Моєму самотньому пілігримові Як хочеться співати про кохання, Про тріпотіння ніжної душі, Про погляд твій, про очі, про зітхання, Про те що ти лиш мій, мій, мій!!! Я знаю це, я відчуваю всюди Як дихаєш, теплом своїм услід, І хай не бачать, і не чують люди, І заздрить натомість нам […]
Daily Archives: 17.08.2020
Живильний наш таємний ліс В траві у Дібрівському лісі Я потрапляю в забуття, Лиш тут духмяні пінні роси , якими йшла ще як дитя. О, як тут щемно пахне хвоя, Кує зозулька на дубку, А на галявинці покоси, Забув хтось брилик на стожку… І я частинка цього лісу, Як тая […]
Кучеряві мальви на узбіччі Кучеряві мальви на стеблині, Такі білі -білі як сніжок, Звеселяють очі господині, Бо саджала ж ,наче в ланцюжок… Ой, ви мальви-мальви на узбіччі, Ви такі тендітні та рясні, Зустрічала […]
” МОРСЬКА КОРОЛЕВА” Є моря,що люблять зорі, з настанням темряви вони виходять на небо, а свої вогнники – двійники віддають дну морському, їм здається, що це їх близнята, а насправді, то лише їх відображенння, що спустилося, аби покупатись і погойдатись на морскькому полотні. Але є моря, які не хочуть мати […]
ЩО ТАКЕ ЛІТО? « Як добре, що настало літо», – сказав їжачок Єрошка розчинившись вранці вікна свого будиночка, немов запрошуючи літній день до себе на гостину. Він подивився на ліс, який вже давно прокинувся, і тепер сонячні промінчики розбудили комах. Жук – вусач, який сидів на […]
І знову цей спогад вертається до мене, Він в пам’яті моїй назавжди там буде, Палало від болю серце стражденне, Горіла душа, вона теж не забуде. Я довіряла так безкінечно, Дивилася в очі щиро йому, Так в житті буває, безперечно, Що, кохаючи, віриш всьому. Раділа, що знайшла кохання своє, Й щасливішої […]
І знову цей спогад вертається до мене, Він в пам’яті моїй назавжди там буде, Палало від болю серце стражденне, Горіла душа, вона теж не забуде. Я довіряла так безкінечно, Дивилася в очі щиро йому, Так в житті буває, безперечно, Що, кохаючи, віриш всьому. Раділа, що знайшла кохання своє, Й щасливішої […]
ПОРТРЕТ ВЕСНИ. Одного разу в королівстві зими зустрілися три легені. Березень, Квітень і Травень. Їх покликав до себе в гості Дід Мороз і попросив намалювати портрет Весни на крижаному склі вікна кришталевого палацу, щоб подарувати його Новому року. Брати погодилися допомогти старому. […]
Метро. Ранок. Я, як завжди, стою підтримуючи стінку вагону. Слухаю вітер в голові. Бувають хвилини, коли я просто стою і ніякі думки в хату не заходять. От просто відкриті вікна й двері в моїй голові і нікого крім вітра. Він літає по кімнатам, роблячи безлад. Так, щоб ніхто не зрозумів, […]
Возвышенно пели страницы О чувствах кому-то далеких. Изящные тонкие пальцы Выводили все новые строки. ⠀ Улыбка касаясь ресницы, Смягчает печальные вздохи. И мысли ложаться как птицы, что были в странах далеких. ⠀ Уходило из сердца смятенье И грусть ложилась стихами. Почему-то не вериться больше, Что сможем начать мы сначала. ⠀ […]
Для того, щоб поділити життя на «до» і «після», не потрібно обґрунтовувати свою винахідливість. Зміни самі знайдуть своє відображення у діях, поглядах, думках. У кожного було життя «до» певної події, яка відокремила простоту подиху від задушливого зойку в грудях. Подія, яка змінила погляд на життя і, взагалі, стала його нав’язливим […]
Як тут не ревіти, не кричать, не плакать. Коли коханий серцю чоловік, Одягне форму й зброю візьме рано, Хоч у його руках вона тремтить. Як тут не кричати, сумувати гірко. Коли він в поле рано йде, Де кров лилась, де рвались рани, де “відбирали”душі, Де є важлива кожна мить. […]
ДИТИНСТВО ЗАЛИШАЕТЬСЯ Одного разу гуляючи в лісі, лісовий гном Джем знову серед дерев побачив свого маленького друга Іванка, якому колись він допоміг повернутися додому. Хлопчик сидів на березі річки й кидав камінці у воду. Джем так зрадів, коли після довгої розлуки побачив свого маленького друга, що […]
« Одного разу влітку почався сильний вітер. Всі лісові звірі поховалися у своїх норах. Комахи – в траву і під листочками. Квіти позакривали свої пуп янки, а ті, що вже розквітли, гойдалися на холодному вітрі. Гномик Джем одразу ж позачиняв усі вікна в своєму будиночку й хотів вийти […]
Давай не будем мовчати, Тримати волі потік. Давай щоразу сміятись Як виклик на внутрішній біль. ⠀ Давай щосили кричати, Як захочем закритись в собі. І сльози не будем ховати Від світу, що б’є звідусіль. ⠀ Як скрутить жалість до себе Й захочеш зі світу втікти, Очима зустрінься із небом Та […]
“ЦИТАТЫ” Однажды мудреца спросили – Должны ли мужчина и женщина обижаться Друг на друга? – Нет – ответил тот. Почему? – спросили его – Потому что выбирали друг друга в этом выборе должны быть верность, любовь и уважение. ======================================= Любовь у каждого человека должна быть счастливым билетом в […]
*** Валентина Дергунова ” НЕСКОЛЬКО СЛОВ О ЛЮБВИ ” Я ухожу от тебя – сказала она – Почему? – спросил он глядя ей в глаза Она улыбнулась, печальной и осенней улыбкой И в её глазах были слезы а в них отражалась осень. – Ведь ты так и не полюбил меня […]
Заплітала я спогади в коси, Аби вітер думок не патлав. Я виходила боса на роси. Що то сльози – ніхто не впізнав… Я гукала лелек, що принесли У цей світ непотрібну мене. Розсипала у травах я весни – Рік за роком життя промине… Я шукала тепла й не знаходила. Мов […]