Скажіть де той базар, що продається Спокій?.. Та ще й яку ціну за нього треба заплатить? Шукають люди ту стежину завжди, Бо спокій хочуть в душу поселить. Здається, туди веде дорога з Правди, І міст гойдається з Спокуси й Каяття, Хоч ким би ти не був, шукай стежину завжди. […]
Daily Archives: 17.08.2020
94 posts
Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ СИНУ. Була холодна зима, якій, здавалося немає кінця. І була страшна війна. Мільйони солдатів уже знайшли вічний спокій під зимовою ковдрою. Сніжинки кружляли на холодному вітрі, а мати стояла біля вікна і згадувала, як її син також кружляв у вальсі влітку сорок першого. Це […]
Ну, привіт… Я чекала, здається, тебе цілу вічність. День за днем Пролітали безжально самотні роки. І минулого Шрами вже стали по рідному звичні. На сторінках Життя викарбовує Досвід повчальні рядки. Ну, привіт… Заварю запашну, з смаком IRISHу, каву. Я без цукру – Нехай краще буде солодким життя. Доля Віддано робить […]
ПОРТРЕТ ЖІНКИ. Дуже давно в одному старому замку жив молодий король. У нього була кімната, де, крім великого портрета вродливої жінки та старого крісла, не було нічого. Якось уночі, зайшовши у кімнату, він побачив, що в кріслі сидить… чарівна жінка з портрета, порожня рама, якого залишилась висіти […]
Я хуліганської натури, У мене кров як з медом молоко. Я розкриваючи обійми, Тримаюсь вітром всім бідам на зло. Сама нестримна наче хвиля моря, Промчусь що й оком не змигнеш. Тобі я не піддамся і не думай, І сил утримати мене ти не знайдеш. Мій сміх дзвінкий що й стримати […]
ВСІ СТЕЖИНИ В ЛІСІ ВЕДУТЬ ДОДОМУ. Якось улітку, гуляючи лісом маленький гномик Джем почув дивні звуки. Гномик уважно подивився навкруги, але нікого не побачив. Джем вже було хотів продовжити свою прогулянку, аж раптом знову почув той самий дивний звук. Цього разу він був чіткішим і […]
Маленькие хрупкие девочки Шагают по жизни вслепую. Маленькие хрупкие девочки Ищут проводников. Маленькие хрупкие девочки Ошибаются напропалую. Маленькие хрупкие девочки Ловят большую любовь. Будто холстом завешено, Прячется чувство от девочек. Столько всего намешано, Столько всего – по мелочи. Не утоляя горечи, Не наполняясь радостью, Ищут девочки до ночи, Страх вытесняя […]
В этой семье меня не ждали. Не для меня растили в два сердца своего одесского мальчика его мама и бабушка. Но именно мне – «понаехавшей», было суждено продлить этот род еще двумя худосочными коренными одесситами. За это я была безоговорочно реабилитирована и принята в семью. И мы, конечно же, срослись […]
Так сумно, як знецінилися цінності… Так страшно, спорожніли душі як… Закриті очі не знайдуть відмінностей, Закритим вухам не почуть подяк. Серця закриті – масова трагедія! Жорстокість – епідемія віків! Про Співчуття лиш спогад в Вікіпедії. Не вмієм розрізняти почуттів… В проблемах звинувачуєм оточення, Вважаючи себе прозорим склом… Кохання… це сьогодні […]
Я ненавижу тебя и люблю… От тебя летом замерзаю. Тебя от себя пледом отгорожу. От твоего образа, взгляд не отвожу. Люблю тебя и себя ненавижу. Тебя, с гиеной огненной сравню. В твоих глаза, я льдинки вижу… Я охлаждаюсь и огнём горю. Ты словно призрак злою ночью. В моих, являешься ты […]
Впади дощем на серце, що палає неправедним вогнем. Воно горить так зовсім нерозумно.Помирає щоразу, бо в ненависті кохає. Та знову воскресає вже за мить. Умий дощем усі солоні сльози, що сховані за посмішку мою. За вікнами пронизливі морози, і на найближчий час скупі прогнози на дні, що далі по календарю. […]
Стрибок у невідоме. І…лечу ?! Ти підхопив…Неначе пташці в крила чи кораблю у підняті вітрила, вділив своєї сили досхочу. Такий стрімкий та пристрасний політ. Відчула мить, перехопило подих. Ніяких сподівань і планів жодних – лише бажання обійняти світ. Я вся тремчу: промерзла чи боюсь? На землю? Ні! Вбираю твою силу. […]
А руки-віти обплітають стан. Торішньої кори пласти знімати не боляче. Бо не буває ран в відродженні. Корінням проростати кудись углиб до таїн, до твоїх джерел глибоких, набиратись сили. Сплестись з твоїм корінням то не гріх – то воля долі. Землю оросили дощі. Набралась зелені трава. Очікуваний та такий раптовий розмай…Радію […]
А люди всі навколо,як шакали Як коршуни кружляють в вишині І лиш відвернешся накинуться відразу, А як впадеш розірвуть просто всі. В лице лиш посмішки,за спиною образи Сьогодні друг тобі,а завтра уже ні Цінуйте тих,хто чесний був одразу Хто руку вам подасть в погані дні.
Серед життєвих негараздів чи невдач Не варто копирсатися роками На хвилю зупинись, не вголос, та поплач Тоді вже наведи лад із думками. Ти розумієш, що життя одне І іншого уже тобі не буде Все,що прийшло, колись таки мине Так як минає час, ідеї, люди. Ти маєш завжди зараз і тепер […]
Моё лето расцвело веснушками, распустилось подсолнухами и напиталось ягодным светом. Воздух насыщенно пропитался ароматами зелени и нежностью маргариток. Ягоды клубники и смородины вот уже какой день просились в корзину. Солнце то и делало, что постоянно зависало в густых, кисельных облаках, наслаждаясь минутной прохладой. Детвору переполняла сладостная эйфория. С утра и […]
Взяла я в руки гілку полину, Розтерла тісно листя у долонях. І гіркотою той полин “дихнув”, Вже й застелив сріблястим димом скроні. Вітер гойда високі полини Там, де колись рум”янились суниці, Юності птах давно змахнув крильми. Пора чудова та і досі сниться. 2016 р.
