Я дякую тобі за сина. І за усе, що досі в нас було. Уже для мене ти – чужа людина, Погасло. Відболіло . Відгуло. Я дякую тобі за сина. За ті слова, розказані колись. Для тебе я вже більше не дружина. Живи , як хочеш. Лиш прошу—молись. Візьму востаннє ніжно […]
про життя
4694 posts
У той час,як цвіли цикламени Переплелися наші путі. Молодим ти ще був і зеленим, І не тямив нічого в житті… Ти гадав,що нічого не знаю, Не принизився б у каятті. Думав : «Та,що безтямно кохає, Все пробачить у цьому житті!» А я ж очі на все закривала І казали услід […]
Він віддавав усе і потопав в коханні. Вона ж була холодна , мов зима. Він дарував їй полум’я тюльпанів. Вона всміхалася , очей не підійма. На їх побачення летів, немов на крилах. Вона ж з запізненням приходила щораз. Як не старався він—не полюбила. Зітлів вогонь , розвіявся, погас… Він надсилав […]
Подивлюсь на тата З ніжністю доньки Спогадів багато Лине у думки. Як вони старались З мамою для нас, Скільки працювали— Так ось платить час: Загрубілі руки, В скронях сивина, Та кохані внуки Радують сповна! Дідусь для онуків Майстер золотий: Вирізав їм луки, Шаблі поробив, На рибалку брав їх, Їздив по […]
Душа холоне, мов у чашці кава, Що вранці ти залишив на столі. Колись була я ніжна та ласкава, Казав, що я найкраща на Землі. Тепер ось так. Прийшли-пішли. Удома І не говоримо, буває, так, як слід. Якась печаль, якась тягуча втома У наших душах залишає слід. Це сірі будні, яких […]
Сон Втомлена жінка з роботи прийшла, Купу паперів принесла додому. В дзеркало глянула : «Боже, страшна, Зблідла і згорбилась я від утоми… Більше не маю краплиночки сил— Ще ж не займалась сім»єю…»– День заважкий, мов травинку косив, Втома душила змією… Сіла на кухні вона за столом Дух перевести—й за справи. […]
Зозулька Закувала зозуля ,а в мене затиснулось серце, У душі перетнулись і відчай, і гордість ,і страх, Бо на мене дивились два милих блакитних озерця І читали неспокій в моїх зволожнілих очах… «Ти почула, мамусю, як щойно зозулька кувала? Певно, знову яєчко в гніздо підкидала чуже… Хіба може так бути, […]
Подаруй мені в погляді Всесвіт, Дай відчути,що значить тепло. Знай, такого в моїм піднебессі Ще ніколи,як ти не було… Я летітиму далі і далі, Ти ж бо крила–піднятись увись. Так багато тобі не сказала– Ще скажу неодмінно колись… Ти–мій світ,наче море, глибокий, Чи зоря,що лиш тільки зійшла. Я так вдячна […]
В павутинах проблем,нерозгаданих снах, У тривогах розгнівано-дивних. Поміж тисяч очей,в яких схований страх, Ти для мене лишився ЄДИНИМ… Між колючих думок,між зрадливих ідей, Де болять незагоєні рани. Між близьких,і далеких,і просто людей, Ти для мене лишився КОХАНИМ… Там,де стогне печаль,там,де плаче душа, І від сліз заховавшись у плащик. Там,де розум […]
Зустрілись ми із ним на роздоріжжі. Шумливе місто впало нам до ніг. Які ж у нього очі!!!!!!Рідно-ніжні… Усе,що було в погляді зберіг. О,як би я його зацілувала!!!!!!!!! І потонула в пристрасті навік! Спустилася на землю. І згадала— У нього жінка. В мене чоловік. …– Привіт. Давно не бачились. Відколи… –Привіт,–шепнула. […]
«Мамо, розкажи мені про квітку,– Доня на колінця заповзла… Про оту, що бачать усі дітки— Я ж її побачить не змогла… Кажуть, пелюстки її червоні, А червоний колір—то любов… Я ж її тримала у долоні— Заболіло—і з»явилась кров… Дітки сердились: «Ну як же ти не бачиш?! Твоя кров така ж […]
Мені тебе не шкода, я терпляче Дивлюсь, як з піснею заходиш у трамвай. А ззаду хлопчик дуже-дуже плаче, А ти йому : « Не ревай, а співай!» Висмикуєш розірвану кофтинку, За руки шарпаєш, даючи відкоша, А грошей просиш : «Л-ю-д-и, на ди-тин-ку…»– Болить моя знівечена душа. А те дитятко плаче,не […]
Вчора вранці до кімнати Завітали мишенята. Грались весело, стрибали, В кожну шпарку зазирали. Там надгризли, там над’їли, Стільки шуму наробили. Захопились так, загрались. Тільки раптом, що це сталось? Сіре щось заворушилось. Мишенята аж спинились. До землі припали нишком, А на зустріч сіра кішка. Ох злякались мишенята, Швидко […]
Береги себя только, слышишь… Сердце грустью ранить не надо… Утром кофе и нос повыше… Улыбайся душой и взглядом… Всё проходит, цени мгновенье, Лишь хорошее вспоминая… Не храни боль, проси прощенья, За обиды других прощая… Отпускай негатив из мыслей, Слишком строгим к себе быть не стоит… В жизни только […]
Давай будем грати, наче знову в улюблені шахи І нехай плачуть вікна, і рушають у вирій птахи, Нехай падають стіни і палають заржавілі мости! Просто мовчи і пиши свої несміливі листи. Ти шукай мене на перонах метушливих вокзалів, В улюбленій музиці, у стосах п’янких мемуарів І нехай небо падає […]
Наше спільне літо ще й досі має запах свіжої м`яти, приходить у сни, немов би в хмарах з солодкої вати, гріє душу мелодіями гітари, легкими туманами, зазирає за комір дотиками та мандрами п`яними. Наше спільне літо загубилось поміж фестивалів, на горищах висоток, між стін атмосферних підвалів, між вокзалів, між […]
Я бачив пéкло, мамочко моя! Я бачив пéкло… Летіли кулі, «Грáди», а по тім тілами сіялась земля, а серед них лежав і я… Прощай, мій дім! Я вірним був тобі, Вкраїно, до кінця! Я вірним був… Я не зганьбив свогό отця. Йому тепер без мене віку доживать і вже […]