Щось було у її легені. Нічого страшного - просто квіти. Їй тепер моторошно буває Ночами, в оточенні примар. Шкіра прикрашена рубцями, Немов слідами хижих пазурів - Така ціна за шанс без прогнозу. Леза, промені і сни, знову сни. Але ж існує літо. І квіти - справжні, що ростуть у клумбі; […]
Daily Archives: 05.04.2020
Завітай у мій сад. Вирушай після сходу сонця, Щоб не натрапити На степову русалку. Кровожерливі створіння Чатують уздовж шляхів. Вони навіюють брехню І радіоактивні промені, Крадуть серця тих, Хто не встиг сховатись. Я чекатиму на тебе Поміж кущів троянди, Серед ароматів гортензії І дзвону розбитого кришталю. Я - свіжість, що […]
Я життя не готова за тебе віддати, пробач, Зате душу віддам задарма – забирай, не боюся! Бо я й досі не вірю у те потойбічне життя, І лиш ти є мій Бог, і я тільки до тебе молюся. Не скажу, що ти є найдорожче в моєму житті, Бо життя […]
Ти, небо, свіжим ароматом сяєш! Розкрий же квітів очі чепурні… Я, кожен день блакить твою вдихаю, твої простори чисті голубі. О, синє небо, як же ти смієшся! Коли весною дихають сади, коли барвінок синьоокий в’ється – в зелених травах с краплями роси. О, небо миле! Рання прохолода – вином медів […]
Кожної ночі помирала та Сама весела, сама стійка Кожного дня сміялася та, Яка в темноті на колінах стояла І свої білі крила обрізала. Обрізавши крила стала всевладна вона Ох погляньте, тепер на колінах сам Сатана! Перед безкрилою він молитви читав і ледь прошептав “Богине моя, я тепер твій Дозволь коханим […]
Заходи й сходи на лоні природи красивіші, ніж у містах, де повно народу згубили свободу через обережність і страх. За містом на волі на видноколі враз ширшає наш кругозір і на горизонті у сріблі і злоті яскравіше світло від зір. Схід сонця і захід спрямовує наш хід як компас і […]
Я знаю дівчину, мовчання, Утома тяжкая від слів Панує маревом сіяння Зіниць розширених вогнів Її душа відкрита спрагло Лише віршам дзвінким, як мідь Життя пересічне й огрядне Минає гордо, мимохідь Легка, нечутна, некваплива Не йде, а начебто пливе Не скажеш, що вона вродлива Та щастя все у ній моє Коли […]
По дзвінких піду я шпалах Думати й зорить В небі жовтім жару спалах Рейок стрілка мчить В залах станцій хмурих буду Спати, тремтячи, Як не витурять приблуду Вартові вночі А тоді мрійливий спогад Прийде в сотий раз Пані, що пустивши погляд, Сіла в перший клас Що красуні благородній Вся моя […]
І. Коли вночі розтулиш очі І заговориш, як китайський тамагочі, То буде знак, що годі пити так, Щоб залишалась Аква Віта Наполовину у реторті недопита Алхімік справжній лише той, хто вся І все завжди доводить до кінця Приспів: І буде свято Життя прекрасне, не сумуй Безсмертя й злато То таке, […]
Села мого одвічную опору: вербу, тополю, річку і ставок, карпатський ліс. малу й високу гору і біля хати молодий дубок шаную я, як найцінніше щастя, ціную, як дарунок із небес і в чергове життєве перехрестя спокійно йду із вірою в прогрес.
Тиша нічна така гучна в час, коли вітру немає, повітря таке пружне й дзвінке, що шепотом в вуха стріляє. Небо ясне світло несе з темряви як із безодні, ніч на дворі, зірки – вгорі і в ріки дзеркалі воднім. Світ вдалині ніби на дні – можна пірнути й дістати, під […]
Тюльпани зацвіли червоним цвітом На майже голій, чорній ще землі Вслід за нарцисом й первоцвітом Нас радують. … Як ми були малі, То теж раділи всім весняним квітам І всьому новому в природі взагалі Якраз весною, а не теплим літом Коли по берегах бродили, а в селі. Тюльпани зацвіли! Червоні […]
Прилетіла ластівка до оселі Із теплих країв по весні Й почала співати пісні веселі Про пташині радості неземні. До свого гніздечка, що біля стелі, Яке мріялося їй у сні, Прилетіла ластівка до оселі Із теплих країв по весні. Розрізаючи крилами паралелі, Хмари піднімаючи навісні, Милі долаючи небесні І […]
Немає спокою. Нема. Душа у грудях хоч й німа, Як птаха в клітці, б’ється дико, І тільки в серці чутно звук Що каже нам: «тук-тук, тук-тук, – Дивись, бо може статись лихо!» Немає снігу, хоч й зима, Вночі надворі скрізь пітьма Земля чорніє разом з небом, І лише вдень зникає […]
Неонілі Володимирівні Романовій Красива жінка Неоніла на фото, як і у житті, струнке й чарівне її тіло таке жіночне у платті, що забуваєш мимоволі про її особистий вік, й закохуєшся проти волі, як у дівчисько чоловік, що починаєш вірить в чудо, як взірець втілення краси, яку з собою несуть люди […]
Зверху з хмаринки в небі падає сніг, літають сніжинки і лягають до ніг, летять нам назустріч прямо в лице, огортають зусібіч й беруть у кільце, заворожують погляд, беруть у полон, на думці нас ловлять, що це ніби сон, який по інерції вводить нас в транс і в конвергенції виклика резонанс, […]
Ми, все таки, – слов’яни до кісток! Кістми в історії вся встелена дорога, але ми вкотре кричимо убого: «Героям – слава!», най крізь терни до зірок. В нас славу здобувають в боях – мабуть, ще від початку – від Сварога, може, тому і рідко просять в Бога прощення і покаяння […]