12.10.2021(22:00) Зупинися, час!… Пролітає час.. мов блискавка у небі, Наздогнать його, – ніхто іще не зміг.. Насолода жити.. бачить ясне небо.. Хочеться пройти багато ще доріг… Юність промайнула наче легкий вітер, Сивина в волосся проситься щодня.. Підростають діти.. вже дорослі […]
дитинство
Закінчився день засніжений, подушки мурчать котами. Дівчатко з долоньками ніжними малює “стрілочки” мамі. Гуде надвечір’я в комині, на ганок прибився вітер… Солом’яний вечір цей в спомині нестиме дитя по світу: і котика очі примружені, й гладких пиріжків рядочок, карасики, братом навуджені, за образом зілля віночок, цибульку на вікнах. Калачики. Цю […]
Мої близькі подарували мені найкращий подарунок у світі – запис з дитинства, де я розказую віршики і співаю пісеньки. Мені там 3 роки, а, здається, що це було учора. Надихнуло… Я слухаю свій голос із дитинства… Не впізнаю… Не знаю… Якась маленька дівчинка десь там Сміється, віршики читає і співає… […]
…Хоча б на мить потрапити у казку, В дитячий, безтурботний світ, І зняти з себе ту дорослу маску. Там ллється радість і лунає сміх, Де карамеллю стелиться стежина, Із неба з пудри пада білий сніг, Де ти іще малесенька дитина, Глазурний день там й шоколадна ніч…
Для мене найкращі вчителі є –діти. Вони уміють безкомпромісно все любити. В них є важлива особливість, Фантазії свої модулювать в можливість. Їм притаманне легкість до життя, В них саме щире до неї відчуття. Малята мчать до нас з небес, Щоб познайомити з різноманітністю чу-дес. Та нам здається, що повчаємо, ми […]
Радію зараз наяву, Всім спогадам цікавим. Та головному відкриттю Дитинство було в нас яскравим. Радіє серце за батьків. Вони зростили з нас малюків. Достойний спадок. Ми знаєм саме головне – Вони найкращі та надійні. Їх серце сповнено любові Та душі самі вірні. Нам хочеться без меж радіти За своїх батьків, […]
Мені наснилися Жовтенькі чобітки. Вони ганялися За мною у тім сні. Благали їх купити Та з радістю носити. Не витримало серце Тих сліз ціле відерце, –Зжалімося,-казали очі, –Вони ж такі дівочі! А далі, розпочались, Скакання та гуляння. Тіло з ногами сперечались, Та встановлювали змагання. А мозок начебто здурів, Підтримував цю […]
Така і рідна, і ненависна дорога, Де тільки чоботи резинові пройдуть… І повернутися туди не маю змоги… Та я – не я без неї… Ось і суть. Такі домашні там калюжі і болючі… І кожен крок знайомий пам’яті ступлю… Відкрию я калиточку риплючу До того квітника, що так люблю… Такий […]
Гуде над шляхом електричний струм, моргає з неба одинока Тесла. Неначе пошесть, визріває сум: в ріці валют ми погубили весла. А за селом колоситься трава. У ній хлопчак, немов казковий хобіт, жене гусят. “Сірку, не відставай!” Втечуть в капусту — от вже буде клопіт! Міста важніють розсипом крамниць. Пейпас, дедлайни, […]
Мамусю, привіт, я сьогодні з тобою зустрілась. Така молода і красива ти, пахнеш весною. І я вже щаслива – сьогодні на світ народилась! Мені так спокійно і тепло лиш поряд з тобою. Минули роки, ти в садочок мене проводжала, І другий етап …Вихователі щиро стрічали… Хоч плакала я і бувало […]
Розцвіли півонії Це неначе рай Простелили колії У квітковий край І любов прокинулась Тепло на душі Можеш все забрати Квіти залиши І ніщо на світі Не замінить їх Чуєш поміж квітів Цей веселий сміх? Це сміється райдуга Щось тихо шепта Знайте, у цих квітів Є своя душа Вона пахне ніжністю […]
Скажи, матусенько, чому все так частіше, В бентежних снах чомусь в дитинство я біжу? Колись так мріяла лиш вирости скоріше, А ось назад, на жаль, вже стежку не знайду. Я знаю, донечко! Так, так! Ти вже доросла! Колись я радила тобі: “Не поспішай”! Адже дитинство – це пора, де все […]
Мабуть, усі ми родом із дитинства: З тієї незабутньої пори, Коли яскравіш зеленіє листя, Тепліше сяє сонечко згори. Коли душа ще мріями багата А сни безхмарні сповнені казок Й тримаючи за руки маму,тата Не страшно нам зробить найважчий крок. Там слово «ЛІТО» означає «ЩАСТЯ» – Три місяці веселощів, забав. Здається, […]
«Коли я стану дорослий, робитиму все, що захочу!». Всі в дитинстві так говорять, напевно. Я теж колись так говорив. Думав, що коли подорослішаю, лягатиму спати після опівночі… чи навіть далеко після опівночі.., а може, зовсім не лягатиму. Буду їсти все, що забажається і дивитимусь телевізор досхочу. Ну, в дитинстві, ясна […]