Для себе я живу, а не для когось, І право помилятись маю я. За вчинки всі свої я стану перед Богом, Тому, як в світі жити розберусь сама. Кого у друзі обирати – знаю. І вірю тим давно, хто впевнений в мені. Образ крізь себе я не пропускаю, Хоч […]
Хочеться пристрасті у твоїх очах, Ніжності губ по тілу відчути. Хай руки блукають по моїх плечах У муках солодких з тобою тонути. Хочеться слів,що давно не казав, І поцілунків, як з медом – солодких. Щоб просто приходив і обіймав Тонув у очах синіх, глибоких.
Минуле виринає з перлистого туману, Б’ють хвилі безнадії в високі береги… Закохані і друзі нас вводять у оману, А щиру правду в очі нам скажуть вороги!
Прийшла Америка на Україну, В подертих джинсах, в голлівудських фільмах. Прийшла, щоб спокусити сиротину І задушить її в своїх обіймах! Едем наш обернути на пустелю І скальпувати, як аборигенів, Продать до європейського борделю І виставлять на глум, мов манекенів! Спітнілі потираючи долоні, Похитуючи бедрами хітливо, Прийшла навчить молитися мамоні І […]
Кудись ішла… Холодний вітер наздогнав, Та тільки холоду осіннього не чути… Сьогодні він в останнє їй сказав, Що з нею більше вже не може бути. Кудись ішла… І падав жовтий лист… Вона не мала сил, щоби кричати, А серце рвалося, і біль нестерпно стис, Так, що хотілося той біль весь […]
А день за днем біжать кудись літа… Ще, ніби вчора… юність, вісімнадцять, Все озираюся, позаду плин життя, І вже давно, нажаль, мені не двадцять. Нажаль… А може й зовсім навпаки… Позаду спомини, кохання, перші квіти, А ще болючі… такі болючі помилки, Які так хочеться, аби розвіяв вітер. Аби відніс далеко… […]
Стихи, что сшиты логикой, не нравятся, “Заводят” вас, на шизика похожие?.. Мадам, не буду перед вами каяться, Для похвалы не вылезу из кожи я. И что ж вы, “поэтесса”, в рифму стелите, Как выбраться из лабиринтов зауми?.. Всегда считаю признаками гения – Доходчивость мышленья, ясность разума. Та чушь, что выдаете […]
“Не реви! Ти чуєш? Не реви! Обіцяю, Він повернеться до тебе… Тільки ти надією живи, І проси про це частіше небо… Не сумуй! Ти чуєш? Не сумуй! Що казав, ділити навпіл треба.. Ти ві сні прийди і поцілуй… Вам обом є щира в тім потреба…” Говорила їй в той вечір […]
Дозвольте, про вас напишу свого дивного вІрша. І то не важливо, що я взагалі вас не знаю. Я вас поміж зоряних бесід, як книгу читаю, Вона така давня, та у кожному віці геть інша. Вас – римами на папері. Зімну й кину долу. Бо ви не існуєте, вигадка хворого мозку. […]
«Німий артист» Стояв запалений ліхтар Такий один, посеред вулиці Його мені було так жаль Він мов поринув, в музиці А листя падало у такт Твоїй похмурій осені Ми наче зовсім не одні Та все ж й не разом досі, ми… А листя падало у такт В калюжі захлиналося […]
Жгут листья. Это вовсе Не удивительно для сейчас. Очистим Нашу осень От утомительных полуфраз. Поставим Только точки, Где троеточия разлеглись. Отправим Птичьей почтой В обыкновенно густую высь. Бураны Неизбежны, Но у природы один ответ: На раннем Белоснежье Изображается новый след.
Убраны травы, плоды и злаки, Пашня холодным дымком взялась. Ногти накрашены красным лаком, Тонкие пальчики сеют страсть. Вам интересно число колючек На молодых и сухих кустах? Каждая – это несчастный случай, Обыкновенный житейский крах. Хватит размахивать белым флагом. Вечер кончается поутру. Сделайте бусы из этих ягод – И нарядите свою […]
Осеннее солнце не греет, Оно для декора – не боле. Октябрь живет, как умеет, Играя привычные роли. Он огненный рыцарь-воитель И мытарь с ободранной кожей, Небесный владелец Юпитер И висельник на раздорожье. Он неумалимый бездельник, Трудяга-Сизиф у вершины, Лучистого Хорса подельник И всеистребляющий Шива. Он комедиант по контракту И стреляный […]
Я знову у маленькому Парижі! Я, дякувати Богу, в Чернівцях! Де п’янко пахнуть стиглі чорні вишні, Де квітне юність у людей в серцях❤️ Де поспішать нікуди вже не треба, Де на столі парує файний борщ, Де тато голубів пускає в небо, Де завжди йде, як у Парижі, дощ!
Виноград Об скло віконне треться виноград, Він, мабуть, змерз і проситься до хати, Або у літо сонячне назад, Де сонце вміло грона цілувати. А нині просто дивиться згори На листопад холодний і байдужий, Який то листом зірваним горить, То губить з торби ветхої калюжі… Я зрізав гілку сохлу, щоб вона […]
Слова, мов листя, вітер обриває, Ось і мої в високих травах загубились… Ніщо від Бога так не віддаляє – Як відчуття своєї зверхності над кимось!
Одягла берізка Сукню золотисту, Юний дуб шаріється багрянцем, Сипле осінь щедро Ніжним падолистом І кружляє вихористим танцем. Крилами змахнуло Стоголосе літо, Узяло у вирій теплі грози, Хризантеми терпким Сніжно-білим цвітом Сповіщають нам слабкі морози. Туман гаєм бродить, Стелиться полями, Полонив зажурену тополю, Сонячна берізка Золотим листочком Тихо зігріває […]
Як вдивляється бабця у ліску : не йде хто провідати? * * * День. Йду пішки.Сам. Несміло голосую. Несуться авто… * * * Вже відлетіли ген лелеки та чую ще їхній клекіт. * * * Осінній туман – вранці,вечері -ніби подовжує ніч. * * * Знайдеш чи втратиш? Хто зна…Життя […]