Закрий вікно, мене поранив протяг, По обличчі міцним ударом кулака. Зачекай, кохана, зупинемо цей потяг, Бо ти в мені так часто бачиш дурака. Сідай, востаннє побалакаєм про наше… Щось я тобі, а ти мені – побудем тихо. А знаєш, люба, надоїла ця душа пропаща, Що поглинала вічно всі твої стихійні […]
Daily Archives: 10.08.2018
76 posts
Тобі, Мама́ю, слава йшла до рук Стелився ковилою степ під ноги… Та кряче на твоїм кургані крук, Дітей обрали різнії дороги. Хто ворогу твоєму уклонивсь, І стерлось у роках його імення, Хто далі від царів і бойовиськ Поміж лісів підняв твоє знамено. Прозвались мамая́ми козаки – Сміливці, що ненавидять неволю. […]
Мене пробач, що я така з тобою, у тобі… Що випробовую на міць моральні сили, Коли, в нікому невідомій боротьбі, Відлюдники-амбіції терори пережили. Знаю, що важко бачити релігію в мені І суперечити чужим уявленням про вічне… Ти б всім оту конфесію представити хотів, Щоб висміяти світ брехливий і цинічний. Бо […]
Шепотіти для тебе слова по буквах Під небом вечірньо-червоним, убогим… І цілувати б вічність на твоїх губах, Щоб більше на світі не хотілось нічого. Помовчати з тобою хвилину, Щоб згодом забути як вмів говорити, Бо ти – саме “та” найкраща людина, Яку неможливо колись розлюбити. Мені б міцно тебе обіймати, […]
Якщо мій світ розвалиться на труски, І шкереберть піде все за тобою – Не оглядаючись іди, мене відпустить, Коли замовкне сум в розмовах із юрбою. Якщо весь горизонт потоне у тумані, Бо сталось так, як не очікував ніхто – Ти йди, куди зібралась, без прощання, Щоб згодом я не взнав […]
ТРЕМТ Буває… так важко дібрати слова́ː Крізь душу неначе застрягли чуття І хвилі натомлені в небо звива До зорь занебесних. То – мо́є життя, Яке смутком Бога світ мрій сповива. На пензлі художника – нитка буття, А пульс лицедія – це маска […]
МІМОЗА-ЧАКЛУНКА Мімоза-чаклунка трима в таємниці Чарівнеє зілля й ворожить слова. Хова його в кроні, як голку в копиці, Творить чудасії й хімічить дива! Дзвенислава Гай-Нижник […]
МЕТАМОРФОЗА Велична нація, а люд у ній – безликий! Він щирі почуття під масками хова. Серце обтяжує віків тягар незмитий За втрачені можливості й слова… Ідилія згаса, духовний спокій – вбитий, А Істина – крихка, народ що сповива, І світ її вразливими нитками зшитий. […]
ЩО ТИ ЗНАЧИШ? Останній Дзвоник… Ідилія заповнює серця́, Ти нібито й радієш, а начебто – і плачеш І водночас благословляєш вічного Творця. Поглянеш в вічі самостійності й побачиш… Чи грає кров? Є здатність на святі чуття? Життя – є сальса? Потанцюй! А що […]
ПОКЛИК Відсторонившись від буденного й нудного, Відчувши потяг до творіння та до мрій, Я розливаю фарбу слова чарівного, На стіну сірості й змарнованих надій. І серце обпліта дух зриву непростого, А душу полонить нестримний поклик дій. […]
* * * У хаос корумпованих думок, В безодню задурманених широт, Жадаючи дістати істини ковток Й сягнути завжди бажаних висот, Ми пливемо́ у вир життя з річок Чиїхось сварок, крізь пастки́ незгод, У круговерть байдужості й пліток, Замкнувши душі […]
ТУГА В височині ширяє хмарний дим Наче порив буденних перемін. На серце тисне туга без причин, Думки розсіяні, мов тихий дзвін. Дзвенислава Гай-Нижник […]
ВІЙНА Кривавая бордова тінь, Нещадності густий туман. Задимлена небесна височінь, А плач дітей байдужий ворогам. І посеред жахливих сновидінь Розноситься страждання по світам Та постріли все линуть в далечінь, Вбиваючи душевний, мирний стан. Дзвенислава […]
ЖАДАННЯ Буває, жадаєш злетіть в далечінь, Пустити думки в дивовижний політ, Занурити ґонор й буденність у тінь, Пірнути в гармонії сповнений світ. Іноді прагнеш спалити мости, Забути страхи́, як сніги по весні, Зірвати завісу сумлінь назавжди І жити щомиті в казковому сні. […]
Для чого пишуться вірші…. Для кого?.. Весну світанок щоб стрічав святково, І щебетали пташечки у лузі, Десь матіола зацвіла в окрузі, Стелилось поле рушником пшеничним, Життя котилося шляхом привичним І майоріла у саду калина, Здоров”я було у доньки і сина. Для чого пишуться вірші… Для чого?!! Щоб мир у світі […]
ЧАС І МИ Час безмежний, швидкоплинний, То – неспішний, то – невпинний. Часом можна керувати, Проте – не повелівати. Перед Часом усі рівні: Мовчазні й багатослівні, Добрі, щирі, задушевні Й злі, лукаві, черствосердні. Доля ж кожної людини Щосекунди, щохвилини Зазнає змін від учинків, […]
ЛІТО Розмаїлось квіто літо, Барвами поля налито, Чудодійствами бринить, Світлом пéрловим дзвенить! Соком яблука наповнить, Виноград смакучим зробить, Пофарбує всі плоди В різні диво-кольори! Хай в нас літечко цвіте, В серці – сонце золоте! Дзвенислава Гай-Нижник […]
ОСТАННІЙ ДЗВОНИК Цей день настав і сяє свято, Людей зібралося багато Останній дзвоник продзвенить – Усіх з’єднає, звеселить! І враз, в цю радості годину, На мить – гірку, на мент сумну, Незмітно спогади прилинуть, Розведуть тугу й надихнуть До ностальгії та до мрій, До нових звершень і надій. […]