А за вікном ще сипле білий сніг, Співає вітер ніжно колискову. Чи на яву…Чи може уві сні, Ти приходи, моя любове, знову. Я розпалю стареньку нашу піч, Для жару ще додам сухе поліно. Лише тобі в цю тиху-тиху ніч Розкажу те, що так давно боліло. Відкрию душу, виплачу весь біль, […]
про життя
4693 posts
Наложите запрет на бред, Несущийся с силой ветра, Сбивающий с ног! Смывающий след! Вскрывающий тысячи метров Нервов, сплетённых в единую сеть! Миллионы желаний везде успеть! Спеть, написать, дозвониться, продать! Влюбится, расстаться, догнать, убежать! Или … в обнимку пройтись перед сном С судьбою своей уставшей. И лечь ей в ладони любимым […]
Ви не розбудите людину, Яка вдає, що міцно спить, І хто забуть знайшов причину – Ви не примусите любить! Чи може бути щось гіркіше, Ніж зрада щирих почуттів? Той, кому вірив ти найбільше, Тебе так запросто зганьбив! Мілкої зради не буває – Незримо проростає цвіль! Не зрадить тільки той, хто […]
Пливуть моли́тви, небо у свічах, Мовчання таємниче і натхненне… Та дивиться із болем у очах Пречиста Діва з Образу на мене! А на дворі погода снігова, Мете немилосердно хуртовина… І чую я в душі своїй слова: «Не розпинай гріхами Мого Сина!»
Я знов іду в запеклий бій, Здається, сил вже не зосталось!.. Моя країна — ворог мій, Не розумію, як так сталось! Дзвін на дзвіниці задзвонив, Туман вгорі хрести колише… Те, що найбільше ти любив, На тебе ненавистю дише!
..лиш справжнє кохання дарує нам крила.. ..окрилює так..що себе не впізнаєш.. ..вселяє надію..серця зігріває.. ..і ти в почуття це всеціло пірнаєш.. ..варто кохати та бути коханим.. ..це почуття робить душі щиріші.. ..серце наповнює ніжність та ласка.. ..мрії збуваються найзаповітніші.. ..бажаю щоб кожен міг щиро кохати.. ..та бути коханим..що дуже важливо.. […]
Все те, що є відрадою очей, І ця барвінком встелена дорога, Все те, що маємо — воно не від людей, Все те, що маємо — отримано від Бога!
Вже тіні зазирали у вікно, Ховалася зоря за небокраєм… Мабуть, ми в цьому світі всі спимо, І прокидаємось, коли лиш помираєм! Це страшно без зіниць людині жить, Не бачить лиць, не любувати квіти, Але страшнішого не можна й уявить: Побачить Рай – і зразу ж загубити!
Гріховний світ чарує і п’янить, Зневажили ми Благодать Господню! Покайтеся! Бодай в останню мить, Як падатиме світ цей у безодню!
З тендітної дівчини Анна перетворилася на зморену життям жінку. Як це сталося і коли? Хотіла набивати власні гулі, а зіспувала собі життя. Спочатку без нього було дуже добре. Подруги, подорожі, тусня. Все що потрібно дівчині її віку. Безтурботність, ейфорія, безвідповідальність й повна приналежність самій собі. Анна змінювала чоловіків як панчохи. […]
Стояла на подвір’ї… У тихе надвечір’я спадали роси. Вечір, узявши тайстрину, готувався у мандри. Так рідно пахнуть матіоли…Сонях повернув голову до золотого величезного колеса, яке поволі котилося за овид. І здавалося, що обабіч нього Жароок розпалив величезне вогнище, відблиски якого сягали хмар, і від того небозвід наче купався у тому […]
Я не поет, і не історик, Я не психолог і не музикант. Не друг тобі, і аж ніяк не ворог, Но я не дам тобі просрати свій талант. Я не художник, і від Бога не творець Не маю я тих здібностей чудових… Але мої слова лікують хворих, І тих людей […]
Як сказати тобі ці слова? Коли кругом іде голова. Я напишу це тут, на папері, У вже звичній для себе манері. Як сказати тобі ці слова? Коли навколо лиш старі закриті двері. Розмова наче справа судова, А я в ній свідок, тільки на партері. Як сказати тобі ці слова? Коли […]
Стою на перехресті двох доріг, Направо рай, ну а наліво гріх. Не можу я здолати той поріг, А в голові моїй крізь сльози сміх. На грудях хрестик, наче оберіг, Не знаю чи програв, чи переміг. Не знаю я чи правильно обрав, Єдину й вірну з безлічі доріг. Уже на дворі […]
Я не хочу нічого писати, Я не хочу нічого казати. Я не хочу щоб ви про це знали, Іноді краще просто не знати. Я так не хочу забігати на перед, І так не хочу бути на остатку. Я просто хочу йти собі вперед, І послідовні дії по порядку. Я так […]
Моя п`ятнадцята зима… Чого чекати, милая, від тебе ? Що прилетиш до мене крадькома , Поселишся у душу не веселу. Моя п`ятнадцята зима… В душі: війна, протистояння. Лети до мене , серденько , сама, Щоб я відчув жагу твого кохання. Моя п`ятнадцята зима… Моя коханка… І моя кохана
Не бережемо людей, і часом ображаєм, Словами-кулями прострілюєм серця. А потім пізно, дуже пізно відчуваєм, Що й не бува дорожчого лиця. А ви ідете десь туди, Звідки з собою нас вже не гукнете, І не прийдете до любимої ріки. За руку ніжно-ніжно не візьмете. Часом так легко образити людину, І […]
Заросте стежка – і не знайдеш волі, Упаде мережка на чужому полі, Та, яку ночами вишивала мати… Комусь треба жити, а тобі? Вмирати? Заросте стежка – проклади дорогу. Щиро, мов уперше звернися до Бога. Не смій, не здавайся… духом вмій злітати! Доля невідома і краще не знати… 03.02.2019