Ну що ж, хлопці… Бувайте! Не буде обійм, ні сліз, Просто мене згадайте якось потім,… колись. Вже доля будує вам плани, Подій випліта мережу, Десь прибирає паркани, Десь креслить жорстку межу. Ці довгі (здавалось) роки, що вкупі тримали нас, – Підґрунтя під ваші кроки, Нових ваших звершень каркас. Тримайте зв’язок, […]