Исповедь на кладбище, любящей жены… Елена Порицкая 2 В доме тишина…Все спят, ей приснился кошмарный сон, и она истошно закричав соскочила с кровати… – Что, я наделала?- Дура зачем? Она бежала по ночной улице, к кладбищу… Ветер дул в лицо, как бы хотел остановить её, чтобы не шла в сумрачное […]
Daily Archives: 12.08.2020
74 posts
А помнишь это – « Баба сеяла горох…..?» Стою у самой кромки воды и внезапно понимаю -это оно!….состояние детской радости и непосредственности от пребывания на море! Это детская радость, когда ты нет, не купаешься, а именно «плюхаешься») у самого берег, где тебе сейчас только по колено, а раньше….) ну ты […]
Хризантеми Елена Порицкая 2 Хризантеми Елена Порицкая 2 Хризантеми у садочку в мами… Пахнуть через роки …довгого життя! Згадую, я хату згадую, я маму … Запах цей несе в дитинство, в забуття, Сьогодні через скільки років, згадую, я матір свою знов… Її руки, погляд ніжний, і ласкавий, що дала ти […]
01.07.20(19:00) Где живёт счастье? Мелодия сердца звучит.. И шепчет мне что-то невольно.. Привычный ритм слева стучит, Душа лишь моя не спокойна.. Ну где в мире счастье живёт? Что мы его не замечаем.. И только кому повезёт, О счастье при жизни узнает.. Быть может, оно есть всегда? Но мы его просто […]
03.07.20(12:30) Однажды утром я проснулась, – Ключи я спрятала от сердца.. Закрыла наглухо в подвал, И не могла потом согреться.. Я думала когда-нибудь, – Открою сердце через время.. Прошла я очень длинный путь, Всё было в жизни сложно, – бремя, – Тяжолой ношей опустилось.. Проблем ненужных навалилось, И опустились […]
Позвольте себе жить на полную, не складывайте на потом свои мечты, идите каждый день навстречу своим желаниям, пусть это будет хоть один шаг на пути к цели, но не останавливайтесь, позвольте себе быть собой и принимать себя, отдайтесь миру и наслаждайтесь процессом! Никогда не останавливайтесь и не сдавайтесь!!! Творите, любите, […]
10.07.20(17:30) Не думай! – – Не получится!, – Не в силах!, – Я не смогу! – И больше нет пути… Не могут только люди что в могилах.. Они не могут выход здесь найти.. – А мы сильны! – И мы на всё способны! – Мы можем многое.. – И даже […]
Бомж и собака… Елена Порицкая 2 На улице идёт холодный дождь… А под дождём идёт голодный бомж… И мысли, о еде он отгоняет. Хотя о крошке хлеба он мечтает!Когда-то жил он и в достатке был. Всё было у него жена, и дети… Но всё до нитки он пропил… Жена умерла […]
Час летить крізь віки… Лиш міняються люди… Кожен думає що його світ назавжди.. Але все промайне і нічого не буде… Усе пройде так швидко, – піде в нікуди.. Подаровано нам трохи менше століття.. Кому як пощастить.. – Час рікою спливе.. І усе це чарівне життя розмаїття, Доки дивляться очі, […]
Человек Елена Порицкая 2 Человек, как в жизни сложен твой путь? Идёшь по нём, и хочется тебе свернуть… И думаешь всё, в жизни изменить. Как то жизнь свою по другом прожить! Человек, родился ты малыш… Возле матери беспомощный лежишь. Кормишься материнским молоком, Потом бегаешь по траве ты босяком… В дет […]
Раскопками души, – не занимайся! Оттуда можешь многое достать… Не спрашивай! И не тревожь! – Признайся! – в душе покой не стоит нарушать… У каждого свои ошибки в жизни… Свои победы и свои мечты.. О том что ты прошел и что увидел, Не может знать никто, – Лишь только […]
– Я любитиму тебе до смерти… Чуєш? До самої смерти! Моя Улянцю! Моя Улясю… – аж хворобливо сухим, вибалушеним поглядом пропікав Гершко ще зовсім дитинну Уляну. Та тільки встигла з усіх сил віддати йому пекучий цілунок у відповідь, що розтопить і метровий лід, і хутчіш наздоганяти гурт колядників. Так […]
Зима,мороз,все замело Завмерло наше все село Лиш тільки вітру вий. Навкруг так біло,і голо А очерет мов помело Тріпоче,і шепоче мов живий. Та звуки ті не голосні. І тільки іноді пісні, До слуху голос долина А може хто співа мені? А може снится увісні? Та пісня не гучна; “Не в […]
Там на галявині біля криниці Колись із тобою збирали суниці, З трави визирали їх лчка червоні, Вони потрапляли у наші долоні. Так пригощало суницями літо І ми забували про все на світі, Хвиля кохання тоді нас накрила, Раділи, сміялись безмежно щасливі. Смачні були ягоди, немов чар-зілля, А згодом гучне відгуляли […]
І нехай їх були десятки чи навіть сотні, тих, хто просто проходив поруч шляхами долі. Хто з них зміг підібрати до серця й душі паролі? Чи заради кохання дістатись краю безодні? Хоч один так торкався, що ніби палала шкіра і спалахували усі зірки одночасно? Так щоб солодко й гірко, боляче […]
Не маючи нічого – мала все! Хоч в Бога час від часу теж просила. Вже не чекала, що хтось щастя принесе, Бо ключ від нього при собі носила. І лиш шукала двері й той замок, Що кожному призначені завчасу. Але удача, як крізь пальці той пісок, Тож ключ носила радше […]
Хрестики-нолики. Самотня за столиком В кафе, що за рогом двора. Хрестики-нолики. Чай і смаколики. Пустує в дворі дітвора. Хрестики-нолики. Зустрічі потайки. Вже визначатись пора. Хрестики-нолики. З часом ми змовники. Хрестик. Скінчилася гра… Анна Корольова 13.06.2019
Шумлять вітри, вигадують мотиви, Легенди із лісів моїх дрімучих, Де тільки виростають сосни і кропиви, Простори із пісків сипучих. Десь пробігала одинока лань, Котра хотіла лиш води напитись, А там попереду нестерпна глухомань, Покинута людьми, що дали обіцянку залишитись. Ліси туманами невтішно накривались, І вже напевне їх ніхто не перейде, […]