Осінній вечір. Свіжість. Прохолода. Яскраве світло ліхтарів. Уже до сну готується природа, Згубивши листя між осінніх днів. Осінній вечір. Місто засинає. Сховалось сонце вже за небокрай. З-за хмар сріблястий місяць визирає І вітерець навіює печаль. Багряне листя тихо облітає, Гілки дерев торкаються зірок. Тепло останнє осінь забирає І знов зима […]
Daily Archives: 17.08.2020
94 posts
Остання наша осінь разом. Останні дні, останні почуття. Не згадую про тебе… Інколи лиш… Часом… Немає більше цьому вороття! І листопад вже смуток закликає, Туман і холод зазирають скрізь. Останнє листя тихо опадає, Дерева мокрі від осінніх сліз. А лютий вітер у душі панує, Бо бач, у нього зовсім справ […]
Ти просто йди. Я просто залишаюсь. У темряві ти не помітиш сліз. А серце порожнеча огортає, Яку північний вітер нам приніс. Розірвемо все те, що нас єднало, Розіб’ємо всі світлі почуття, Розтопчемо… І цього іще мало? Псуємо сторінки свого життя. Слова колись ми ніжні говорили І мріяли дістати до зірок. […]
•••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••• Я отняла себя в него Сегодня утром я хочу побыть одна!. Все так печально и немного грусно. Ты смотришь прямо, прямо мне в глаза. А мне бы в душу посмотрел, ну хоть немножко. Так было раньше, в етом я права. Ты приходил с улыбкой, уходил серьезный. А мне хотелось […]
Ішла на прОщу… Думала: прощУ… А зрештою, чого було прощати? – Ту тиху напівтемряву дощу Чи серце, що насмілилось кохати?.. Метався день у згарищах заграв, Немов хотів на хвильку зупинити. Як добре, що ти просто промовчав: Мабуть, так легше буде відпустити… А почуття? – обірвана струна, Яку таємно відпустила Геба… […]
А на Старих, як світ, Світлинах, Красується Танець Пінгвінів: Де були всі такі щасливі, І вільні, наче ті Дельфіни, Де зустрічалися в Маршрутках, Не заробляли на “накрутках”, Ніби в раю жили, любили, Де говорили та курили, … Де не було Суки-Війни, Де усміхалися всі ми, Де Теплою була Зима, Де […]
Лише тільки ти, самотність моя, Бачиш пориви мої здолати тебе. Лише тільки ти чуєш крики мої. Крики відчаю у тиші, пітьмі. Тільки ти поруч зі мною, вдягаєш із посмішкою зашморг на шию надіям моїм, сподіванням. Із хрустом ламаєш зусилля втекти. Із болем показуєш, що шансів немає. Ти топиш нещадно душу […]
Пам’яті лідера гурту “Скрябін” Андрія Кузьменка Ти швидко жив, натхненно і шалено, Тебе любили сотні, тисячі. Твої слова проходили крізь серце… Куди… Куди тоді ти так спішив? Ти був як ми… Як друг простий і щирий… Мільйонам ти запалював серця! Був справжнім до останньої хвилини… Ми – твоє море і […]
Захурделило Захурделило,снігом засипало; Знову зимно,морозно,в льоду. Мені доля така нині випала І я грішна й свята нею йду. Пересмішниця і страждальниця, Не пропаща і не божество… Може йду я по колу,та дарма вже, Все одно свою стежку знайду. Може щастя […]
СТАТУЭТКА. За моим окном, сейчас обычная летняя ночь, но не успеешь оглянуться, как темнота кончиться и снова будет день. Я не собираюсь ложиться спать, поэтому моя постель не разобрана. Совсем недавно я познакомилась с одной девушкой, которая стала для меня, не только подругой, но и статуэткой. … Прошло не мало […]
Повернуло сонце вже на осінь І достигли груші в старому саду. Я як вчора цілую твоє волосся, І як завжди до тебе іду. На ріллі забуте лежить колосся Виноградне гроно так манить,п’янить. І душа сполохана, чує осінь, В цю сеpпневу ніч, незабутню мить. А душа так прагне твого кохання, Ніби […]
Вы задавали женщине вопрос, О чем ее заветные желанья? Помимо красоты, длины волос, Пытались Вы постичь ее сознанье? Аплодисменты, восхищение, цветы – Все, безусловно, вызовет улыбку. Но, вряд ли, воздвигая к ней мосты, Вы получили право на ошибку. Где прячутся заветные мечты? Не в жестах и не в карамельном тоне. […]
Моя мова – чарівна, родюча й бурхлива, Мов той люд і земля, де вона народилась. В ній – розкута спокуса літньої ночі, Різнотрав’я полів і спів солов’я, Дзюркотіння води, що втамовує спрагу, Тихий шелест колосся, що родить життя. В ній – рішучість стріли, невблаганність меча, Малинові хоругви й не скорені […]
Bertoni – фамилия реального человека, героя данного рассказа. Все диалоги правдивы. Все ощущения и чувства так же)) ………. Bertoni)) – Я напишу тебя, когда вырасту. – Когда это будет? – Не знаю… но это будет “the end”. – Вряд ли. Самая важная часть твоей сущности навсегда останется маленькой девочкой. – […]
Оставив сна дурного плен, Четыре шага до оконного проема. Где снежный слой, возможно до колен, А может до сердечного разлома. Белый мираж скрывает пустоту, Тоскуют сумерки на утреннем пороге. Не удержать мирскую суету, Что оживает смогом на дороге. Глазами в небо, стоном в никуда, Изгиб колен украсит подоконник. Сбежавший кофе… […]
Ты обвинишь меня в жестокости? – Изволь! Ты говоришь, что чувство скоротечно, Что, не придя в условный час домой, Я поступаю крайне бессердечно. Не позволяю сопли распустить, И нежно вытереть их о мою жилетку. Любовью не умею дорожить? – Изволь! Сыграем с русскую рулетку! С ухмылкой хищницы поставлю на “зеро” […]
ЛАТИНСКИЙ ЛЮБОВНИК Он вправе выбирать себе мечты, Как галстук, запонки, парфюм, жилеты… Для удобрения женской красоты, Слагать любви фальшивые сонеты. Он беспристрастен выбирая путь От пальцев ножек к центру мироздания. И не рискуя жертву отпугнуть, Угадывает все ее желанья. Как ночь феерий – вечный карнавал, Поманит взгляда влажный черный бархат. […]
Величава галера На мене місяць дивився, Із темного моря небес. Думками своїми ділився: Як він не пропав і не счез. Здавалося в нього є очі: Глибокі, надмінні, сумні; Вуста промовисто-пророчі І промені-пасма ясні. Не бачив порожню цю днину І цю суєту-майоту, Лиш […]