачеться дощем, І веселково посміхнеться, Сховає в травах сум і щем, І в пісні жайвора озветься. З весною в серці і в душі Живу, радію і кохаю, Вона осяє спориші […]
Блукає провесінь в лісах і верболозах, Перебирає тонкі струни верб. З гілок спадають кришталеві роси, Зливаються в прелюдію весни. Теплий вітер провесни, наче змах диригента, Сповіщає природу, що приходить весна. В провесняній мелодії звуки арфи і флейти, Від тієї мелодії оживає земля. Провесінь… Провесна… Провесіння… Розлилася ніжна акварель… Сонця провесняного […]
РОЖЕВЕ ПЛАТТЯ З БІЛИМИ ТРОЯНДАМИ Як тільки-но літо – літечко краснеє надходило, щедро даруючи чарівній матінці – ПРИРОДІ світлі, сонячні, теплі, погожі дні, КАТЯ починала наводити лад у своїй хаті – світлиці. Особливо метушилася у кімнатах, прибирала – “вигрібала” ретельно у шафах, виносила усі речі, що перезимували. Аби вони “провітрилися”, […]
«Д Е В Е С Е Л К А Т О Р К А Є Т Ь С Я З Е М Л І…» «ДЕ ВЕСЕЛКА ТОРКАЄТЬСЯ ЗЕМЛІ, ТАМ Є СКАРБ…» – кажуть люди. Так воно чи ні, та справжній дивовижний скарб БОЖЕСТВЕННОЇ краси на цій святій […]
Маленький столик. Парує мамалига! Моє дитинство. * * * Бувають миті, що життю – рівня.Сліди їхні – сивина. * * * Знайти, а потім втратити друга – це теж у наших силах. * * * Сховалось сонце у землю…Щоб вранці народитися. * * * Холоднувато… Сидить мама на лавці. Досить […]
“Ворон” Як ніч, чорний ворон, в блакитному небі Кружляв понад степом безкраїм. Від крику його у душі похололо, Але треба йти вже до бою. І гуркіт гармат, і свист куль в голові Моїй, наче мухи дзижчання, І тупіт копит, і стогін землі, І тиха хвилина мовчання. Сурма загула, […]
Ось, проводжаю друга. І чи ще зустрінемось? Що наші роки… * * * Виходять люди на городи…Цей вічний колообіг життя. * * * Запах печеної картоплі залишився десь,у дитинстві. * * * Дивуюсь :скільки у пам.яті збереглось облич! І чужих… * * * Жити треба так, щоб і на МЕЖІ […]
В світі шириться тривога І лунає засторога, Бо в Китаї карантин, Виник вірус ще один. Covig знищує людей, Ця болячка від мишей. Мруть китайці наче мухи, Це насправді, а не слухи. Їли суп із кажанів, Сто смертей за кілька днів. Вже Європа у тривозі, Навіть сполох б’ють у ВОЗі. Як […]
Відлюдько, бо зазнала від людей Чогось гіркішого, ніж присмак болю… У серці поміняла всі паролі, Відмила рани від сліпої солі… Відверта, бо не вміла грати ролі В театрах підлабузника і троля… Ігнорувала ціну тих ідей… Відлюдько, бо самотність не болить, А так болить розіп’ята довіра, Що завиває відчайдушно звіром, Бо […]
«Квітка серед натовпу» Я знайду тебе серед натовпу, Твої очі такі одні І без зайвої крихти запиту Посміхнешся лише мені Ти мов квітка посеред вулиці Проростаєш через асфальт, Поринаючи в шумі музиці І мелодії диких альт У задушливім смозі фабрик, Серед нетрів бездушних міст, Прикриваючи […]
Ти прокинувся – це раз, Вогник в серці не погас. За вікном росте трава, Значить зрячий- це вже два. Пригадав щасливі дні Пам’ять маєш – буде три. Грошей мало- не стогни, Бідним руку простягни. Харчів досить купувать, Швидше схуднеш – це вже п’ять. Людей чуєш – маєш слух, Повезло, бо […]
У січні ранки хмуряться похмуро, Колишуть тишу віти біля хат, Ховає мить у погляди зажуру, І лине час в мереживі лампад. На кухні кава, за вікном негода, Трамваїв стукіт спокій обрива, Акорди дня наспівує погода, А шарм дарує каві полива. У січні ранки темні і мовчазні, Й думки летять у […]
“ПРОСИЛИ ТАТО, ПРОСИЛИ МАТИ…” “Здавна українська земля славилась своїми звичаями та традиціями. Вони формувались століттями і переходили від батька до сина, від матері до доньки… З особливою пошаною (і відповідальністю) зберігали весільні традиції. Адже весільний обряд є основою зародження нової сім’ї та продовження роду”, – ось так красномовно описується про […]
«Герої майдану» І знову постріл, падає у ціль Серця хоробрі кулі пробивають Пронизуючи тіло хижа біль Десь там за горизонтом їх чекають… В приціл ворожий бачать ті серця Кати нещадні, звані десь братами Не було це все задумом творця Тіла загублені, завіяні снігами Пропало […]