Розкажу вам люди, що таке кохання. Це не просто слово. Вірите чи ні? Це коли із вами з вечора до рання Є одна людина наяву і в сні. Що таке кохання? Це в обіймах руки, Це коли два серця б’ються в унісон. Хоч кохання має близькості й розлуки, Наче скло […]
про життя
4693 posts
Загадати б бажання, Повірити в диво Хтось загадує кохання, Хтось мріє мрійливо. Дехто достатку бажає, Інші – талантів, Хто вдосталь має, Не вистачає хіба що пуантів! Комусь мариться автівка, Іншим – “долляри” Комусь сниться готівка, Іншим – Канари! Мрії у кожного різні, яскраві, А комусь і цього замало! Є мрії […]
1 Якщо в косметичці у дівчини лежить чорна губна помада це перші дзвіночки, які кажуть, що щось тут не те, а якщо у тій же косметичці спостерігається лише чорна помада – це клініка, – так думають прості середньостатистичні люди з міцними та непохитними ідеалами життя, які їм нав’язали батьки, а […]
Сніжить під лютневі колеса порепаний присмуток, і бризки лоскочуть моє оцинковане пузо, зітхає турбіна від гірко-солоного присмаку, і стогне педаль, як нервове тягло попід грузом. Роз’ятрений вітер ворожить віршовані писанки, а клімат-контроль надиктовує в’ялену прозу. Вітри, певно, марять. Не час. Не трапунок для фентезі. Куди її тягне у цю снігову […]
Привіт, щирі друзі, привіт ! В житті ще бувають свята ! Ми тут через скільки літ… Ви – поряд, і я – багата ! Штовхалися на перонах, Летіли, спішили, йшли… Томилися в телефонах, На фото старих жили. В далекім барвистім краї Лишилися дні погідні… І зморшок нахабні зграї Знаходять обличчя […]
І образ мій в тобі немов застиг, І солов’ї гніздо у моїх грудях звили… Ми завжди бачим світ очима тих, Кого ми усім серцем полюбили! І чути було флейту чарівну, В гаю струмки під снігом щебетали – Я й досі, моя мила, не збагну, Коли твої вуста моїми стали!
Я злітаю в небо крильми В більш незвідані світи. Бачу зорі й вогні сині Всіх галактик світових. Пролітаю в їхнім світлі І в туманах зоряних, Бачу Бога, бачу крила Своїх янголів святих. Досить очі лиш закрити Й янголи приходять враз, Забирають вверх на крилах В різнобарвних кольорах. Кольори такі яскраві, […]
До самісіньких стріх намете вранці сніг, І ніхто в місті цім не покине свій дім… В цьому світі тривог вже ніхто нас не жде, Ми залишимось вдвох – і згадаєм себе!
Колись давно у снах своїх дитячих, Немов за гребнями покритих снігом гір, Я бачила урочище Кипляче – Дівочий православний монастир! І ось я тут, щоб вдруге народитись! Духмяний ранок ніжно настає… Біжу у храм за цілий світ молитись – Таке святе покликання моє!
Опускає свою пелену Тиха нічка в чарівній сонаті. Я чекаю на тебе в саду, А сніжинки кружляють лапаті. В небі місяць яскраво сія, Кришталеві виблискують квіти. Це покрила чарівна зима У садочку моєму всі віти. Я стежину тобі прокладу, Сніг розтоплю своїми сльозами. Шепочу у тиші: «Я люблю», […]
Як у дитинстві, батько взяв за руку. Повів у сад. Там яблуні цвітуть. І защеміло серденько у грудях, А серед квіток бджоли все гудуть. Удвох спинились в тихому куточку, Блакитне небо нині без хмарин. Як і колись, притис до себе дочку, Оперся легко об старенький тин. – Колись, […]
Лапатий сніг лягає на долоні, Цілує вітер ніжно на льоту. Усе довкола в білому полоні, А я кудись замріяно іду… Змінилось все. Та рідне, аж до болю. Ще ніби вчора, я малим дівчам, По цій бруківці бігала до школи, У парку хліб крихтила голубам. Іще стоїть та лавочка […]
Пробач мене за тон повчальний, Можливо, ти цього не знаєш: Це стан гріховно-аморальний – Коли нікого не кохаєш!
Лишень тоді себе пізна́єш, Як іншого у серце пустиш, І в його мріях заблукаєш, І келих меду з ним пригу́биш. Чиєсь заплутане волосся На його ґудзиках помітиш — І вдарить грім, як стоголосся!.. І знов над ним зорею зі́йдеш. І мовчки слізно відстраждаєш, І до щоки бузок притулиш… Лишень тоді […]
Відьма революції – збірний образ, а не дійова особа Ми познайомились з тобою на Майдані, Горіли шини, падав сніг гіркий, І сніжна постать на червоному екрані, І ланцюжок на шиї золотий. Вогонь відблискував в очах твоїх зелених, І над усім чаїлась дивина, Серед облич і лозунгів скажених Я зрозумів, що […]
Ніч теплим снігом землю пеленала, Неначе рідна мати немовля… Буває, і життя цілого мало, Щоб зрозуміть, що це людина – не твоя!
Чтобы истину увидеть Не мешало бы понять, Почему нам ненавидеть, Легче нежели обнять, Почему за унижением, Мы скрываем свою боль, И находим вдохновение, На больной давя мозоль, Всем и каждому на свете, Кто на нас чуток не схож, Как убийца в киноленте, Достаем с кармана нож, И удар наносим в […]
Я кто-то другой, или что-то другое, Что меркнет на фоне безликой толпы, Пропущенных нет на моем телефоне, И все обращаются сразу на: “ты”, Хотя я ни с кем не сплетал свои руки, Чтоб выпить как водится на брудершафт, Ни с кем не трепался о жизни со скуки, Не радость ни […]