Природа умивається дощем, І вже скидає втому після спеки, Під краплями дощу закохані лелеки Танцюють вальс під співи солов’їв. У теплу зливу огортаються поля, Від спраги сонях аж змарнів красою, Та вранці свіжою він вмиється росою, Й щасливим поглядом полине в небеса. Ідуть дощі, змиваючи жагу, І свіжість у життя […]
Закрила двері… йду, не обертаюся, Хоч важкий, дуже важкий перший крок Зрадливо за минуле у думках чіпляюся, Страшить дорога через терни до зірок. Та й чи зірки чекають в кінці шляху? А, може, це дорога в нікуди? Обрізати чи можна крила птаху? Чи можна зупинити поїзди? У кожної […]
Осінніх дзвонів ллється глас, Прийшла в сади пора вродлива… Ніхто так не полюбить нас, Як любить нас Пречиста Діва!
У небі пізній голуб затріпоче, Дерева в лісі сутінки скували… Батьки прощають дітям неохоче Ті вади, що самі їм прививали!
Висять сади над степом розмаїті, Цвіте усмішка на рубінових вустах… Не коштує нічого мир у світі, Якщо немає миру у серцях!
Промайнув так швидко час, І невпинно летить життя. Немає більше нас, Є тільки ти і тільки я. А може нас і не було, А то були лиш мої мрії. І тепле літо промайнуло, А осінь вбила всі надії. Та чому не можу я забути Твій погляд і твої слова, Чому […]
Дивлюсь з вікна в самотній парк зимовий, Похмурий день, мов казка із химер. Кленовий лист як докір випадковий У вихрі днів на дереві завмер. Змарнілий вкрай, обпалений вітрами, Останню мить живе до забуття. В зимових снах, окутаний снігами, Він не блага в природи вороття. І ось кінець – затрясся й […]
В осінню тишу вечорову Зайшла красуня гонорова. Свій плащ яскраво – бурштиновий Фортово скинула з плеча. Поважно сіла, наче вдома, Взяла старі фотоальбоми Й під спів музики – казанови Вдихнула в ноти почуття. Як грала, скрипка мов ридала, Й до болю душу розтинала В пітьмі мовчазній,та благала Знайти розраду й […]
Замучена душа шукає прихистку, В надії б’ється в кожнеє вікно, Благає у сльозах надати захисток, Та лише людям всерівно. Вона вмирала за чужих і близьких, Йшла через міни, щоб всіх провести, А тепер, коли так впала низько Усі її відмовились нести. Вона благала, падала у ноги, Молила, мабуть вперше у […]
“монолог” Рожеве сонце на горизонті, Лягає спати день… А мої вірші десь там на фронті Старих закинутих пісень. Кому розкажеш – не повірить, Не прочитає останній вірш Написаний в такому стилі, Якого в світі нема більш, Не зрозуміє останню сповідь Мовою глухонімих… Рожеве сонце на горизонті – Пора спочити, заходить […]
GIOVANNI MARRADI – With you ..под музыку дождя и пенье птиц.. под перекаты.. что волнуют мысли.. сердце.. пишу тебе.. о том..как воздух чист.. о том..какое счастье.. что есть ты.. протяжный выдох..и улыбка.. миг блаженства.. есть ты.. и большего не надо.. глаза закрыв.. уносятся мечты.. в наш нежный мир.. в наш мир.. где ветви сада.. где […]
ФАНТОМ В незнаній висі, поза меж земної сфери Вирує десь там справедливість у світах Й палке бажання мрій творінь нової ери, І сенсу пошуку, життя в плинних літах… Не пізнані ще Бог, терни між зорь Венери, Гра часу й розуму […]
Сива матуся біля тину стояла Доньку рідненьку на війну проводжала. Мати старенька доньку обіймала Руки тремтіли,сльозу проливала. Донька́, як в дитинстві голівку склонила Голосом тихим їй говорила: Матусю рідненька,гірки́х сльоз не лийте, Матусю рідненька, мене зрозумійте. Треба триматись, а це -вибір мій! Там чоловік і двоє синів. Раненько прокинулась,косу сплела. […]
Вийшла в поле дівчина сумна Її кохання забрала війна! Землі – матері низько вклонилась, Росою духм’яних трав вона вмилась, Та втримати сліз вона не могла Кохання її забрала війна! Вже вечоріло… Стояла молилась… Незглянулась, як чудо птаха з’явилась. З квітки на квітку перелитіла І на плече той дівчині присіла: Чом, […]
Вона так ніжно пестила руками, Він закохавсь – та народилась драма. Клен вмить для Осені все золотом укрив, Створивши цей божесвений мотив. Кокетка ж Осінь почуттів не мала, Тому для Дуба пісеньку співала, І посміхалась Ясену казково, На руки впала Буку – випадково. Сміялась голосно і вдало жартувала, Із Вітром […]
Теплий ранок.Сонячна година. В ритмі буднів місто ожива. На зупинці звична вже картина- Спір за “першість” спокій розрива. До салону жіночка з сумками Ледь зайшла й не поспіша платить Протягла “пенсійне” між рядами, Щоб шофер не квапився сварить. У маршрутку він зайшов останній, Пропустив усіх, хто там стояв, А в […]
У неї доля стрілася з війною, І дні життя умилися слізьми, А в тридцять скроні вкрились сивиною, Бо смерть їй виклик кинула з дітьми. Вона ішла і в спогади летіла, Самітна пташка в теплому гнізді, В один момент від звістки овдовіла, Й зів’ яв кохання цвіт у резеді. Хустина чорна […]
Давно известна мудрость эта нам, звучанье слов понятно и привычно: кто хаживает в гости по утрам, упитаннее выглядит обычно… Глядите на него — лохмат и рыж, породою заморскою не знатен, нахален, дерзок, прыток и бесстыж, в явлениях «на завтрак» аккуратен, своё возьмёт сполна и завсегда. Кормить, увы, придётся «интуриста»! Подвинуться […]